Які київські заклади ігнорують мовний закон

Відповідно до закону про мову абсолютно уся сфера обслуговування повинна перейти на українську (фото Бориса Корпусенка)

Сьогодні минає тиждень, від коли вступив в дію мовний закон. «Вечірній Київ» підготував огляд про те, якою мовою розмовляла столична сфера обслуговування впродовж останніх семи днів.

За останній тиждень тема нового мовного закону в соцмережах за популярністю не поступається навіть інавгурації Байдена. Здається, про нові вимоги мовчать хіба що ліниві… Нагадаємо, що від 16 січня абсолютно усі надавачі послуг зобов’язані обслуговувати клієнтів українською. Перейти на іншу мову персонал може лише за бажанням клієнта. Важливо, що державною повинна також подаватись інформація на цінниках, інструкціях, квитках та у меню ресторанів. Тим, хто ігноруватиме закон, загрожують штрафи від 5100 до 6800 грн.

Впродовж тижня журналістка «Вечірки» не нехтувала можливістю обговорити погоду із кур’єром чи дізнатись хімічний склад анальгетиків у фармацевта. Зав’язувала розмову із касиром та експериментувала із мовою, замовляючи їжу з доставкою чи таксі. Майже не провокувала, а лише спостерігала, трохи підслуховувала та запитувала, аби зрозуміти — чи дотримуються нового закону у столиці.

ПРОДУКТОВІ МАГАЗИНИ

У київських супермаркетах Novus нині обслуговують українською. На невпевнену державну перейшла навіть одна з працівниць залу, яка раніше консультувала лише російською. Говорять українською також в гіпермаркетах Ашан. Закон не порушує навіть охоронець мережі, який у побуті очевидно спілкується іншою мовою.

У Великій Кишені про новий закон поки що знають не всі, і касирка досі ввічливо запитує «есть бонусная карточка?» Хоча, у процесі розмови то переходить на українську, то знову звертається російською.

А що там із Сільпо та АТБ? Ситуація в принципі така ж: у більшості випадків маєте всі шанси на обслуговування українською. Але ми все ж «фіксували» кілька ситуацій, коли про закон забували і говорили винятково російською.

Трохи гірша ситуація у невеликих крамницях у спальних районах. Російськомовні продавці на новий закон не зважають. В понеділок я промовчала, у середу — попросила продавчиню обслуговувати українською, вона спантеличено погодилась, але вже за хвилину забула про моє прохання… В п’ятницю все було, як в понеділок.

ЗДОРОВ’Я ТА КРАСА

«Доброго ранку! Вам щось підказати?», — звертається працівниця Аптеки гормональних препаратів. В мережі аптек «Доброго дня» також не нехтують законом і обслуговують державною навіть тоді, коли говориш російською. Обслуговують українською і в «Люксоптиці». Але, якщо заговорити російською, одразу перейдуть — й просити не потрібно.

У міських магазинах побутової хімії та косметики EVA та PROSTOR дівчата-консультантки вітаються та розповідають про товари державною. Цінники та уся інформація теж винятково українською. Збіг обставин чи ні, але навіть, коли зумисно говорила з персоналом російською, консультантка Вікторія продовжували відповідати українською. Хоча підгледіла, що мова смартфону в неї російська. «От, яка молодець», — подумала я дорогою до каси.

У популярній мережі столичних салонів краси BACKSTAGE консультують також українською. Сайт і прайс салону виключно державною. Проте майстри між собою можуть говорити російською. У барбершопі Real Barbers ситуація така ж: основна інформація українською, але самі ж барбери можуть ігнорувати мовні вимоги.

Фітнес-клуби SportLife свої офіційні сторінки у соцмережах ведуть українською. Отримати консультацію щодо цін чи занять після карантину можна також державною. Раніше тренери могли говорити російською. Цікаво, як буде після закінчення локдауну…

Медичні лабораторії Ескулаб і Сінево повністю україномовні — від чат-ботів до медперсоналу, який у вас забиратиме кров. В принципі, так було і до нового закону.

РЕСТОРАНИ

Популярний у столиці ресторан «Жизнь замечательных людей» хоч і звучить російською, проте обслуговують тут українською. А за гугл запитом назва ресторану навіть подається як «Життя чудових людей». При цьому офіційні сторінки закладу не перейменовували — вони й надалі ЖЗЛ. Меню представлене державною мовою. За номером доставки вітаються гарною українською. Персонал розповідає, що, як правило, нині розмову починають державною мовою, а вже у процесі переходять на мову клієнта.

Не менш популярний заклад «Італійська Редакція» на офіційному сайті досі називає себе «Итальянская Редакция». Але сайт та меню повністю українською. Сторінки у Фейсбуці та Інстаграм також закон не порушують. Спробувала зробити замовлення за номером, який вказаний на сайті. Працівниця розмовляла російською, але з’ясувалось, що вона не приймає замовлення і пообіцяла передати інформацію відповідальному персоналу. Згодом таки перетелефонували і одразу звертались українською.

Мережа закладів «Мафія» та «Євразія» вітає клієнтів українською, але в залежності від ситуації переходить на мову клієнта.

Оператор доставки «Суші-мастер» раніше вітався тільки російською, а вже пізніше міг перейти на українську. Тепер навпаки. А от ресторан-караоке «Девайс» на Богдана Хмельницького навіть оголошення про деталі доставки написав…російською. Отакої!

Говорити про те, якою мовою обслуговують у «Львівських круасанах» та «Львівських пляцках» напевно й не варто.

ТАКСІ

Не можна не похвалити міського перевізника таксі Магдак, оператори якого до нового закону приймали замовлення лише російською. Після 16 січня потенційних пасажирів вітають вже державною. Хоча в час очікування у слухавці досі звучить наполегливе «30 050 набирай перезвонят, 30 050 — таксі Магдак». Тепер дещо балансує ситуацію звернення «Добрий день, куди подати авто?».

Зі спостережень, водії Uber і Bolt цього тижня українською лише вітались. І це, підозрюю, лише тому, що в особистому профілі в мобільному застосунку моє ім’я написане українською. «Про життя» говорили здебільшого недержавною. Запитую таксиста, чи чув щось про мовний закон. Каже, що, на його думку, «ничего не измениться». З іншим водієм дорогою намагалась розмовляти майже літературною українською, але державною він так і не заговорив.

БАНКИ, СЛУЖБИ ДОСТАВКИ, РОЗВАГИ

Ощадбанку та Приватбанку російська і не личить, але вирішила таки переконатись. Працівники детально розповіли про депозитні рахунки українською, і я щасливою пішла далі.

В Альфа-Банку касир під час розмови плутається і, буває, переходить на російську. В Укрсиббанку чемно побажали доброго дня державною, а коли попросила розмовляти російською, покликали працівника, який за дві хвилини розповів про всі пропозиції банку. Працівники також гарно спілкуються англійською.

Нова пошта й раніше була україномовною — усю інформацію на сайті та мобільному додатку прописували державною. Щоправда, до закону самі працівники часто розмовляли тільки російською. З 16 січня помітила, що державною заговорив увесь персонал. І навіть вдалось підслухати, що це нове правило на рівні компанії, і тепер працівникам «не так вже й легко пристосуватись». Майже ідеальною українською звертаються і оператори Meest. Сайт у них двомовний — українською та російською.

Маємо ще одну перемогу — столичні гіди також переходять на українську. Цього тижня міський екскурсовод перейменувала сторінку з «С пани Еленой на крильях эмоций» на «З пані Оленою на крилах емоцій».

***

Говорити про те, чи дотримуються мовного закону у столиці, напевно, ще зарано. Зараз триває період адаптації. Хоча, як бачимо, окремі надавачі послуг впевнено підлаштовуються під нові правила — принаймні, такий висновок напрошується після тижня ненав’язливих спостережень.

Довідка: у разі порушення прав на отримання інформації та послуг українською мовою звертайтеся до Уповноваженого із захисту державної мови на поштову адресу: 01 001, м. Київ, провулок Музейний, 12; e-mail: [email protected].

Олена ПЕТРИШИН, «Вечірній Київ»

Sourse: vechirniy.kyiv.ua

No votes yet.
Please wait...

Ответить

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *