Дівчата можуть все: що варто знати українкам про дискримінацію

Ярослава ЗОЛОТЬКО

Чи існує в нашій країні дискримінація жінок? З першого погляду – ні. Жінки успішно працюють на керуючих посадах, займаються політикою, бізнесом. Проте варто дивитись глибше – на частку у цих сферах жінок, вважають правозахисники.

Захід, приурочений боротьбі з дискримінацією, відбувся у Музеї історії міста Києва.

Павло Вишебаба, Посланець толерантності ПРООН в Україні, розповідає:

— 1 березня відзначається Всесвітній день нульової дискримінації. Кожного року він присвячений якійсь одній темі. Цьогоріч тема – дискримінація жінок та дівчат. Крім того, ми обговоримо інші питання дискримінації. Події в Нових Санжарах також нас спонукали організувати цей захід. Відбулась дискримінація людей з підозрою на хворобу.

Було проведено панельні дискусії на теми «Боротьба з дискримінацією жінок і дівчат» та «Україна без дискримінації: від мрії до реалізації».

Право бути собою

Лариса Денисенко, правозахисниця, письменниця, Посланниця толерантності ПРООН, зазначає:

— Нульова дискримінація – це суспільство, вільне від стереотипів. У нас дівчат з дитинства вчать: «зроби крок назад». У результаті формується бачення себе як суб’єкта – «я не все можу зробити». Дівчата так само, як і хлопчики, можуть робити все. Якщо переводити у дорослу площину, то це доступ до професії, це рівна заробітна платня. Це захист від домашнього насильства та сексизма. Сексизм – це і знецінювання через стать, і переслідування в Інтернеті. Нас часто бачать як об’єкт – як вдягнені, чи не надто коротка спідниця, чи не надто яскрава помада… Дуже багато ніби дрібниць, але вони формують ставлення суспільства до нас. Проблема сексуальних домагань у тому, що не так часто жертви звертаються до суду. Дуже мало людей пристає на позицію потерпілої. Найдосконалішими законами складно перемогти звичаї та стереотипи.

Ще гірша ситуація з ромськими жінками. До речі, за офіційною статистикою в Україні проживає 47,5 тис. ромів, за неофіційною – 200–400 тис.

За словами Золи Кондур, ромської правозахисниці, Посланниці толерантності ПРООН, активні ромські жінки зазнають множинної дискримінації – як представники ромської спільноти та як активні жінки всередині громади.

— Рівень дискримінації, як і у минулі роки, є надзвичайно високим. Дискримінація, з якою стикаються ромські діти у школах, досі залишається. Щодо можливості працевлаштуватися з дипломом про вищу освіту, якщо ти яскрава ромська дівчина і це дуже помітно, то відмовлятимуть незалежно від гарної освіти. Політичні партії також не готові брати до себе ромських жінок. Якщо говорити про ромських жінок у родині, тут також є певні складнощі. Ромська жінка виконує дуже багато роботи по дому, з дітьми, але в дуже традиційних родинах вона не має права голосу. І якщо буде вибір щодо того, кому дати більше можливостей в освіті, то вони даватимуться хлопчикам та чоловікам, а не жінкам чи дівчатам, – розповідає Зола Кондур.

Люди з функціональними обмеженнями

Уляна Пчолкіна, громадська діячка, телеведуча, чемпіонка світу з паракарате, розповіла, що близько 60% населення світу в певний час є маломобільною групою, маючи на увазі мам з дитячими візочками, людей з ушкодженням кінцівок, осіб з обмеженими можливостями. І при цьому дуже часто таких людей дискримінують. На осіб з обмеженими можливостями дивляться як на прокаженого чи пояснюють його особливість тим, що він десь у житті нагрішив. То, можливо, не так короновірус страшний, як реакція суспільства на нього?

 

 

Читай "Вечірку" в Telegram та Facebook. 

Sourse: vechirniy.kyiv.ua

Rating: 5.0/5. From 1 vote.
Please wait...

Ответить

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *