Як у кіно: столична таксистка розповіла про незвичну поїздку в День закоханих. Фото: Борис Корпусенко
День закоханих є святом романтики та ніжності, а часто — справжнього дива! Свідком неймовірної любовної історії стала столична водійка Bоlt Олена. Вона розповіла «Вечірці», як одного лютневого дня неочікувано посприяла зустрічі двох сердець.
Це було звичайне замовлення. Клієнтом виявився статний хлопець з великим красивим букетом квітів. Він поспішав та був трохи знервований. Замовнику треба було виговоритися і він почав розповідати свою історію.
Хлопця звали Ігор. Він дуже хвилювався через те, що за кілька годин мав зробити своїй коханій пропозицію.
Пару розділяли міста й кілометри, а Київ був місцем їхніх зустрічей. Тож День закоханих вони вирішили провести саме в столиці.
Але перш ніж промовити коханій Аліні найважливіші слова, хлопця спіткала невдача: по дорозі автобус, яким він їхав до Києва, затримався. А під час однієї з пересадок він ще й загубив мобільний телефон. Випадковий перехожий допоміг Ігорю викликати таксі. Повідомити про запізнення хлопець не міг, бо не пам’ятав номера. Але примарна надія на те, що попри морозну погоду кохана все ж ще чекає, все ж лишалася…
Завдяки досвіду роботи Олени до місця побачення таксі дісталося досить швидко. Але все ж таки час був не на боці клієнта.
Фото: Борис Корпусенко
Минуло вже кілька годин з того моменту, як вони повинні були зустрітися. Водійка привезла закоханого та вийшла слідом за ним до найближчої мінікав’ярні, аби трохи підбадьоритися та зігрітися — одним словом зробити невелику перерву.
Через певний час Олена повернулася до машини, біля якої її нетерпляче чекав Ігор. Вираз його обличчя говорив сам за себе: суміш відчаю та смутку.
— Не встиг? — запитала зі співчуттям водійка.
— Не встиг, — підтвердив він слабким голосом. — Але є ще надія. Аліна збиралася ще зустрітися з подругою. Можливо, вони зараз в ресторані. Я знаю один заклад, який їй подобається. Ми навіть збиралися туди сходити.
Наступної митті вони стрімко рушили до закладу.
Але по приїзді зрозуміли, що ніякого дива не станеться: Аліни не було й тут.
— Мені навіть самій стало якось ніяково. Я ще не поїхала, як побачила Ігоря, що вийшов з дверей ресторану», — згадує Олена.
Через вікно машини вона спитала його:
— Ну що? Хоча прекрасно бачу, що нічого хорошого…
Вже втретє змінений маршрут веде до готелю. Водійка всіляко втішає клієнта по дорозі. Але хлопцю вже не до втіх. Він весь поринув у переживання.
По приїзду Ігор залишив букет квітів водійці, сказавши з сумним обличчям:
— Залиште собі. Толку вже? Спасибі вам, Олена… і зі святом! — а обличчя сумне.
Побажавши йому все-таки не впадати у відчай, жінка прийняла новий виклик в додатку та рушила працювати.
Зробивши кілька поїздок, наша розповідачка вже збиралася додому. Але чомусь в останній момент подумала, що зробить ще одне замовлення.
«І ось у мене в салоні дві дівчини, одна з них всю дорогу втішає іншу», — розповідає Олена.
— Що ж за свято таке, дівчата?! Сьогодні хлопця підвозила і теж у нього день не задався. З коханої не зміг зустрітися, — і водійка починає розповідати їм цю історію.
— А його не Ігорем звати? — запитує одна з дівчат.
— А ви, випадково, не Аліна? — здивовано питає Олена та починає здогадуватись про знову змінений маршрут вже у напрямку готелю.
— Так, — з надією в голосі говорить вона.
— Значить ось цей букет, я так вважаю, Ігор для вас залишив, -радісно каже Олена.
Через декілька хвилин червона машина доїхала до готелю.
А Ігор та Аліна врешті зустрілися!
— Це неймовірно! Як нам з вами пощастило! — радісно казав тоді хлопець. — Вам потрібно зробити напис на машині: «Авто, яке приносить удачу!»
«Ми ще якийсь час в холі готелю сміялися разом з ними, дивуючись сьогоднішньому диву їх зустрічі. Потім попрощалися, побажавши більше ніколи не втрачати ні мобільні телефони, ні один одного», — ділиться таксистка.
Фото: Борис Корпусенко
Олена зізнається, що з того моменту це стало для неї свого роду девізом:
— Зовні моя робота полягає в тому, щоб возити людей, але в той день я подивилася на наш сервіс з абсолютно іншого боку. Адже кожен наш клієнт поспішає назустріч чомусь новому або до коханої людини. І нашим завданням допомогти їхнім мріям збутися!».
Фото: Борис Корпусенко
Даша ГРИШИНА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
