Жінки від початку були присутні в кінематографі. Ще у 1896 році француженка Аліс Гі-Бланше поставила один з перших художніх фільмів в історії людства. У 1910-му вона заснувала найбільшу кіностудію в доголлівудській Америці. Німкеня Лотта Райніґер створила перші у світі анімаційні фільми. Українка Софія Яблонська була піонеркою документалістики. Однак їх імена ми чуємо рідко.
Аби збільшити видимість жінок-режисерок в історії кінематографу, підтримати їхні здобутки в сучасній кіноіндустрії, популяризувати цінності рівноправ’я, взаємоповаги, інклюзії та різноманіття онлайн-кінотеатр Takflix у співпраці з London Short Film Festival (LSFF) запустив онлайн-кінофестиваль «7+7».
«7+7» — це 14 безкоштовних онлайн-показів коротких фільмів найкращих режисерок України та Великої Британії. До програми ввійшли вибрані роботи піонерок, авангардисток, класикинь, улюблениць фестивалів та молодих режисерок, які визначатимуть кіно завтра.
Щотижня протягом фестивалю по два фільми (з України та Великобританії) будуть відкриті до безплатних показів на територіях України та Великобританії.
В межах фестивалю будуть показані знакові чорно-білі фільми. Це авангардний фільм-сновидіння «Полуденні тенета» (1943) уродженки Києва Майї Дерен, освітньо-пропагандистські стрічки «Жінці про жінку» (1930) української режисерки Ївги Григорович та «Перемоги у фітнесі: 4 і 20 струнких дівчат» (1940) британки Мері Філд. Їх доповнить псевдодокументальна стрічка на основі архівних матеріалів «Я хочу стати секретаркою» (2006) відомої британської кінофеміністки Сари Вуд.
До програми увійшли й кіноновела «Офелія» з альманаху «Три історії» (1997) визначної української режисерки Кіри Муратової, а також короткий метр «Бузок» (2017) Катерини Горностай — володарки Срібного ведмедя Berlinale та гран-прі Одеського міжнародного кінофестивалю за стрічку «Стоп-Земля».
Продемонструють стрічки режисерок, які діляться поглядом на актуальні проблеми сучасності, зокрема «Пелюшковий торт» (2021) Анастасії Бабенко, «Ендо-кінець» (2019) Еліс Сібрайт, «Зв’язок» (2018) Жанни Озірної, «Весела ніч» (2012) Мюріель д’Ансембур та «Після розставання» (1988) Анетт Кеннерлі. А також автобіографічний фільм «Тіло красиве» британсько-нігерійської режисерки Нгозі Онвур, яка стала першою чорношкірою жінкою у Сполученому Королівстві, чий художній фільм було показано у кінотеатрах.
До програми потрапили й анімаційні короткометражні стрічки — «Я та моя кремезна дупа» (2020) Єлизавети Письмак та «Чого вона хоче» (2012) Рут Лінгфорд.
До 22 вересня на сайті фестивалю до перегляду доступні такі стрічки:
«Фітнес перемагає: 4 і 20 струнких дівчат», Мері Філд, 1940, тривалість 11 хвилин
Ці бадьорі сцени, де жінки беруть участь у енергійних групових вправах у залі місцевої громади — втілення спортивних занять часів війни. У період Другої світової війни жінки, які дивились цей фільм, найчастіше працювали на заводі боєприпасів або на конвеєрі для виробництва літаків або суднобудування — де завжди потрібно було бути в русі! Фільм був частиною широкої трирічної національної фітнес-кампанії, організованої Національною радою з фітнесу в Англії та Уельсі, яка видавала гранти місцевій владі на проведення занять з фітнесу, як показано у цій стрічці.
«Полуденні тенета», Майя Дерен, Александр Гаммід, 1943, тривалість 14 хвилин
Жінка повертається додому та засинає. Вона бачить яскраві сни, які може є просто фантазіями, а може — відбуваються в реальності. Через повтор зображень та повну невідповідність часу і простору, її темні внутрішні бажання постають на екрані.
Програмними директорами фестивалю виступили Надія Парфан, кінорежисерка та засновниця онлайн-кінотеатру Takflix, та Філіп Ілсон, артдиректор та співзасновник LSFF.
У межах освітньої програми пройшла розмова програмних директорів фестивалю. Також відбудуться розмови на теми «Піонерки кінематографу: Майя Дерен, Мері Філд та німе кіно», «Гендерний погляд на раннє українське кіно», «Жінки в сучасному кінематографі: досвід Великої Британії» тощо.
Фестиваль проходить до 3 листопада на сайті 7plus7.takflix.com. Подія ініційована онлайн-кінотеатром Takflix у співпраці з London Short Film Festival (LSFF) за підтримки Українського культурного фонду та Британської ради в Україні.
Читайте також Від «Дюни» до життя тварин: що нового у столичних кінотеатрах
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
