Наталка МАРКІВ
Київ, як і весь світ, вчиться жити у новій реальності, яку спричинив коронавірус. Як розвивати при цьому бізнес, підтримувати креативні індустрії та сферу туризму, що постраждали чи не найбільше від кризи? Відповіді на ці та інші питання під час доповідей і дискусій шукали представники дипкорпусу в Україні, Європейського банку реконструкції та розвитку, мери європейських міст і урбаністи. Відкривав захід мер столиці Віталій Кличко.
Київ в умовах пандемії
У центрі обговорень була саме українська столиця. Як зауважив Віталій Кличко, навіть в умовах боротьби з пандемією Київ продовжив оновлювати дороги і мости, будувати садочки та школи, ремонтувати та створювати нові парки і зони відпочинку. Проте, як наголосив мер сьогодні Києву потрібна стратегія, яка забезпечить розвиток бізнесу.
-Пандемія та обмеження транспортних потоків між країнами показала, наскільки важливими є локальні виробники. Задля економічної безпеки містам необхідно мати можливість функціонувати автономно – насамперед виробляти товари першої необхідності. Саме тому локалізація економіки столичного регіону має стати одним із пріоритетів у подоланні наслідків пандемії, – зазначив мер Києва.
Київ є центром, фактично, однієї з найбільших агломерацій серед європейських столиць за кількістю населення та територією. В умовах пандемії, коли скорочується економічна активність, взаємна підтримка у рамках агломерації може стати своєрідним рятівним колом для містечок та сіл, розташованих довкола столиці. Сьогодні ця співпраця розвивається рамках асоціації «Київська агломерація», яка об’єднує 19 міських та селищних рад. Саме розбудова інфраструктури та об’єднання громад Великого Києва є спільною метою від втілення якої виграють усі.
Екологія диктує вимоги для агломерації
Минулого року, у рамках Київського інвестиційного форуму, аналізували, наскільки важливими для регіону є розвиток транспорту, освіти та медицини. Цьогоріч увагу зосередили на комунальній сфері, а саме на водопостачанні та водовідведенні. Так, у рамках панелі «Екологічна безпека Київської агломерації: глобальні виклики та локальні можливості» обговорювали, яку вигоду дає це утворення для столиці і міст-супутників.
Як зазначив заступник голови КМДА Петро Пантелеєв. шлях створення агломерації пройшли майже всі європейські мегаполіси: Лондон, Париж, Мадрид, Барселона і кожен із них знаходив для себе плюси.
-Головне – це добровільна співпраця та врахування інтересів мешканців міст. Сьогодні ми робимо наголос на екологічній безпеці. У першу чергу, я говорю про водозабезпечення та каналізування. У Київські області понад 50 міст та селищ міського типу, понад тисячу сіл. До системи централізованого водопостачання Києва вже приєднано 10 населених пунктів області, до системи централізованого водовідведення – 18, – зазначив Петро Пантелеєв.
Крім того, «Київводоканал» готовий спільно забезпечити область якісними послугами з водовідведення. Для цього є необхідні ресурси й готовність створювати додаткову інфраструктуру.
Так генеральний директор «Київводоканалу» Дмитро Новицький запевнив, що ПрАТ «АК «Київводоканал» має запас потужностей для роботи у масштабах столичної агломерації, зокрема щодо водопостачання та водовідведення для прилеглих міст.
-Це дозволить вирішити екологічні проблеми, що виникають через відсутність централізованого каналізування у передмісті та безконтрольний скид стоків підприємствами у містах-сателітах, а також забезпечить мешканців цих населених пунктів гарантовано якісною питною водою, — сказав Дмитро Новицький.
Він перерахував ініціативи кампанії, які дозволять стати більш енергоефективними й екологічно спрямованими. Зокрема, наймасштабніший, — реконструкція очисних споруд Бортницької станції аерації. А також впровадження сучасних технологій на Деснянській та Дніпровській водопровідних станцій, поступова відмова від використання хлору. Так, на сьогодні вже 40% киян споживають воду, при знезараженні якої не використовувався хлор. Усі ці об’єкти реалізовуються в рамках довгострокової стратегії роботи «Київводоканалу», де однією з найважливіших є екологічна складова.
Водночас, як зауважила заступник директора проекту «Сприяння енергоефективності в Україні та впровадження Директиви ЄС про енергоефективність» Іма Хренова-Шимкіна, сьогодення ставить перед нами всіма нові виклики, коли кожен мешканець має переглянути своє ставлення до використання ресурсів: сортування сміття, використання безпечних для природи миючих засобів, економія енергоресурсів. Ми маємо перейти від економіки нестримного споживання до циклічної. Зокрема долучившись до європейської програми «Green Deal».
-ЄС затвердив програму на трильйон євро «Green Deal». 30% цих коштів піде на підтримку еко-ініціатив в інших країнах. Україна може розраховувати на них, як один із центрів європейського розвитку, — повідомила пані Іма, наголошуючи, що держава уже зараз має розробляти програми та проєкти, які допоможуть залучити ці кошти.
Київ цікавий для світу
Одним зі слоганів, які презентують столицю України вважають гасло – «Київ- місто, де все починається», тож на форумі представники мистецької спільноти розмірковували, де має починатися цікавіть світу до Києва.
Всесвітньо відома українська художниця Ганна Криволап вважає, що й досі Україну у світі, насамперед знають і асоціюють із Чорнобилем, водночас чимало вітчизняних митців мають що запропонувати світу, потрібно лише бути більш амбіційними та впевненими. Водночас, Києву необхідний Музей сучасного мистецтва, як майданчик для промоції художників, скульпторів. За кордоном саме такі установи є магнітом, як для туристів, так і для колекціонерів. Україні ж наразі дуже бракує цивілізованого арт-ринку.
Українсько-данський художник, один з найвпливовіших і провокаційних новаторів сучасного колажу в світі Сергій Святченко брав участь у обгововоренні завдяки прямому включенню із Данії. Він наголосив, що сьогодні мистецтво має шукати способи інтеграції у бізнес, а успішний бізнес — підтримувати сучасне мистецтво. Як це діє можна побачити на прикладі офісів багатьох компаній у яких для оформлення екстер’єру і інтер’єру використовують мистецькі твори.
У тому, що люди, які інвестують в мистецтво, формують новий імідж країни впевнена Арт-директорка Abramovych.Art Вікторія Кулікова. Вона наголошує, що сучасне мистецтво, приміром таке як скульптура, покращує вигляд міста, робить його цікавим як для туристів, так і для інвесторів. У Києві є чудовий приклад – Пейзажна алея. Скульптури, що там розміщені впізнавані у світі, як «Дощ» Назара Білика — символ зв'язку між людиною та природою.
Індустрія розваг & коронавірус
Днями стало відомо, що Уряд вніс Київ до помаранчевої карантинної зони. Це значить, що посилюються обмеження на проведення різноманітних культурних заходів та івентів, тож в індустрії можливе чергове скорочення прибутків, які і так не вийшли на до карантинний рівень. Водночас, криза – це шанс для розвитку. У цьому запевняє нічна мерка Лондону Емі Лейм. Під час прямого включення зі столиці Британії вона зауважила, що сьогодні для великих міст мати «нічного мера» – це тренд, адже економіка не зупиняється о 18-й годині вечора.
-У Лондоні багато бізнесів закрилося через вплив коронавірусу. Розважальні та інші заклади, які працювали вночі, стали потребувати підтримки, — сказала Емі Лейм, і зауважила, що і у Києві є цікаві можливості для розвитку «нічної економіки» за умови діалогу підприємств, що працюють вночі та муніципалітету.
Не закривати, а контролювати нічні клуби. Так можна не тільки зберегти роботі місця творчих людей, а й стримувати поширення коронавірусу серед молоді. Бо простіше мати справу із легальними закладами, які будуть дотримуватися тих чи інших санітарних вимог, аніж отримати неконтрольований андеграунд. У цьому впевнений нічний амасадор Будапешту Деніел Немет.
-Я проти заборон, тому що люди все одно буду збиратись, тільки нелегально, створюючи проблеми для поліції. Тому потрібно шукати більш оптимальні рішення. Приміром, локальні міні-фестивалі. Водночас я не вірю, що віртуальні івенти протримаються достатньо довго – люди хочуть зустрічатися і спілкуватися наживо, — наголосив Деніел Немет, який теж онлайн приєднався до обговорення.
Криза-це хаос. Але ідеї та іновації зароджуються саме в цьому хаосі, наголошує співзасновник фундації соціальних інновацій «З країни в Україну», івент агенції 42 Денис Блощинський. Він пропонує усім (владі насамперед) осмислити, що таке креативна індустрія, у сфері інвестицій. І нагадує, що кожен долар, який вкладався у велику подію чи фестиваль повертався чотирма. А як виміряти вплив на суспільство таких проєктів, як «З країни в Україну», що за п’ять років своєї діяльності змінює культурний та громадський ландшафт тих міст, якими мандрують артисти? Можливо, знайшовши відповідь на питання «хто ми є і ким будемо» ми знайдемо відповідь і на те, чим ми цікаві світу?
На такій цікавій філософській ноті обговорення форумі знову повернувся до сфери інвестицій.
Досвід Варшави та Братислави в залученні інвесторів. Уроки для Києва
Панель, яку модерував головний редактор журналу та сайту «Новое Время» Віталій Сич, була завершальною. У ній взяли участь бізнес-омбудсмен в Україні (з жовтня 2019), екс-мер Варшави Марчін Свенчицький, який був присутній на форумі, та віцепрем'єр Словаччини (1998-2006, 2010-2012), радник прем'єрміністра України (2016-2020) Іван Міклош, який доєднався до обговорення через відеозв’язок. Кожен зі спікерів розповідав шлях до успіху свого міста та країни.
Мартін Свенчицький жартував, що у час, коли він був мером Варшави (1994–1999), то його попередники визнавали, що «всі інвестори літали над Варшавою, але не приземлялися». Щоб змінити це потрібно було перш за все створити відповідну атмосферу. Зокрема, щоб заохотити інвесторів у Варшаві прийняли план розвитку міста, де було чіткі містобудівні обмеження та право викупляти землю. Таким чином інвестори могли чітко бачити, що і де можна споруджувати, планувати та пропонувати місту. І це спрацювало. Столиця Польщі динамічно розвивалася, водночас зберігаючи свої пам’ятки архітектури та історичне середовище.
Своєрідні «темні часи» Словаччини згадував Іван Міклош. Він розповів, що тривалий час країну вважали «чорною дірою Європи», і щоб змінити цей імідж у країні наполегливо працювали 5-6 років. Для бізнесу створили такі умови, що в країну прийшли великі концерни і почали споруджувати машинобудівні заводи. Таким чином маленька країна стала одним з лідерів виробництва автомобілів у Європі.
— Ми просто змінили системні умови для приватних інвесторів, а решта вони зробили самі, — пояснює Іван Міклош.
Він зазначив, що для підвищення рівня інвестицій Києву потрібно перш за все змінити імідж країни та міста. Це важливо для того, щоб залучати інвесторів. Та, найголовніше, для успіху необхідна макроекономічна стабільність та верховенство права у країні.
-У Києва величезний потенціал у IT-сфері, а також туризмі, — додав Іван Міклош.
Завершився ж форум виступом спеціального музичного гостя Бориса Гребенщикова. Культовий музикант презентував свої картини та музику.
Загалом під час форуму відбулися відкриваюча сесія та шість панельних дискусій, паблік-ток та виставка витворів сучасного мистецтва. Організатором Інвестиційного форуму міста Києва-2020 виступив Департамент економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації.
Нагадаємо, минулорічний Інвестиційний форум міста Києва, що відбувся у вересні 2019 року, був присвячений ідеї створення Великого Києва. Серед учасників форуму були мер Кракова Яцек Майхровский, віцемер Будапешта Габор Багді, лауреат Нобелівської премії миру 2007 року Раджендра Пачаурі.
Фото з офіційної сторінки форуму та відкритих джерел
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
