2 жовтня 1990 року на площі Жовтневої революції в Києві розпочалося політичне голодування студентів – перша українська революція нового часу.
«Я згоден покласти життя на вівтар вільної України» – інформував один із транспарантів. Мало хто підозрював, що тривала остання осінь СРСР. Історичну подію згодом назвали Революцією на граніті, а площа наступного року стала майданом Незалежності.
В імпровізованому наметовому містечку були студенти з Києва, Львова, Дніпропетровська, Сум. Майже три сотні – голодували. Висловити їм підтримку щодня приходили тисячі киян. Керівництво союзної республіки не наважилося застосувати проти табору силу. Їм у підмогу почали страйкувати студенти київських інститутів, училищ і навіть старшокласники. Студентські акції протесту відбулись і в обласних центрах, зокрема, у Луганську та Львові. За пів місяця початий студентами протест домігся своїх вимог: 17 жовтня Верховна Рада УРСР постановою гарантувала: звільнити прем’єр-міністра УРСР Віталія Масола; провести в Українській РСР нові вибори; забезпечити проходження строкової військової служби громадянами України поза межами республіки тільки за їхньою згодою; створити тимчасову комісію Верховної Ради УРСР з питання націоналізації майна КПРС та ВЛКСМ на території України; відкласти підписання нового Союзного договору між республіками СРСР.
16 днів жовтня триватимуть заходи в пам’ять про Революцію на граніті, які організував Український інститут національної пам’яті, Музей Майдану та партнери: Центр досліджень визвольного руху й Архів національної пам’яті. Після 30 років від першого новітнього українського Майдану, запрошують осмислити ті події з погляду масштабних історичних процесів державотворення та впливу на сьогодення.
Виставка «30-ліття Революції на граніті»
Виставка фокусується на символах Революції на граніті, чим допомагає краще пізнати особливості мирного протесту перед самим відновленням незалежності. Куратори обрали 10 образів: студенти, пов’язка «я голодую», намет, транспарант, розкладачка, тепла ковдра, гітара, назва «майдан Незалежності», гасло «Бульвар Шевченка, а не Леніна», національний прапор. Також представлені уривки доповідних записок КДБ щодо мітингувальників. Експозиція насичена духом легендарного протесту.
Мета виставки – Революцію на граніті як одну з ключових сторінок у боротьбі українців за державну незалежність і як одну з демократичних революцій новітньої історії.
Коли: 2 – 18 жовтня 2020 року.
Де: Майдан Незалежності, простір довкола монументу Незалежності, 1-ше коло експозиційних стендів Національного музею Революції Гідності.
________________________________________
Виставка артефактів Революції на граніті в Будинку профспілок
Експонуватиметься протестний самвидав, оригінальний намет протестувальників, оригінальні телеграми з різних кутків країни, які надсилали голодувальникам зі словами підтримки та незгоди.
Коли: 2 – 17 жовтня 2020 року.
Де: Будинок профспілок, 2 поверх, майдан Незалежності, 18/2.
________________________________________
Соціальний ролик до 30-ї річниці Революції на граніті
До 30-річчя Студентської революції на граніті Український інститут національної пам’яті підготував ролик, який повертає нас у ті часи, дає відчути атмосферу акції та історичне значення тих подій. У ролику знялися учасники студентського голодування Олесь Доній, Ярослав Рущишин, Михайло Канафоцький, Анжеліка Рудницька, Віктор Рог, Людмила Гридковець та Олег Вегера.
Ролик буде доступний на офіційному Youtube-каналі Українського інституту національної пам'яті.
________________________________________
Онлайн дискусія «Студентська революція на граніті: погляд через 30 років»
Український інститут національної пам’яті пропонує згадати події 30-річної давнини разом із їхніми учасниками. У рамках онлайн дискусії говоритимуть про таке: історичний контекст подій: в яких умовах готувалася Студентська революція на граніті? До чого готувалися і з чим стикнулися студенти? Які були несподіванки і провокації під час акції? Старше і молодше покоління: як знаходили спільну мову? Які ноу-хау були задіяні в ході першого успішного політичного протесту? Як Студентська революція на граніті вплинула на хід української історії?
Учасники: Олесь Доній – голова Київської філії УСС, один з координаторів Студентської революції на граніті, Павло Розенко – учасник голодування, студент КПІ, Андрій Салюк – голова студентського братства Львівської політехніки, Вікторія Радченко – учасниця голодування, журналістка, Ярина Скуратівська – служба забезпечення акції, радіоведуча.
Коли: 2 жовтня о 14:00.
Трансляцію можна буде дивитися на сторінці Українського інституту національної пам'яті у Facebook.
________________________________________
Дискусія «Революція на граніті: перший досвід Майдану»
Тема дискусії – студентська революція 1990-го як фундамент Помаранчевої революції та Революції Гідності.
Учасники дискусії – активісти Революції на граніті: Тарас Семущак, керував медичною службою наметового містечка. Олег Кузан, відповідав за зв’язки з громадськістю.
Людмила Гридковець, голодувала. Олесь Доній, один з голів акції. Модерує – Олесь Пограничний.
Коли: 2 жовтня, 17:00.
Де: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану – ІІ поверх Будинку профспілок, майдан Незалежності, 18/2.
________________________________________
Дискусія «Революція на граніті: де взялись, і куди поділись її творці»
Тема дискусії – студентський рух і діячі, які з нього вийшли.
Учасники дискусії – активісти Революції на граніті: Михайло Канафоцький, був заступником коменданта наметового табору, Вахтанг Кіпіані, голодував, Анжеліка Рудницька, доглядала голодуючих, Віктор Рог, голодував.
Коли: 9 жовтня, 18:00.
Де: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану – ІІ поверх Будинку профспілок, майдан Незалежності, 18/2.
Нагадаємо, у столичному парку Шевченка показують романтичне кіно.
Марія Катаєва, фото Інституту національної пам'яті України
Слідкуйте за актуальними новинами на наших каналах у Telegram та Facebook.
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
