“Ми пережили цю зиму, найважчу за всі роки війни”, — проголосив Зеленський під час свого першого весняного звернення до українців. Згідно зі словами президента, цієї зимової пори Україну атакували понад 700 російських ракет, вагому роль серед них відігравала балістика.
Власне балістичні удари по Києву спровокували найбільші руйнування на ТЕЦ. Через них на початку січня, за умов морозів у понад -20°C, без обігріву лишилася половина багатоповерхівок столиці. І досі без обігріву перебувають понад 1100 будівель — зокрема тих, котрі обігрівала Дарницька ТЕЦ. Повернути їм подачу тепла до завершення цього опалювального сезону неможливо, запевняють у владі. Проблему необхідно розв’язати до наступного опалювального періоду, втім єдиного бачення, як гарантувати стабільну діяльність енергосистеми Києва в умовах російських атак, немає.
Суспільне з’ясовувало, чи зможе Україна повернути опалення у столиці до прийдешньої зими та які першочергові завдання в підготовці визначає для себе держава.
Наслідки зими
Система опалення у Києві створена нерівномірно. На лівому березі столиці головні осередки нагрівання води, тобто теплоносія в батареях домівок, – це Дарницька ТЕЦ (ТЕЦ-4), ТЕЦ-6 на Троєщині, а також завод із термічної переробки відходів “Енергія”. На правому березі — ТЕЦ-5 та близько 150 котелень. Загалом, за даними на 2020 рік у Києві майже 95% будівель залежні від централізованого обігріву.
Саме через централізацію опалювальних потужностей на лівому березі росіянам вдалося залишити частину її жителів без обігріву до кінця зими. Насамперед ідеться про будівлі, котрі залежать від Дарницької ТЕЦ. Так, із 28 серпня 2025 року Росія здійснила на цю ТЕЦ дев’ять повітряних атак, під час яких застосувала 13 ракет. Із них п’ять влучили в ніч на 3 лютого.
Внаслідок руйнування Дарницької ТЕЦ 1129 житлових будинків лишилися без опалення й електропостачання — це понад 300 тисяч споживачів. Руйнування ж на ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 були меншими, відновити їхню роботу вдалося в середині лютого.
Однією з основних проблем цьогорічного опалювального сезону, крім, власне, російських атак, стала рекордно холодна зима, вважає керівник енергетичних програм Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп.
“У нас пошкодження ТЕЦ у Києві були і в попередні роки. Проте тоді ми жили за умов значно теплішої зими, не було потреби щоразу зливати воду”, — говорить він.
Морози ж ускладнювали ремонти й робили їх тривалішими. Зокрема, у деяких будинках столиці були прориви труб, що продовжувало термін ремонту.
Жінка заходить до намету рятувальників у морозний день, встановленого для тих, чиї будинки залишилися без електрики чи опалення, Київ, 18 лютого 2026 року. Getty Images/AFP/Tetiana Dzhafarova
Що саме потрібно відновити
Наразі найскладнішою залишається обстановка в Дарницькому й Дніпровському районах, де обігрів забезпечувала ТЕЦ-4. Станом на кінець лютого керуюча компанія електроцентралі “Євро-Реконструкція” у відповідь на запит Суспільного повідомила, що на станції продовжують розбирати завали й розчищати пошкоджені ділянки. А також паралельно “здійснюється ремонт і заміна окремих вузлів та систем, а також посилення інженерної й технологічної інфраструктури”.
Оскільки ТЕЦ-4 — приватна, ремонт станції “здійснюється коштом ресурсів підприємства та підтримки акціонера”, говорять у компанії-власниці. І додають, що фінансової допомоги від міської влади Києва чи інших владних інституцій не надходило.
Чи може стати на перешкоді для відновлення Дарницької ТЕЦ те, що вона у приватній власності? Про це запитали народні депутати в міністра енергетики Дениса Шмигаля під час його візиту до парламентського комітету. За словами міністра, це труднощів не створює.
План відновлення ТЕЦ, за словами міністра, полягає у використанні обладнання з ТЕЦ у Каунасі й Ризі. Задля цього представники держави їздили до Литви та Латвії. “В ці дві поїздки ми знайшли вузли й обладнання, котре треба сюди привезти та замінити. Тобто Дарницька ТЕЦ – це відновлення протягом літнього періоду та підготовка до наступного зимового сезону”, — розповів Шмигаль.
Також у Києві планують демонтувати обладнання з недіючої ТЕЦ-2 і встановити його на пошкоджених об’єктах.
Енергетик ремонтує секції Дарницької ТЕЦ (ТЕЦ-4), пошкодженої внаслідок російських авіаударів, Київ, 4 лютого 2026 року. Масовані російські удари по енергетичній інфраструктурі України призвели до відключення світла, опалення та водопостачання у декількох районах Києва. Getty Images/AFP/Roman Pilipey
Чи потрібна децентралізація
Голова Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації Максим Бахматов у себе на фейсбук-сторінці написав, що без незалежної теплової та електричної генерації наступного року Деснянський район може замерзнути.
“Навіть якщо влити мільярди гривень чи може навіть доларів у ремонт знищених ТЕЦ — країна-агресор буде туди бити. І знову зупиниться тепло. Вихід один — десятки й сотні невеликих об’єктів. У Києві 130 невеликих котелень і вони зараз дають тепло. Для будинків, гуртожитків, підприємств. Це правий берег. У нас такого немає”, — написав Бахматов.
На його думку, до вересня 2026 року для Деснянського району необхідно звести 100 МВт електричної та 300 МВт теплової генерації.
Погоджується з Бахматовим і директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. Втім вважає, що краще йти двома шляхами: відбудовою наявних ТЕЦ та будівництвом нових котелень.
“Ми, можливо, відновимо 30-50% теплової частини ТЕЦ. Але питання, як ми її захистимо? Її захистити ж неможливо. Росіяни знову направлять пʼять балістичних ракет і сотню дронів — і все, ніяка ППО не захистить. Знову ризикувати так не можна, — каже Суспільному Омельченко. — Тому треба йти паралельним курсом і будувати децентралізовану генерацію, тобто міні- та мобільні котельні до 20 МВт”.
На його думку, в Києві також варто розглядати опції термомодернізації будівель, встановлення на прибудинковій території малих котелень і теплових насосів.
Польова кухня та намети для обігріву, розгорнуті підрозділами ДСНС у Деснянському районі Києва, який залишився без опалення після пошкодження ТЕЦ-6, 27 січня 2026 року. Суспільне Новини/Олександр Магула
Іншої думки директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко. Він підтримує оголошений Шмигалем план дій уряду. За словами Харченка, зробити повну децентралізацію потужностей до наступної зими неможливо і єдиний реальний шлях для забезпечення обігріву у столиці наступної зими — відновлення наявних потужностей. Причому навіть відновлення Дарницької ТЕЦ, для якої знайшли майже ідентичну станцію в країнах Балтії, потребуватиме і фінансів, і адаптації обладнання.
“Навіть за дуже попередньою оцінкою робіт по Дарницькій ТЕЦ мова йде про приблизно 100 мільйонів євро. І паралельно треба будувати максимальний захист, а це ще 20-30 мільйонів євро, — каже він. — Також є дуже багато організаційних питань, щоб це (відновлення Дарницької ТЕЦ — ред.) сталося. Є величезний обсяг обладнання, який потрібно дуже обережно розібрати — а воно доволі старе і там гайку відкрутити іноді проблема. А потім це обладнання треба ще й поставити на місце. Тож це дуже непроста інженерна задача”.
Для створення мережі децентралізованого обігріву потрібно більше часу, говорить Харченко. Для кількох районів Києва це може зайняти щонайменше півтора року, адже знадобиться перекладання трубопроводів. А, для прикладу, для Троєщини потрібен буде газопровід високого тиску, прокладання якого ускладнюється щільною забудовою району. Частково про це ж говорив і міський голова Києва Віталій Кличко, коли заявляв, що “систему централізованого опалення столиці неможливо повністю замінити локальними джерелами тепла”.
Президент і мер традиційно сваряться
Згодом Зеленський провів засідання РНБО, де затвердили плани стійкості для більшості українських областей та обласних міст. На ньому визначили, що для проходження зими Україна має залучити близько 5 мільярдів євро. Головними пунктами плану стали захист систем електро- та газопередачі другим і третім рівнями захисту, збільшення кількості когенераційних установок. До початку зими ці установки мають додати до 1,5 ГВт генерації. Окреме питання – децентралізація джерел тепла й водопостачання.
Але чи буде децентралізація теплопостачання у столиці, наразі невідомо, адже Київ свого плану, який би влаштував РНБО, не надав. “На сьогодні Київ був не готовий – як і на цю зиму”, — заявив Зеленський.
Міський голова у себе в телеграмі захищав поданий Києвом план дій.
“Комплексний план стійкості міста, який представила столиця на засіданні РНБО, — звичайно, потребує участі й допомоги держави. І фінансової, і законодавчої, і залучення урядових структур… На жаль, сьогодні нам дали зрозуміти, що наразі Києву не допомагатимуть”, — написав Кличко.
За словами Зеленського, через тиждень Київ має представити вже сформований план, а до відновлення енергетики столиці може доєднатись радник президента та колишній віцепрем’єр-міністр із відновлення Олександр Кубраков.