Музика, створена у найтемніші часи: у філармонії зіграють камерні твори Бориса Лятошинського

8 листопада солісти Національного будинку музики виконають два знакові камерні твори культового українського композитора Бориса Лятошинського — Фортепіанне тріо №2 та Український квінтет.

Солісти: Роман Лопатинський (фортепіано), Назарій Пилатюк (скрипка), Іван Кучер (віолончель) зіграють Фортепіанне тріо №2, а Український квінтет прозвучить у виконанні Олега Дудниченка (скрипка), Михайла Білича (скрипка), Андрія Чопа (альт), Андрія Васіна (фортепіано) та Артема Полуденного (віолончель).

Афіша заходу. Фото: Національний будинок музики

Яскраво-драматична, емоційно-напружена музика Українського квінтету і Другого фортепіанного тріо спирається на українські інтонації та характерні звороти народної пісенності.

Обом творам притаманна особлива виразність тем, висока концентрація емоційного стану під час слухання. Також у цих композиціях Лятошинський зафіксував свій стан та рефлексії над однією з найбільших катастроф в історії людства та українського народу зокрема.

Обидва твори композитор написав під час Другої світової війни (1942-1943), перебуваючи в евакуації у російському Саратові. Інтенсивна робота над головними у своїй творчості камерними опусами проходила у великій скруті та в складних побутових умовах, які композитор описав у листі до композитора Рейнгольда Глієра:

«Живеться складно. Всю першу половину дня я зайнятий або в консерваторії, або всілякими побутовими справами, оскільки здоров’я дружини погіршується. Стояти в черзі вона не може, а оскільки я орденоносець, то отримую хліб без черги, але ще потрібно піймати момент, коли ж той хліб та все інше привезуть в магазин. Доводиться кілька разів на день бігати. І так до обіду. А тоді й вечір настає. За день натомишся, а ще й світла немає — горить погана коптилка. Писати й читати майже неможливо. Очі болять. Але працювати все ж доводиться, напружуючи зір. Три місяці тому я написав Фортепіанне тріо, а зараз працюю над Квінтетом. Здається, що він буде навіть кращим ніж тріо, і взагалі, одним з найкращих моїх творів».

Віолончелист Артем Полуденний. Фото: Національний будинок музики

Скрипаль Михайло Білич. Фото: Kyiv Music Fest

Скрипаль Назарій Пилатюк. Фото: Національний будинок музики

Піаніст Роман Лопатинський. Фото: Національний будинок музики

Пізніше, в одному з листів Лятошинський проводить чіткішу лінію між образно-емоційними сферами творів, заснованими на українських інтонаціях. За його словами, Фортепіанне тріо більш елегантне і вишукане, подібне до сюїти, тоді як Квінтет значно змістовніший і масштабніший.

Борис Лятошинський (1894 — 1968) — один із найбільших українських композиторів та інтелектуалів XX століття, який у своїй творчості тримався сучасних тенденцій європейського мистецтва, майстер оркестрового письма, який додав українській класичній музиці потужного симфонічного виміру, а також продемонстрував абсолютний новий, протилежний від соцреалізму, метод роботи з народним мелосом.

Композитор народився 3 січня 1895 року у Житомирі, в сім’ї інтелігентів: батько був вчителем історії, директором гімназій, займався просвітництвом, мати — обожнювала музику, чудово грала на фортепіано і співала.

З 1914 по 1919 роки Борис навчався у Київській консерваторії у класі композиції Рейнгольда Глієра. По закінченні навчання Лятошинський зажив собі слави всебічно обдарованого музиканта: талановитого композитора, піаніста та диригента.

За життя Борис Лятошинський створив безліч талановитих робіт. Здебільшого ми знаємо Лятошинського як основоположника симфонізму, автора п’яти симфоній, в яких маестро відбив ритм життя нашої країни. Крім цього, Лятошинський — автор чудових опер, камерної музики, п’єс для фортепіано та інших інструментів.

Час від часу за це Лятошинського публічно цькували у пресі, а також виносили вироки на пленумах Спілки композиторів Радянського Союзу. Його називали формалістом і представником «буржуазно-індивідуалістичного урбанізму», а музику таврували «антинародною» та «формалістичним мотлохом, який треба спалити».

Однак, жодна критика не могла перекреслити його безмежне музичне обдарування та любов слухачів.

Колонна зала Філармонії. Фото з відкритих джерел

Також Борис Лятошинський вважався одним із найвпливовіших педагогів в музичному мистецтві. Серед його учнів — Леонід Грабовський, Леся Дичко, Іван Карабиць, Валентин Сильвестров, Володимир Загорцев, Євген Станкович — які продовжили справу вчителя та успішно представляють українську класичну музику у світовому контексті.

Концерт відбудеться у колонній залі імені Микола Лисенка Національної філармонії України. Початок о 18:00. Квитки можна придбати за посиланням.

Адреса: Володимирський узвіз, 2.

До теми: що послухати у Національній Філармонії в листопаді.

Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»

Sourse: vechirniy.kyiv.ua

No votes yet.
Please wait...

Ответить

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *