У своїх роботах Олексій Коваль використовує унікальну техніку «гарячої емалі», яка не завжди підкорюється навіть першокласним майстрам. Щоб її відшліфувати митець переймав досвід майстрів Китаю, Індії та Італії.
Робота над кожною картиною з емалі триває місяцями, над великими кількаметровими панно — декілька років.
Обираючи теми для творчості, митець підкреслює про надзвичайну важливість відповідальності перед глядачами за своє мистецтво.
«Під пальмою» 2019 рік. Фото: Тетяна Асадчева
«Щодня впродовж трьох років працюю над темою живого світу, із фарбами та інструментами у руках мандруючи островами мрій, створюю свої власні емалеві сади», — зазначає митець.
В експозиції «На далеких островах», автор прагнув поділитися із своїми глядачами щастям від спілкування із Природою в усій її красі та різноманітті кольорової палітри та форм.
«Створюючи кожну з емалей, проходжу всі етапи класичного процесу створення картини: ідея, ескіз, збір матеріалу, картон в натуральний розмір, робота з міддю (як з полотном у живописі). Також, під кожну роботу додаю кольорові проби та різні технологічні рішення», — розповідає про свою творчість Олексій Коваль.
Фрагмент роботи «Зимовий сад» Фото: Тетяна Асадчева
Фото: Тетяна Асадчева
Емаль — довготривала техніка не тільки з огляду на її стійкість до впливу часу та дії зовнішніх чинників. У роботі з цим матеріалом Олексій Коваль застосовує сегментовані мідні дошки з попередньо протравленим заглибленим рельєфом — подібні до підготовлених до друку офортних форм.
Поєднання заглибленого рельєфу на міді і переливів опуклої напівпрозорої емалі надає роботам ефекту багатовимірного зображення. Перед тим як розрізати мідну дошку на фрагменти для випікання емалі, Олексій друкує форми — протоемалі на папері — виготовляє естампи, ідентичні відбиткам офорту.
Олексій Коваль за роботою. Фото з особистого архіву митця.
Олексій Коваль (16 жовтня 1977, Київ) — український художник-емальєр, колекціонер, етнознавець, член Національної спілки художників України. Лауреат Державної премії імені Катерини Білокур (2020), Державної премії імені Іллі Рєпіна (2021).
У 1996 році закінчив Республіканську художню школу ім. Тараса Шевченка (клас живопису). З 1996 по 2002 роки навчався в Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури, факультет живопису (майстерня Василя Забашти). З 2000 року працює у монументальному мистецтві. У його доробку — фрески, мозаїки, ескізи вітражів.
«Тераси. Відображення» 2017 рік. Фото: Тетяна Асадчева
Олексій Коваль розробляв проекти та реалізовував їх з українськими та закордонними архітекторами, зокрема Сергієм Миргородським, Юлією Остапенко, Валерією Завгородневою, Карлом Любеком, Марко Бізатті.
З 2006 по 2009 роки навчався техніці гарячої емалі в майстерні І. М. Кириченка та вивчав особливості техніки у приватних майстернях світу. З 2009 року працює, використовуючи різні можливості техніки та матеріали.
«Трави» 2020 рік. Фото: Галерея «Триптих АРТ»
Персональні виставки Олексія Коваля проходили в різних містах України, а також у Канаді, США, Туреччині та Європі.
Коли: 12.00-18.00, вихідні дні: неділя та понеділок
Де: Галерея «Триптих АРТ». Вулиця Десятинна, 13
Вхід вільний
Нагадаємо, що до 31 жовтня у Парижі триває виставка київських художників, які підкорили серця французів
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
