Концерт унікального ансамблю NotaBene: Павлов & Завгородний
Місце проведення: Андріївський узвіз, 23, Андріївська церква
Дата та час: 02 серпня 2026, 18:00
Телефон для довідок: (044) 278-12-21
Вартість квитка: 500 грн.
Тривалість заходу – 80 хвилин.
Програма концерту
На вас чекає вишукана музична подорож, що охоплює шедеври класики та модерну:
- Вольфганг Амадей Моцарт — Дует для скрипки та альта соль мажор, KV 423
- Валентин Сильвестров — Постлюдія для скрипки соло.
- Кшиштоф Пендерецький — Каденція для альта соло.
- Богуслав Мартіну — Три мадригали для скрипки та альта, H. 313
Виконавці:
NotaBene Chamber Group:
- Андрій Павлов (скрипка)
- Ігор Завгородній (альт)
Чи може бути наймінімалістичніший ансамбль в історії NotaBene Chamber Group? Так, коли на сцені лише скрипка та альт, лише Андрій Павлов та Ігор Завгородній. Найвищі струнні інструменти прозвучать у двох форматах: як дует та в сольному виконанні. Однак, мінімальні засоби лише підкреслюють глибину ідей чотирьох програмних творів.
Музичні діалоги епох
Першу умовну пару-арку створюють твори Моцарта та Мартіну, між якими простежується прямий вплив. Дует соль мажор KV 423 яскраво демонструє основні композиторські задуми Моцарта початку 1780-х років: лаконічність, чіткість фактури та театральну концепцію музики як діалогу. Кожна каденція тут має переконувати, а кожна фраза – нести свій виразний зміст. Хоча склад “скрипка плюс альт” зазвичай асоціюється з “соло та акомпанементом”, Моцарт трактує його як справжнє партнерство, втілюючи широке камерне мислення в межах двох партій.
Три мадригали Мартіну (1947) мають схожі химерні фактури, віртуозну взаємодію та тричастинну форму, що й дует Моцарта. Назва натякає на додатковий вплив англійських мадригалів, які композитор відкрив для себе у 1920-х і до яких плекав незмінну пристрасть. Стрибкі ритми та вільне поєднання поліфонії з акордовою фактурою – спадщина цих мадригалів, а також чеської та моравської народної музики.
Від авангарду до нового висловлювання
Другу пару-центр утворюють твори Сильвестрова та Пендерецького, обидва написані на початку 1980-х і є “перехідними” для цих композиторів. Постлюдія для скрипки соло (1981) – це Сильвестров на зламі: новий “тихий” задум музики еха та згасання реалізується ще авангардними засобами, з різкими динамічними контрастами, широкими регістровими стрибками та сонорними прийомами. Каденція Пендерецького для альта соло (1984) також належить до його повороту від радикального авангарду 1960-х, але майстерно демонструє інструмент у всій його технічній та виразній повноті.
Порада від Вечірній Київ:
Цей концерт – чудова нагода зануритися у світ камерної музики найвищого рівня. Мінімум інструментів, максимум емоцій та майстерності від талановитих музикантівNotaBene. Ідеальний варіант для справжніх поціновувачів унікального звучання та глибоких музичних роздумів.
