Коротко: Військова розвідка Данії очікує, що Росія посилить свою гібридну кампанію проти НАТО в найближчі місяці, і бачить низький, але зростаючий ризик обмеженого військового нападу. Можливі сценарії включають атаки дронами чи ракетами, операції під фальшивим прапором та невелике вторгнення до прикордонної держави НАТО, хоча повномасштабне вторгнення залишається вкрай малоймовірним.
Росія може посилити атаки проти Заходу і потенційно розпочати обмежену військову операцію проти країни НАТО протягом найближчих місяців, попередила військова розвідка Данії.
Данська служба військової розвідки (DDIS) опублікувала це попередження у звіті про оцінку загроз у четвер, 24 вересня.
Згідно з повідомленням Reuters, DDIS очікує, що Москва проводитиме частіші гібридні атаки проти НАТО та західних країн, які потенційно матимуть серйозніші наслідки, ніж попередні операції.
Звіт також вказує на «низький, але зростаючий ризик» того, що Росія може здійснити обмежений військовий напад на одну або кілька країн НАТО, що межують з Росією, продовжуючи при цьому війну проти України.
Європейські розвідувальні агентства також протягом місяців попереджали про обмежені російські ескалації в Балтійських країнах.
У квітні головнокомандувач збройних сил Швеції попереджав, що Росія може випробувати НАТО, захопивши один із тисяч островів Балтійського моря. У червні Латвія повідомила, що виявила ознаки можливої підготовки Росією «військових провокацій» проти Балтійських держав або Польщі.
Як може виглядати обмежений російський напад
Данська оцінка розрізняє обмежену операцію від конвенційного вторгнення з метою окупації цілої країни.
Можливі сценарії включають поодинокі атаки дронами або ракетами по інфраструктурі, що використовується для підтримки України, як зазначив директор DDIS Томас Аренкіль.
Росія може спробувати представити такий напад як нещасний випадок, спричинений українською радіоелектронною боротьбою, або провести операцію під фальшивим прапором, використовуючи дрони українського виробництва.
Інший сценарій може передбачати введення невеликої кількості військ, потенційно без національних розпізнавальних знаків, на прикордонну територію країни НАТО під приводом захисту етнічної російської меншини.
«Мета — не захопити країну, а розділити НАТО», — сказав Аренкіль.
Така операція могла б перевірити, чи готові члени НАТО колективно реагувати, і чи викличе неоднозначний або заперечуваний напад статтю 5 договору про колективну оборону Альянсу.
Цей пункт розглядає збройний напад на одного члена Альянсу як напад на всіх. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте нещодавно заявив, що Альянс свідомо уникає визначення точної межі для активації Статті 5, оскільки це могло б допомогти супротивникам розрахувати, наскільки далеко вони можуть ескалувати.
Згідно з данською оцінкою, Москва може стати більш схильною до випробувань НАТО, якщо дійде висновку, що члени Альянсу політично роз’єднані або що США не в змозі чи не бажають захищати своїх європейських союзників.
Російська риторика посилює занепокоєння щодо Балтійських країн
Попередження Данії також з’являється на тлі дедалі агресивнішої російської риторики щодо балтійських членів НАТО.
На початку вересня речниця МЗС Росії Марія Захарова попередила, що подальша військова та політична ескалація в Балтійському регіоні спровокує «рішучу та руйнівну» відповідь з боку Москви.
«Російська відповідь ініціаторам безрозсудних антиросійських авантюр буде рішучою та руйнівною», — заявила Захарова, за даними російського державного інформаційного агентства РІА «Новости».
У п’ятницю, 25 вересня, РІА «Новости» пішло далі, опублікувавши колонку під назвою «Росія стоїть перед черговою «спеціальною воєнною операцією». Вона буде дуже короткою», написану прокремлівським коментатором Олександром Носовичем.
Ця стаття з’явилася після того, як парламент Литви запропонував скасувати конституційну заборону на розміщення ядерної зброї.
Носович порівняв можливий конфлікт у Балтійських країнах з вторгненням Росії в Україну і стверджував, що Москві не знадобиться розгортати сухопутні війська.
«Лише ракети з відповідною боєголовкою», — написав він, додавши, що результат буде «не просто швидким, а блискавичним».
Згодом РІА «Новости» видалило статтю без пояснення причин, повідомив незалежний російський ресурс ASTRA.
Колонка відображала думку прокремлівського коментатора, а не офіційної політики російського уряду. Однак її публікація державним інформаційним агентством збіглася з данською оцінкою того, що Москва використовує погрози та заперечувану агресію для залякування членів НАТО та поглиблення розбіжностей в Альянсі.
Очікується посилення диверсій та кібератак
Більш безпосередня загроза, виявлена Данією, стосується гібридних операцій, що знаходяться нижче порогу конвенційної війни.
Це може включати диверсії, руйнівні кібератаки на критично важливу інфраструктуру, дезінформацію, таємне вербування та заперечувані атаки на компанії чи транспортні шляхи, що підтримують Україну.
Національна служба безпеки Данії раніше заявляла, що російські спецслужби намагаються завербувати данських громадян через соціальні мережі та ігрові платформи.
Потенційним новобранцям нібито пропонувалося фотографувати оборонні компанії та критично важливу інфраструктуру, яка могла б пізніше стати ціллю для диверсійних операцій.
Данське агентство з питань стійкості окремо підвищило свою оцінку загрози руйнівних кібератак у четвер, заявивши, що Росія, ймовірно, спробує провести операції проти данських систем.
Москва неодноразово заперечувала організацію диверсій чи гібридних атак у країнах НАТО. Російське посольство в Копенгагені відкинуло останню розвідувальну оцінку як необґрунтовану і звинуватило Данію та інші західні держави в ескалації напруженості щодо України.
Нещодавні зіткнення викликають занепокоєння
Оцінка з’явилася після кількох інцидентів, які європейські уряди пов’язують з російською гібридною діяльністю.
14 вересня російський військовий корабель випустив дві сигнальні ракети у напрямку данського військового гелікоптера, який фотографував судно в міжнародних водах. Данські офіційні особи заявили, що одна з ракет пролетіла близько до літака.
Пізніше Росія нагородила командира корабля, тоді як Данія засудила інцидент і викликала російського посла.
Німеччина також поклала відповідальність на Москву за спробу атаки дроном з вибухівкою в аеропорту Лейпциг/Галле, великому логістичному вузлі, яким користуються літаки, пов’язані з Україною та НАТО.
Данська оцінка стверджує, що повномасштабне вторгнення Росії в країну НАТО залишається вкрай малоймовірним. Однак, офіцери розвідки заявили, що його вже не можна повністю виключати.
НАТО вже почало розширювати обмін розвідувальними даними щодо підозрюваних російських диверсій, оскільки члени Альянсу намагаються швидко виявляти атаки та координувати відповідь, перш ніж Москва зможе використати розбіжності між ними.