Київ продемонстрував всеосяжний задум енергостійкості на зустрічі Координаційного центру. Це крайній регіон, чий проєкт підготовки до зимового періоду має бути схвалений РНБО.
Про це інформувала прем'єр-міністр України Юлія Свириденко.
У плані передбачено убезпечити 57 об'єктів важливої інфраструктури. Також мова йде про монтаж більше ніж 200 МВт додаткової генерації для живлення об'єктів тепло- і водопостачання, відведення води та інших до кінця року.
"Головним пріоритетом задуму стабільності Києва має стати розбудова розподіленого теплозабезпечення. У цій частині проєкт потребує доопрацювання. Доручили авторам задуму завершити це до початку квітня 2026", — промовила Свириденко.
Вона зазначила, що загальний кошторис задуму стабільності столиці — 61,6 млрд грн. З них особисті кошти міста — 10,6 млрд грн. Потреба в додатковому фінансуванні — 51 млрд грн. Уряд гарантує потрібне сприяння столиці у підготовці плану і надаватиме підтримку його реалізації після затвердження, відзначила Свириденко.
Елементи Всеосяжного плану енергостійкості Києва
Всеосяжний план енергостійкості передбачає три елементи фінансування. У першому — йдеться про дії, першочерговість яких визначена як критична, і їх можуть здійснити вже існуючим коштом міського бюджету до кінця 2026 року. Зокрема, планується відновлення пошкоджених внаслідок обстрілів об'єктів генерації, їх охорона від атак, резервне постачання електроенергії тепло- і водопостачанню, ремонт теплотрас, створення нових когенераційних об'єктів, розвиток сонячної генерації, енергоефективність ОСББ. На ці дії з міського бюджету виділять більше ніж 10 мільярдів гривень.
Другий елемент плану визначає ширший перелік заходів, які місто може виконати після визначення джерел їхнього фінансування. Якщо буде перерозподіл грошей з міського бюджету, більше ніж 13 мільярдів зможуть виділити на втілення плану до кінця 2026 року.
Третій елемент — це перелік дій Всеосяжного плану стійкості Києва, що можуть бути виконані містом тільки за умови змін до законодавства України, а також залучення до їхнього виконання фінансових, технічних та інших ресурсів центральних органів виконавчої влади. Київ очікує отримати від держави більше ніж 37,7 мільярда гривень. За ці гроші планують, зокрема, забезпечити резервне живлення теплозабезпечення, зміцнити стабільність електромережі, впровадити децентралізацію обігріву, відновити потужності ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, посилити фізичний захист ТЕЦ.
Що було раніше
3 березня президент Володимир Зеленський провів зустріч РНБО України, на якій затвердили плани стійкості для всіх областей та обласних центрів, окрім Києва. Як повідомив Зеленський, столиці надали додатковий термін для оновлення та захисту плану підготовки до наступного опалювального періоду.
Міський голова Віталій Кличко у свою чергу зауважив, що комплексний план стійкості столиці, який презентували на зустрічі РНБО, потребує участі та допомоги держави. Пропозиції до плану вчасно подали Мінрозвитку громад та територій, а до його створення залучали експертів енергетичної галузі.
Т.в.о. першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв оприлюднив відкриту частину енергоплану стійкості столиці.
5 березня президент Зеленський заявив, що Київ досі не подав план стійкості на наступний опалювальний сезон для затвердження урядом. Останній термін — вівторок, 10 березня. А міський голова Віталій Кличко повідомив, що позачергове засідання Київради, на якому приймуть проєкт плану стійкості, проведуть 9 березня.
10 березня депутати Київради на позачерговому засіданні прийняли план енергетичної стійкості столиці на наступний опалювальний сезон. Частину засідання провели у закритому форматі. Документ підтримали 92 депутати. Розглянути та схвалити проєкт плану енергостійкості депутати Київради мали 9 березня. Проте позачергове засідання Київради не відбулося через відсутність кворуму. Депутати фракції "Слуга народу" не з'явились у повному складі.