Олена ПЕТРИШИН
Андріївську церкву на столичному Подолі у три етапи реставрують із 2009-го. І ось нарешті наступного місяця роботи у пам’ятці планують завершити. Журналісти «Вечірнього Києва» побували всередині, аби показати, як змінилась церква та дізнались, чи справді невдовзі кияни побачать храм таким, як його запланував Растреллі.
Комплексна реставрація Андріївської церкви розпочалась ще у 2009 році. Попередньо дослідивши стан будівлі, фахівці розділили відновлення споруди на умовних три етапи.
Спочатку взялись укріплювати пагорб і стилобат, на яких вже третє століття стоїть церква і які постійно потерпали від ґрунтових вод. Ці роботи тривали шість років. Під час другого етапу — впродовж 2015-2017 рр. — відновлювали екстер’єр церкви. Тоді ж вперше в історії храму відреставрувати чавунні сходи середини XIX століття і відкрили для відвідувачів оглядовий майданчик.
Починаючи із 2016-го, кращі реставратори Києва повертають первинний вигляд інтер’єрам церкви. Зараз внутрішні роботи вже на завершальному етапі. Фахівці монтують відреставровані ікони в іконостас, завершують підлогу та налаштовують освітлення. Всередину храму досі нікого не впускають, але для журналістів «Вечірнього Києва» зробили виняток.
Про відновлення іконостасу Растреллі та втрачені елементи
Іконостас – найважча і найдорожча частина останнього, третього, етапу відновлення пам’ятки. На сьогодні — це єдиний у світі повністю збережений іконостас, створений за проєктом російського архітектора італійського походження Франческо Растреллі. Саме він спроєктував Андріївську церкву на замовлення тодішньої імператриці Єлизавети. Унікальний іконостас формують 39 ікон, авторами яких були кращі художники Російської імперії середини XVIII століття. Бо церкву будували як палацовий храм.
Останні чотири роки київські реставратори повертали первинний вигляд цим образам у Національному заповіднику «Софія Київська». Зараз вже відреставровані ікони потрохи повертають у рами. До речі, журналістам «Вечірки» навіть випав унікальний шанс долучитись до монтування ікон Свв. Захарія та Єлизавети.
Цікаво, що до реставрації 13 образів із 39-ти були переплутані і встановлені хаотично – науковці з’ясували це, коли досліджували перші фото інтер’єрів храму.
«Наприклад, подружня пара, батьки Йоана Хрестителя, Святі Захарій та Єлизавета, були розвернені один від одного. Раніше це пояснювалось тим, що начебто для доби бароко, коли будувалась церква, не було принциповим канонічне розташування ікон. Але в рамках наукового супроводу до реставрації іконостасу, з’ясували, що, наприклад ще у 1903 році ікони були в іншому – правильному – порядку. Ймовірно, образи переплутали у 50-х роках минулого століття, в сталінські часи, коли храм намагались відреставрувати. Тоді й, до речі, напевно дуже пошкодили самі ікони. Але наші спеціалісти відновили їх і зараз повертають в іконостас вже у правильному порядку – такому, як за часів Растреллі», — розповідає Ігор Нетудихаткін, завідувач сектору «Музей «Андріївська церква» Національного заповідника «Софія Київська».
Під час реставрації іконостас доповнили також хрестом, який вочевидь, «зник» в часи Радянського Союзу.
«На старих фото помітили, що рама образу Спаса Нерукотворного завершується короною зі сферою та хрестом. У 1968-ому, коли Андріївська церква перейшла заповіднику «Софія Київська», хреста вже не було. Зараз його повернули, аби максимально відтворити оригінальний вигляд іконостасу. Помітили також, що з частини ікон безслідно зникли срібні оклади – мабуть, це також наслідки грабунку храму часів встановлення радянської влади у Києві», — зазначила Ніна Янченко, старша наукова співробітниця Національного заповідника «Софія Київська».
Про ювелірну роботу під куполом церкви
Загалом інтер’єр храму прикрашають 69 ікон середини XVIII століття. Фахівці кажуть, що під час реставраційних робіт кожна ікона потребувала окремого підходу. До відновлення цінних розписів долучали понад десяток найкращих реставраторів Києва. З 2015-го на об’єкті працює ТОВ «Екстер’єр-Будсервіс», яке спільно із спеціалістами Національного заповідника «Софія Київська» та іншими фахівцями відновлювали церкву.
Реставрацію інтер’єру розпочинали з купола, який прикрашений дев’ятьма вмонтованими іконами. Спеціалісти кажуть, що цю частину робіт також можна назвати однією з найважчих. Ікони довелось відновлювати фактично «в повітрі».
«Риштування стояли знизу до самого купола. Одночасно реставрували і ліпнину, і живопис. Між іконами є проміжки – майстрам довелось працювати скальпелем. Не поспішаючи, дотримуватись технології та ретельно стежити за температурою і вологістю. Це дуже клопітка робота», — згадує Ліна Янченко.
На місці у вівтарі відновлювали ікону «Таємної вечері», яку ніколи не знімали. А також габаритне полотно відомого художника Платона Бориспольця (друга Тараса Шевченка) — «Проповідь апостола Андрія», площею близько15 кв.м.
Про унікальні знахідки та послання нащадкам
Під час відновлення храму, майстри натрапили на цікаву знахідку під престолом церкви.
«Зараз престол вкритий металевим обрамленням, яке було виготовлене у 1899 році в Санкт-Петербурзі. Оскільки престол був в дуже поганому стані, його вирішили відреставрувати. І коли розібрали, то побачили на цегляній основі напис середини XVIII ст. — 13 рядків, 9 з яких були зафарбовані. У написі йшлося про те, що Андріївська церква була освячена 19 серпня 1767 року, а у верхню мармурову дошку були покладені мощі восьми святих», — розповів Ігор Нетудихаткін.
Він згадав також про інші знахідки майстрів. І показує металеві петлі від перших дубових дверей храму. Раніше ці елементи закривав саморобний тамбур, збитий з фанери, який встановили в 50-х роках. Тамбур вирішили прибрати, бо він абсолютно не вписується в інтер’єр XVIII століття і відвертає увагу від образу Андрія Первозваного, який розміщений одразу над входом у храм. Автором полотна є російський портретист Олексій Антропов.
Про клопіткий підбір тонів та дату відкриття
Одним із основних завдань майстрів було віднайти і відтворити автентичний колір стін церкви.
«Понад 30 разів ми робили підбір фарби – так звані «викраси», аби відшукати первинний авторський шар пофарбування. Зразки надсилали на аналіз в Німеччину, де з допомогою комп’ютера підбирали тони. Для наступних поколінь навіть зафіксували формулу, по якій підбирали автентичний відтінок», — розповів Вадим Кириленко, перший заступник генерального директора Національного заповідника «Софія Київська».
З його слів, за останні три роки на відновлення храму витратили 15 млн грн. Згідно із графіком робити мають закінчити до кінця року. Вадим Кириленко запевняє, що майстри дотримуються термінів і попри карантин та надзвичайну складність робіт завершують реставрацію вчасно.
«Загалом роботи закінчимо вже до кінця листопада. Мусимо ще завершити підлогу та налаштувати освітлення куполу та іконостасу. Взагалі у храмі буде технічне освітлення і художнє. Також зараз в столярному цеху виготовляють меблі для експозиції інформаційних щитів про історію храму. Плануємо встановити вітрину для незрячих. З 1 до 10-го грудня буде генеральне прибирання. А вже з середини грудня – церкву відкриють для відвідувачів, — каже Вадим Кириленко. – Раніше планували офіційне відкриття на Андрія, 13 грудня. Але цього року свято випадає на вихідні і через карантин напевно не зможемо запланувати подію».
Після відкриття церква працювати як музей, а по великих святах тут правитиме богослужіння Вселенський патріархат, якому два роки тому передали церкву у користування.
«Проводити літургії на постійній основі тут не варто, бо доведеться через два роки повторно реставрувати. Зараз богослужіння служать у цокольному приміщенні храму. Сподіваємось, що киянам сподобається відновлений храм – адже саме таким його бачили видатні митці XVIII століття», — підсумовує Вадим Кириленко.
Історична довідка:
Андріївська церква — пам'ятка архітектури та монументального живопису XVIII ст. світового значення у Києві. Споруджувалась впродовж 1747-1762 рр. за проєктом видатного архітектора Франческо Бартоломео Растреллі, який жодного разу не був у Києві. Будівельними роботами на місці керував архітектор Іван Мічурін. Над оформленням храму працювали художники Іван Роменський, Іван Чайковський, Іван Вишняков, Олексій Антропов та ін. Споруда церкви спирається на двоповерховий будинок-стилобат, який став вимушеним архітектурним рішенням через перенасичений водами пагорб.
Андріївська церква була діючим храмом до 1961 року (з перервами), допоки радянська влада не припинила богослужіння. У 1935 році церква на правах філії увійшла до складу історико-культурного заповідника «Всеукраїнське музейне містечко».
У липні 1962 року храм передали на баланс Держбуду УРСР, а в січні 1968-го — заповіднику «Софійський музей». У 70-80-х рр. провели реставрацію церкви на основі копій авторських креслень Растреллі. Нині церкву планують включити до списку спадщини ЮНЕСКО.
Використання матеріалів сайту лише з активним посиланням на vechirniy.kyiv.ua
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
