Держава розблокувала платежі за проєктами Плану енергостійкості Києва

У Києві розблокували державні платежі для реалізації ключових проєктів Плану енергостійкості столиці, що дозволить відновити роботи з резервного теплопостачання та живлення об’єктів водоканалу.

Про це повідомила пресслужба Київської міської державної адміністрації. Йдеться про проєкти, які були зупинені на етапі транспортування обладнання, виробленого за кордоном, та потребували попереднього замовлення.

Зазначений план передбачає цього року будівництво 1600 МВт резервного теплопостачання та 40 МВт резервного живлення для об’єктів водоканалу. Це охоплює десятки об’єктів критичної інфраструктури.

Когенераційна установка
Когенераційна установка. Київська обласна військова адміністрація/Telegram

Водночас Президент Володимир Зеленський висловив занепокоєння майже повним невиконанням міською владою Києва необхідних кроків за планом стійкості, наголосивши на неприпустимості затримок у роботі та персональній відповідальності.

Історія Плану енергостійкості Києва

План енергостійкості для Києва був затверджений Київрадою 10 березня 2026 року, після того, як РНБО 3 березня 2026 року затвердила аналогічні плани для інших областей та обласних центрів, надавши Києву додатковий час на доопрацювання.

20 березня 2026 року місто представило цей комплексний план, а в серпні 2026 року відбувся його перегляд. Частину проєктів, запланованих на 2027–2028 роки, вилучили, визначивши пріоритетними заходи на 2026 рік.

Це призвело до зменшення загальної вартості плану з 67 до 37 млрд грн.

План зосереджений на інженерно-технічному захисті критичної інфраструктури, забезпеченні резервного живлення систем водо- і теплопостачання, розвитку когенерації та створенні резервних систем теплопостачання.

Також він передбачає відновлення пошкодженої інфраструктури та підготовку закладів соціальної сфери й охорони здоров’я до роботи в надзвичайних ситуаціях.

Заходи плану поділені на три категорії: критично важливі, що реалізуються власними силами міста; додаткові, для яких потрібно визначити фінансування; та проєкти, що потребують змін до законодавства й залучення ресурсів центральної влади.

Для реалізації плану Київ акумулював понад 10 млрд грн. Держава виділила приблизно таку ж суму, а близько 5 млрд грн місто залучило як кредитні кошти, зокрема 2,5 млрд грн від Ощадбанку. Крім того, Київрада ухвалила рішення щодо залучення майже 3,5 млрд грн кредитів від Укрсімбанку та Укргазбанку для підготовки до опалювального сезону, які спрямують, зокрема, на розбудову резервної теплогенерації.

За матеріалами suspilne.media.

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *