Вулиця Борисоглібська знаходиться на історичному Подолі
Хто і коли жив у дореволюційних будинках на вулиці Борисоглібській в центрі Києва, де сьогодні вартість квартир доходить до мільйона доларів.
Одна з найдавніших вулиць Києва — вулиця Борисоглібська у XVII столітті згадується під назвами Глібобориська, Хлібобориська. Назви походять від храму, присвяченого першим святим — князям Борису та Глібу, яких вбив старший брат Святополк під час міжусобиці.
Борисоглібська, 6
Далеко не всі знають, що у двоповерховому будинку на Борисоглібській, 6 проживав професор Київської духовної академії Степан Сольський, який був київським міським головою у 1887-1900 роках.
Народився Сольський на Волині в сім’ї священика. Закінчивши духовну академію у Києві, став її викладачем, захистив у 1877 році докторську дисертацію. До 1897 року очолював в академії кафедру Нового Заповіту.
З 1879 року — заступник міського голови, а з 1887 року — міський голова Києва. Вирізнявся демократичними поглядами й відданістю справі благоустрою столиці, активно виступав за впровадження новинок техніки в міському господарстві.
За час врядування Сольського у Києві відкрили пам’ятник Богдану Хмельницькому та імператору Миколі І, почала діяти міська кінна залізниця, збудували першу міську електростанцію та пустили перший у Російській імперії електричний трамвай. Також за час його правління споруджено знаменитий київський театр «Соловцов» і закінчено будівництво Володимирського собору.
Зараз в старовинній будівлі на Борисоглібській, 6 розташовується ЗАГС Подільського району.
Розкішний особняк жовтого кольору з невеликими колонами на фасаді знаходиться на вул. Борисоглібській, 16-а.
Борисоглібська, 16-а
Цей чотириповерховий будинок раніше належав заповзятливому киянину Беренштейну. Там він обладнав прибутковий будинок і отримував солідні гроші від постояльців.
Зазвичай, прибутковий будинок у ті часи представляв собою багатоквартирний житловий будинок, збудований для здачі квартир у найм. Як правило, прибутковий будинок був багатоповерховим. Квартири — згруповані навколо сходових кліток, коридорів або галерей, однорідні за плануванням. Декоративне архітектурне оформлення найчастіше отримував лише парадний фасад, що виходить на вулицю.
Цікаву легенду розповідають про будинок на вулиці Борисоглібська, 17/1, який прозвали Будинком закоханої Марійки.
Борисоглібська, 17/1
Колись його господарем був купець Бражников Петро Федорович. Жив він разом з дружиною і мали вони єдину доньку Марію. Багаті батьки готували її до забезпеченого купецького життя. Вона ж любила проводити час за читанням цікавих книг.
Одного разу подруга запросила Марійку на день народження. Там вона познайомилася з молодим студентом-медиком.
У Марії та Олега (так звали студента) спочатку виникла прихильність, а потім і кохання. Але батькам Марійки хлопець не подобався, оскільки був бідним. Але незважаючи на всі труднощі, молоді люди продовжували кохати один одного. Час від часу, Марійка, не ставлячи нікого до відома, оплачувала навчання хлопця.
Ось він закінчив університет, отримав місце, став трохи заробляти. Одного разу, прийшовши в будинок до Марійки, попросив у батьків її руки. Батько відповів, що доки дохід Олега не досягне певного рівня, нехай про сім’ю і не думає. Марія запропонувала таємно обвінчатися в Іллінській церкві, але Олег відповів, що хоче, щоб все було по-чесному.
Незабаром він поїхав у місто, де була епідемія, почав добре заробляти і розбагатів. Однак при цьому дуже змінився. Перестав ходити на виклики до бідних людей. Лікував людей дорого, але не дуже старанно. На зауваження Марійки, що він став іншим, не схожим на колишнього, відповів, якщо їй не подобається, то він знайде собі іншу наречену. Згадав образу, коли йому відмовили в перший раз.
Незабаром батьки Марійки померли. Оскільки залишилося багато боргів, майно почали розпродавати. Марійка захворіла, викликала лікаря — свого Олега. У них відбулася досить прохолодна розмова. Одружуватися він відмовився, навіть не повідомивши причини.
Через кілька днів його знову викликали до неї, але на цей раз він прийти відмовився. А на наступний день дізнався, що вона померла…
А ось старовинний особняк із зеленим відтінком на вул. Борисоглібській, 12, належав впливовій купецькій сім’ї Дитятіних.
Борисоглібська, 12,
Знатне сімейство заробило величезний капітал завдяки торгівлі залізними виробами, а саме скобами, які застосовувалися при будівництві будинків.
Першими власниками цього особняка були купці 2-ї гільдії Григорій та Параскева Дитятіни. Після їх смерті садиба відійшла у спадок синам — Івану та Федору, також купцям 2-х гільдії. Деякий час вони вели справи окремо, Іван проживав у будинку № 12, а Федір — у будинку № 14. Але в 1873 році вони вирішили об’єднати свої капітали і продовжити спільну справу під фірмою «Торгівля І. та Ф. Дитятіних».
Відтоді їхнє підприємство почало процвітати. Дитятіни вкладали капітал у нерухомість, купляючи будинки у різних районах Києва, брали активну участь у суспільному житті міста.
Після смерті Івана Дитятіна особняк на Борисоглібській, 12 перейшов у власність його брата Федора, а після смерті Федора у 1918 році — його сину Борису Федоровичу Дитятіну.
Після революції в будівлі за № 12 відкрили санаторій Червоного Хреста, а після війни в ньому вирішили облаштувати музей Подільського району. Зараз в будівлі знаходяться офісні приміщення.
Інна БІРЮКОВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
