Експозиція присвячена сторінкам історії унікальної пам’ятки, яка надихала на творчість багато поколінь відомих українських митців.
Відвідувачі виставки також мають змогу оглянути унікальні матеріали, які розповідають про реставрацію споруди та її рецепцію митцями, поетами, істориками архітектури, зокрема: Василем Кричевським, Георгієм Лукомським, Яковом Штейнбергом, Іваном Ігнаткіним, Ігорем Грабарем, Миколою Зеровим, Юрієм Косачем та іншими.
Брама Заборовського з подвір’я Святої Софії. Фото: Вікіпедія
«У цій пам’ятці поєднується багата фантазія та висока європейська школа з мотивами вільної творчості місцевих майстрів», — зазначив про Браму історик архітектури Іван Ігнаткін.
Надзвичайний вплив мала пам’ятка на відомого архітектора Олександра Власова, який у 1944-1950 роках керував роботами з проєктування забудови Хрещатика. В експозиції представлений один з офортів зодчого, присвячений Брамі Заборовського. На думку мистецтвознавців та дослідників архітектури, відгуки естетики українського бароко можна певною мірою відчути та в характері керамічного оздоблення будинків на Хрещатику.
Пам’ятка надихала на творчість багатьох українських митців. Фото: Тетяна Асадчева
Визначну дослідницьку роботу, присвячену Брамі Заборовського здійснив свого часу архітектор та викладач Яків Штейнберг, який у 1944-1945 роках займався обмірами пам’ятки та підготував для Академії архітектури детальну довідку про пам’ятку, здійснивши аналіз її архітектурної композиції та декору.
«Брама за своєю основною композицією та орнаментальною наповненістю є строго симетрична… І це симетрія живого організму. ЇЇ орнамент, хоча і повторюється, але виконаний на місці з невеликими відхиленнями, що відкриваються при уважному розгляданні деталей, надають орнаментальному декору життя та близькість до багатої української природи», — зазначає Яків Штейнберг.
Макет Брами Заборовського, представлений в експозиції. Фото: Тетяна Асадчева
Брама Заборовського — унікальна пам’ятка епохи бароко та вважається надзвичайно важливою складовою частиною архітектурного ансамблю Національного заповідника «Софія Київська, що належить до об’єктів охорони всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Споруджена у 1746 році за проєктом німецького архітектора Йогана-Готфріда Шеделя, вона одержує свою назву від імені замовника — київського митрополита Рафаїла (Заборовського).
Брама Заборовського слугувала парадним в’їздом до резиденції Київського митрополита. Фото: Тетяна Асадчева
У XVIII столітті це була прямокутна кам’яна споруда з арковим проїздом. Обабіч розміщувалися сторожові приміщення — кордегардії. У південній частині знаходилися кручені сходи, що вели на просторе горище. До північної частини прилягала прямокутна добудова.
Внаслідок активної забудови міста у ХІХ сторіччі, брама опинилася у тісному провулку, функції парадного в’їзду була втрачена. Від первинної споруди збереглися частина мурів західний фронтон з розкішним ліпним оздобленням, що виходить на Георгіївський провулок.
Брама Заборовського у живописі початку ХХ сторіччя. Фото: Тетяна Асадчева
Інтерес до пам’ятки відродився на початку XX сторіччя, коли у суспільстві виник інтерес до архітектури епохи бароко. Браму Заборовського включають до переліку важливих об’єктів української архітектури XVIII сторіччя, її зображення репродукують у фахових та популярних виданнях.
Водночас історики архітектури звертають увагу громадськості на необхідність реставраційних робіт пам’ятки, які на жаль, були проведені лише після завершення Другої світової війни.
У 1952 році архітектор Микола Кресальний, тодішній директор Софійського заповідника, знайшов у петербурзькому архіві обмірні креслення Брами, виконані Андрієм Меленським 1819 року. У 1957 р. під час археологічних досліджень було виявлено фундаменти зовнішніх і внутрішніх стін східної частини Брами (на глибині 130 см) та прибудови, зробленої дещо пізніше, з північного боку.
Фотохроніка реставраційних робіт 2006-2008 років. Фото: Тетяна Асадчева
У 1982-84 роках фахівці Інституту «Укрпроєктреставрація», спираючись на обміри Меленського та натурні дослідження, розробили проєкт відновлення втрачених частин.
Під час реставрації 2006-2008 років були відтворені первісний вигляд та архітектура споруди. Сьогодні в кордегардіях відбуваються культурно-мистецькі заходи, а у вежі на другому поверсі облаштована експозиція, присвячена Анні Ярославні.
Виставка «Брама Заборовського — ікона стилю»
Коли: до, пн.- нд.: 10:00-17:45,
Де: Національний заповідник «Софія Київська», у приміщенні Брами Заборовського, вулиця Володимирська, 24
Вартість квитка: 40 гривень
Нагадаємо, що про реставраційні роботи пам’ятки, що проводилися навесні цього року. Також активне відновлення триває водночас на декількох об’єктах заповідника.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
