Масштабну виставку донецького митця покажуть у столиці

Петро Антип — масштабна, багатогранна фігура сучасного мистецького світу, яка спонукала до створення кураторського виставкового проєкту, що зібрав величезний обсяг найрізноманітніших робіт майстра.

Роботи Петра Антипа зберігаються у музеях, галереях і приватних колекціях України, Франції, Німеччини, Італії, Великої Британії, Швеції та США. Українському ж глядачеві ретроспективна колекція графіки, скульптури, живопису, архітектурних проєктів та начерків-роздумів Петра Антипа в такому обсязі демонструватиметься вперше.

Кураторки Марина Стрельцова та Ольга Собкович розповідають, що виставковий проєкт «Сучасна архаїка», який презентує кураторський погляд на творчість Петра Антипа, — це рефлексія над індивідуальною концепцією часопростору та світоглядних позицій майстра, котрі послідовно розкриваються у його творах: від ескізів і малюнків до живопису, скульптури та архітектурних проєктів.

Робота Антипа в архітектурній царині займає понад 30 років. За цей час були реконструйовані площі та парки, встановлено пам’ятники та реалізовано ряд проєктів фонтанів — улюбленої сфери творчості серед архітектурно-монументальних об’єктів художника.

«Усі види мистецтва побудовані за одними й тими самими законами — законами гармонії, — каже художник. — Рисунок — це мій учитель. Це — моє Я, Так і Ні. Без рисунка я не зміг би сформуватись як особистість. Через рисунок я вчуся терпляче доводити все до кінця. Пізнавати світ форми. Закони рівноваги… Бачити в простому красиві речі. Рисунок для мене — все».

Тож, не випадково значна частина експозиції — малюнки, графічні ескізи, які створюються майже 24 години на добу. І якщо в Антипа під рукою немає блокнота, то композиції з’являються на чеках, паперових скатертинах, серветках… Ці пошуки-імпровізації — щира характеристика внутрішнього свідомого й підсвідомого автора.

Досліджуючи цим проєктом різні грані творчої особистості Петра Антипа, кураторки намагаються розшифрувати Всесвіт митця:

«Вислів „сучасна архаїка“ як поєднання контрастних понять — квінтесенція творчості Петра Антипа. „Архаїка“ за визначенням — щось стародавнє, точка ретроспекції (минуле), котра органічно співвідноситься у його роботах із точками референції (теперішнє) та антиципації (майбутнє). Ідея циклічного часу з його постійним оновленням є фундаментом постіндустріальної епохи, тому філософсько-мистецьке бачення художника — надактуальне, — розповідають вони. — Присутній у творах Петра Антипа ефект позачасовості наближає його до міфологічного мислення — того, яке було притаманне прототипам авторових персонажів: могутнім скіфам і відважним амазонкам. Залишаючись позірно в минулому, у його працях вони стають уособленням сьогоднішньої російсько-української війни. Звернення до згаданого культурного шару є природним».

Проєкт «СУЧАСНА АРХАЇКА» — це насамперед занурення у філософію митця, його розуміння та інтерпретацію історії й сучасності, часу та простору. Саме тому в експозиції виставки представлені цитати з написаної 2020 року книги Петра Антипа «Велика казка про маленького Хлопчика».

А активна громадянська позиція, розуміння своєї місії, пасіонарність майстра, надихнули Музей сучасного українського мистецтва Корсаків з міста Луцьк ініціювати проведення круглого столу на тему: «Культурна самоідентифікація України: мем чи фактор перемоги?», який пройде 18 березня.

Коли: 19 березня — 18 квітня, вівторок-неділя 11:00-19:00, понеділок — вихідний
Де: Національний центр «Український дім», вул. Хрещатик, 2
Вартість квитка: 80 грн., пільговий (школярі від 11 років, студенти та пенсіонери за наявності дійсного посвідчення): 40 грн.

На Донеччині Петро Антип був провідником української ідеї. У рідній Горлівці художник започаткував творчу групу «Схід». Тоді ж він став одним із засновників галереї «Схід-Арт» та організував фірму «Східна Україна» для проведення скульптурно-монументальних робіт. Під назвою «Антип Арт-буд» підприємство проіснувало до 2014 р. — початку російсько-української війни на сході України. У 2014 р. художньо-виробничий комбінат — відібрали. Будинок та майстерню пограбували…
У 1994–1995 рр. Антип мешкав у Парижі, співпрацював із французьким художником і фотографом українського походження А. Соломухою. Тоді ж у французькій столиці відбулася перша персональна виставка майстра в галереї Nelse. 1996 року у Бордо відкрилась спільна українсько-французька виставка, в якій окрім Петра Антипа, взяли участь художники Christian Dubois та Jean Correze. 1997 р. Антип дебютував своєю персональною виставкою в німецькій галереї Stefania (Магдебург).
Разом із київським скульптором Олександром Дяченком встановив пам’ятник академіку Миколі Амосову на Байковому кладовищі у Києві.
Автор ідеї та проєкту «Фонтан життя» в Запоріжжі, що за свої художньо-образні та інженерно-технічні досягнення увійшов до Історії українського мистецтва (т. 5, 2007 р.).
Автор ряду пам’ятників, зокрема українському композитору та хоровому диригенту Миколі Леонтовичу (2018) та Тарасові Шевченку (2019) — у Покровську Донецької обл. Для Маріуполя розроблений проєкт пам`ятника Св. Георгію Переможцю.
Як до 2014-го так і після — Петро Антип позиціонує себе як донбаського митця, який завжди гідно представляє свій край на всіх масштабних міжнародних і всеукраїнських виставках та арт-фестивалях. Активна громадянська позиція спонукала його на низку благодійних проєктів, у рамках яких по різних містах Донеччини встановлювались дитячі майданчики, облаштовувались зони відпочинку та надавалась спонсорська допомога учбовим і медичним закладам області.

Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»

Sourse: vechirniy.kyiv.ua

No votes yet.
Please wait...

Ответить

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *