За ініціативи заступниці голови КМДА Марини Хонди, експерти громадської організації «Громадянська платформа «Нова Країна» провели збір статистики та аналіз інформації про мешканців столиці: вік, здоров’я, освіту, зайнятість, доходи, рівень оплати праці, соціальне забезпечення, правопорушення жінок і чоловіків, дослідили демографічну динаміку.
Створений на основі цих даних Гендерний паспорт Києва стане основою гендерно-орієнтованого бюджетування, підвищення ефективності використання бюджетних коштів.
Важливість Гендерного паспорту для міста та отримані дані обговорили на публічній презентації «Гендерний паспорт Києва – інструмент реалізації політики рівних можливостей».
– СOVID ініціював прискорити це дослідження та показав існуючі розриви, які є в суспільстві. Для міської влади питання Гендерного паспорту не є питанням статистичних даних чи цифр. Йдеться не про кількість жінок і чоловіків. Завдання, які були поставлені експертам, – побачити розриви по різним напрямках і групам, зрозуміти, яка кількість жінок чи чоловіків є в тій чи іншій соціальній сфері, як при бюджетному плануванні та створенні програм ми можемо врахувати їх потреби, – підкреслила заступниця голови Київської міської державної адміністрації Марина Хонда. – У різних районах міста проживає різна кількість багатодітних родин, самотніх матерів, людей чи дітей з інвалідністю. Це має бути проаналізовано і покладено в основу програм. Такий підхід при аналізі даних в Україні використовується вперше. Цей аналіз – запорука сталого розвитку, основа, яка має буде покладена в Програму соціально-економічного розвитку, бюджет, всіх програм столиці. І ця методологія співпадає з європейськими практиками.
Вперше в Україні в рамках проєкту йдеться про гендерний мейнстрім, розповіла Лариса Вербицька, проєктна менеджерка громадської організації «Громадянська платформа «Нова Країна». Тобто дослідники зосереджуються не стільки на статистичних даних, як на висновках, які допоможуть уникнути в майбутньому розривів, кризових ситуацій, спланувати бюджет Києва ефективніше, зробити допомогу цільовою та адресною. За словами Лариси Вербицької, кожна цифра перевірялася щонайменше в чотирьох джерелах. Наступним кроком буде робота з експертами, обговорення, які заходи мають бути в міських цільових програмах, щоб існуючі розриви зменшувалися. Таким чином дані дослідження отримають практичне застосування.
Громадська організація «Громадянська платформа «Нова Країна» провела дослідження для «Гендерного паспорту Києва» в рамках міського конкурсу проєктів «Громадська перспектива: прозора влада та активна громада», організованого Департаментом суспільних комунікацій КМДА.
– З гендерною тематикою ми працюємо вперше. Щороку на відкритий конкурс «Громадська перспектива: прозора влада та активна громада» подаються все цікавіші проєкти, – зазначив директор Департаменту суспільних комунікацій Роман Лелюк. – Приємно вражений, що дані проєкту не просто зібрані, а й можуть бути використані в практичній площині для органів місцевого самоврядування. Особисто для мене це дуже цікавий досвід. Ми маємо пишатися тим, що в нашій країні тема гендеру є взірцевою для багатьох інших держав. Доньки Ярослава Мудрого були королевами європейських країн, а цьогоріч ми відзначаємо 1075-ліття від початку правління в Києві княгині Ольги. Наші видатні історичні постаті демонструють приклад всій Європі. На жаль, сьогодні маємо слабку обізнаність населення, багато людей не розуміють, що таке гендер. Адже це глибше, ніж просто поділ за статями. Тому одним з наших завдань є інформувати населення у питанні гендеру, щоб було розуміння його важливості.
Дані дослідження презентували Марія Данюк, керівниця громадської організації «Нові комунікації», співзасновниця проєкту «Рейтинг. Бізнес в офіційних цифрах» та Павло Полікарчук, співзасновник проєкту «Рейтинг. Бізнес в офіційних цифрах», автор онлайн-панелі «Економіка карантину». Вони звернули увагу на розбіжність цифр з різних джерел, які мають різну методологію. А також на певні показники отриманих даних. Зокрема, у Києві народжується більше хлопчиків, а серед пенсіонерів переважають жінки. Що стосується середнього розміру пенсій, то пенсію за віком чоловіки отримують більшу приблизно у 1,5 рази, а пенсію за вислугу років – майже в п’ять разів більшу, ніж отримують жінки. Щодо галузей, найменший розрив у заробітній платі існує у будівництві, а найбільший – у сфері мистецтва, спорту, розваг та відпочинку, де чоловіки отримують зарплатню на 41% більшу за зарплатню жінок.
Наразі завершений етап збору даних, йдалі планується їх обробка та опис.
Підтримки потребують не лише жінки, а й чоловіки. За статистичними даними, 75% самогубств вчиняють саме чоловіки. Про роботу з людьми, які страждають від насильства, розповіла директорка Київського міського Центру гендерної рівності, запобігання та протидії насильству Тетяна Зотова.
– Раніше наш центр спеціалізувався на роботі саме з жінками. Однак бачимо тенденцію, що до нас частіше стали звертатися чоловіки. Так, кількість чоловіків, які телефонують на гарячу лінію протидії домашньому насильству збільшилося з 5 до 15 відсотків, – розповіла Тетяна Зотова. – Дуже перспективним напрямом є кризові кімнати, які відкриваються у столиці. Вони стають тимчасовим притулком для жертв насильства. Маю ще кілька пропозицій. Є люди за 60 років, які не можуть приїхати до нас і отримати допомогу. Для її надання можна було б створити мобільні бригади. Зросла кількість дітей, які є свідками насильства в родині і потребують психологічної підтримки. Дитячих психологів у районах не вистачає. Тому варто звернути на це увагу і збільшити кількість фахівців.
– Гендерний паспорт – не наше ноу-хау, за таким принципом живуть європейські країни, коли проводять планування і фінансування життя і розвитку міста. Йдеться не про статистичні дані, а про глибинні розрізи по всім сферам життя міста, щоб планувати і надавати якісні послуги. На сьогодні для нас важливий глибинний розріз по районам, якого ще не робилося. Кожен район Києва як область, має 300 тисяч населення. Розуміючи специфіку кожного району, можемо запланувати фінансування саме тих послуг, яких найбільше потребують його мешканці, – підсумувала Марина Хонда. – Хочеться, щоб місто планувало, а не постійно шукали шляхи виходу зі стресів і кризових ситуацій. Також, аби всі бажаючі ознайомилися з отриманими даними, найближчим часом ми розмістимо узагальнену інформацію на офіційному сайті КМДА.
За допомогою індикаторів паспорта можна оцінювати ґендерні потреби жінок і чоловіків, планувати стратегію розвитку міста, впливати на підвищення якості життя населення. Планується, що Гендерний паспорт Києва стане основою гендерно-орієнтованого бюджетування, підвищення ефективності використання бюджетних коштів. Також паспорт дає можливість бачити проблематику системи обліку, наслідків COVID-19 та інші гендерні аспекти розвитку міста.
Також у публічній презентації взяли участь Ярослав Тищенко, начальник управління фінансів охорони здоров’я та соціального захисту Департаменту фінансів; Уляна Біла, програмна аналітикиня «ООН Жінки-Україна»; Тарас Козак, координатор громадської організації «Громадянська платформа «Нова Країна»; Надія Мельник, заступниця начальника Головного управління статистики у м. Києві Державної служби статистики України; Тетяна Гузенко, керівниця управління з питань гендерної рівності КМДА, модераторка заходу.
Нагадаємо, «Сила у рівності» – під таким гаслом пройшов Київський Форум рівних прав і можливостей.
Марія Катаєва
Читай «Вечірку» в Telegram та Facebook.
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
