Журналісти «Вечірки» поспілкувались із київським театрознавцем, експертом з програмної діяльності Польського Інституту у Києві, головою ГО «Театральна платформа», куратором театральних проєктів, Віктором Собіянським про професію театрознавця та місце театру в житті людини 21-ого століття.
Професійний шлях часто починається із дитячого або підліткового захоплення, що пізніше переростає в повноцінну роботу. Так сталося й у Віктора: з місцевого театрального гуртка до культурно-професійного оточення:
«У нас у школі вийшов „указ“ про те, що всі учні мають відвідувати гуртки. Я почав шукати, куди записатись і опинився в бібліотеці, де якраз набирали учнів в театральну студію. Її тоді очолювала відома артистка України Світлана Волкова. Це дало можливість навчитись багатьох речей і більше дізнатись про театр. Після школи обирав з-поміж факультетів іноземних мов Могилянки та КНУ Шевченка, та, за покликом душі, пішов у театральний інститут на факультет театрознавства», — розповідає Віктор.
Професійне становлення студентів, що планують працювати у театральній індустрії Віктор знає не лише зі сторони студента, а й викладача, адже працював у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені І. Карпенка-Карого. Зважаючи на особливості та нюанси навчання творчих людей, експерт вважає, що професія театрознавця чи не найдорожча в Україні.
«Виростити театрознавця — дорого. На факультетах малі групи, курси можуть складатися з 5-и осіб. Це дарує неймовірну можливість особистого спілкування. Крім того, усі випускники театральних факультетів отримують унікальний творчий підхід після завершення навчання», — ділиться експерт.
У роботі театрознавця, як і в будь-якій іншій професії, є свої привілеї та недоліки. Постійно дивитись фільми та вистави, перебувати в культурно театральному колі, поповнювати й збагачувати мистецький досвід завдяки іншим галузям — це, безперечно, найкраща частина творчої професії.
«Культура дуже багатогранна, а мистецтво мультидисциплінарне. Мої обов’язки багатьом видаються великою приємністю. Мене колись запитували: „А в чому суть роботи? Ти безкоштовно дивишся вистави й тобі ще й платять за те, що ти напишеш текст про це?“. Робота, яка приносить задоволення — це круто», — каже Віктор.
Однак, варто згадати про певні мінуси театральної професії.
«Будемо щирі: культурна діяльність є невисоко оплачуваною. І те, що нещодавно було в новинах про середню зарплату театрального працівника в 16 тисяч — є неправдою. Наприклад, для акторів театр — є певним хобі. Вони повинні заробляти собі на життя, знімаючись в серіалах, кіно та рекламі. В умовах карантину це, звичайно, стає складніше. Режисер Едуард Митницький колись сказав: „Актори як мобільні телефони: на зйомках розряджаються, а в театрах заряджаються“. І в цьому правда», — відверто говорить театрознавець.
Карантин сильно вдарив по культурній індустрії, особливо в театральній сфері. Скасовані вистави, заповненість місць на 50%, кілька локдаунів. Проте, Віктор стверджує, що і в умовах пандемії можна знайти свої переваги.
«Зараз є унікальна можливість переглянути театральні вистави геніїв сучасності в режимі онлайн. Раніше потрібно було їздити за тисячі кілометрів на фестивалі, щоб побачити вистави. Сьогодні це простіше. Головне для людей — скористатись можливістю».
Окрім інших театральних просторів в Україні, експерт виділяє київські театри, адже багато випускників культурних інститутів їдуть до столиці, аби розкрити свої таланти та стати професіоналами.
«Київські театри в загально українському контексті є одними із найцікавіших. По суті, вони є на передовій українського театрального мистецтва. Наразі на чолі театрів стоять молоді режисери та актори, які є творцями сучасного київського театрального середовища. Київські вистави стають більш відкритими для молоді, що приваблює різні верстви населення відвідувати театри», — говорить театральний критик.
Щодо популярності театру є різні думки. За статистикою, лише кілька відсотків людей постійно відвідують театри, однак з іншого боку — все складніше купити квиток, особливо на знакову виставу.
«Театр стає все більш ексклюзивним. Сьогодні потрібно завчасно купувати квитки, особливо в невеликі театральні зали. У багатьох театрах переаншлаги. Люди хочуть бачити що відбувається тут і зараз».
Як театрознавець, Віктор Собіянський рекомендує переглянути вистави таких режисерів:
- Дмитра Богомазова;
- Стаса Жиркова та його колеги Тамари Трунової;
- Віталія Малахова у Театрі на Подолі.
Катерина ШОБОТЕНКО, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
