Мистецька подія одразу викликала неабияке зацікавлення з боку шанувальників класичного мистецтва. В останній раз київська публіка слухала цю прекрасну виставу ще на початку минулого сторіччя.
Опера «Казки Гофмана» є одним із найбільш загадкових творів в історії світової музики. Вистава стала лебединою піснею видатного французького композитора Жака Оффенбаха (1819-1880), якого вважають засновником класичної оперети.
Видатний композитор Жак Оффенбах-засновник класичної оперети. Фото з відкритих джерел
Усе життя композитор прагнув вийти за межі амплуа комічного жанру, де він мав шалений успіх та створити «серйозний» твір.
На створення своєї єдиної опери Жака Оффенбаха надихнуло лібрето Жюля Барб’є, засноване на трьох новелах видатного німецького письменника та казкаря Ернеста Теодора Амадея Гофмана (1776-1822): «Піщана людина», «Казка про втрачене зображення» та «Радник Креспель».
Працюючи над лібрето, Жюль Барб’є та його колега Мішель Карре об’єднали три не пов’язані між собою сюжети, ввівши центральний образ самого письменника Гофмана, як головного героя вистави та його три історії нещасливого кохання: до механічної ляльки Олімпії, тяжко хворої на сухоти Антонії та куртизанки Джульєтти…
Над створенням вистави колектив театру працював декілька сезонів. Фото: Kseniia Panchenko
П’єса одержала назву «Казки Гофмана», ставилася у театрі, але значного сценічного успіху не мала. Лібретисти запропонували спочатку видатному композитору Шарлеві Гуно написати оперу на цей сюжет, але коли він відмовився, автори звернулися до його колеги — Жака Оффенбаха.
Робота над твором справді захопила композитора, але, на жаль, виснажливо позначилася на його здоров’ї. Композитор помер, так і не встигнувши закінчити свій останній твір. Роботу над партитурою завершив Ернест Гіро — композитор, який поклав на музику розмовні речитативи в опері Жоржа Бізе «Кармен».
Прем’єра твору відбулася у лютому 1881 року в Парижі у театрі Opera Comique. Вистава мала величезний успіх: лише у перший театральний сезон вона ставилася понад 100 разів.
Диригент-постановник Микола Дядюра та колектив оркестру театру. Фото: Kseniia Panchenko
У грудні того ж року «Казки Гофмана» були поставлені у Бургтеатрі у Відні. Під час другої вистави сталася жахлива трагедія: у глядацькій залі спалахнула страшна пожежа, яка забрала життя 384 людей.
З того часу, вистава здобула «нещасливу славу», але ця сумна обставина не завадила твору завоювати з часом любов глядачів з усього світу…
Ідея поставити цей твір на сцені Національної опери України з’явилася декілька років тому. Для втілення цього задуму запросили відомого англійського режисера, корифея англійського театру — Тоні Палмера.
За словами головного режисера театру Анатолія Солов’яненка, зараз колектив театру має повний склад першокласних співаків для постановки цього складного, але надзвичайно самобутнього та цікавого твору. Виконавцем головної партії — романтичного митця Гофмана став молодий талановитий тенор Валентин Дитюк, який з перших же нот заворожував глядачів своїм красивим тембром. Його творчу Музу та друга Ніклауса виконала Анжеліна Швачка, яка завжди впевнено виглядає в амплуа травесті.
Валентин Дитюк та Анжеліна Швачка у виставі «Казки Гофмана» Фото: Kseniia Panchenko
Ролі злих одразу 4 злих геніїв: Ліндорфа, Копеліуса, Дапертутто та Лікаря Міракля, втілених згідно задумом композитора в одній людині, яскраво виконав один із провідних солістів театру — відомий бас Тарас Штонда. Його насичений тембр голосу та яскраве акторське обдарування дозволило створити цікаві та досить різні образи антагоністів, що стають на заваді щастю головного персонажа.
За композиторським задумом, жіночі образи коханих Гофмана мала також виконувати одна артистка. Але цю ідею реалізувати надзвичайно складно, бо усі 4 жіночі персонажі: Олімпія, Антонія, Джульєтта та Стелла написані для різних типів сопрано.
Сусанна Чахоян майстерно виконала надзвичайно віртуозну партію ляльки Олімпії. Фото: Kseniia Panchenko
Окрасою вистави була механічна лялька Олімпія у виконанні чарівної Сусанни Чахоян. Надзвичайно складна та віртуозна арія цієї героїні чудово підходить до легкого голосу співачки, яка з легкістю долала найскладніші рулади. Слід також відзначити неабияку акторську майстерність співачки, яка завдяки своїй пластиці змогла створити досконалий образ ляльки.
У другій дії вистави музою Гофмана стала Антонія — дівчина з Мюнхена, донька оперної примадонни, яка також мріє співати на сцені, але страждає від тяжкої форми сухот. Дуже ніжний образ цієї героїні створила молода співачка Тамара Калінкіна. ЇЇ батька Креспеля виконав молодий бас Володимир Тишков, який має непоганий акторський та вокальний потенціал.
Тарас Штонда, Тамара Калінкіна та Алла Позняк у 2 дії вистави. Фото: Kseniia Panchenko
Партію Голосу Матері Антонії, яка зверталася до доньки з потойбіччя, виконала одна із провідних мецо — Алла Позняк. Співачка має розкішний та могутній голос Вагнерівського типу, але навіть у невеликій ролі підкорила глядачів своєю неабиякою виконавською та музичною майстерністю.
Образ третьої Музи Гофмана виконала Ксенія Бахрітдінова-Кравчук, яка створила розкішний образ Венеціанської куртизанки Джульєтти. Її голос насичений та об’ємний чудово підходить для виконання партій ліро-драматичного амплуа.
Валентин Дитюк та Тарас Штонда. Фото: Kseniia Panchenko
Слід також відзначити тенорів Сергія Пащука та Анатолія Погрібного, що створили образи кількох другорядних персонажів. Особливо чудово себе проявив Анатолій Погрібний в образі Франца- дворецького батька Антонії — Крейспеля.
Особливе місце у виставі належить хоровим сценам, які прекрасно доповнюють музичну частину та драматургію вистави. створюють неймовірну таємничу та дещо містичну атмосферу. Головним хормейстером вистави став Денис Крутько, для якого «Казки Гофмана» став дебютом у якості постановника.
Побачити повну сценічну версії глядачі зможуть наприкінці театрального сезону. Фото: Тетяна Асадчева
Окрім нього, величезну роботу щодо втілення вистави здійснив головний диригент театру Микола Дядюра. За його словами робота над проєктом була для колективу досить складною, через відсутність єдиної версії опери, яка після смерті автора, доповнювалася та переписувалася декілька разів для різних постановок.
В опері також існує два варіанти фіналу, що також підтверджує загадковість та містику цієї надзвичайної вистави…
За словами постановників, побачити повну сценічну версію опери Жака Оффенбаха «Казки Гофмана» глядачі зможуть наприкінці театрального сезону у червні наступного року.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
