Коротко: Канада історично була одним із найнадійніших союзників України, особливо у війні проти Росії. Нова 100-річна рамкова угода про партнерство відкриває значно ширші можливості для обох країн.
Минулого тижня президент Зеленський відвідав Канаду та підписав Українсько-Канадську декларацію про 100-річне партнерство. Це вже друга 100-річна рамкова угода України, після аналогічної, підписаної з Великою Британією у 2025 році.
Важливо зазначити, що наразі це лише декларація, а офіційна угода очікується до грудня 2026 року.
Це партнерство не є несподіванкою, адже Канада історично була одним із найнадійніших союзників України, особливо у війні проти Росії. Протягом усіх років російської агресії підтримка України з боку Канади залишалася послідовною. Не було значних політичних коливань, подібних до тих, що спостерігалися у США та безпосередньо впливали на ситуацію на полі бою. Також не було серйозних розчарувань, як ті, що Україна відчула з боку деяких європейських партнерів, які або відмовлялися надавати ключові системи озброєнь, або так зволікали з їх доставкою, що це мало негативні наслідки для України.
Частково це можна пояснити тим, що Канада не була великим виробником багатьох оборонних засобів, яких терміново потребувала Україна. Тим не менш, вона надала важливе обладнання, включаючи бронетехніку та безпілотники. Канада також була лідером у запровадженні санкцій проти Росії. Вона конфіскувала російський літак Ан-124, що був заземлений у Торонто, і була одним із перших та найактивніших прихильників використання заморожених російських активів для підтримки України.
Нова 100-річна рамкова угода про партнерство створює значно ширші можливості для обох країн.
Канада зараз має швидко зростаючу оборонну та безпекову екосистему, що об’єднує понад 585 компаній по всій країні.
Протягом десятиліть її оборонна промисловість була глибоко інтегрована зі Сполученими Штатами. Канадським компаніям часто було легше отримати доступ до оборонного ринку США, ніж продавати продукцію власному уряду. Але під час двох термінів президентства Трампа ситуація в Канаді змінилася.
Я живу в Канаді з серпня 2024 року і бачила, як погрози анексії та економічний тиск з боку Трампа суттєво вплинули на політичні дебати в країні.
Нинішнє відродження оборонної промисловості Канади лише частково можна пояснити загрозою з боку Росії. Набагато безпосереднішим фактором стала невизначеність щодо найважливішого союзника Канади. Хоча ніхто серйозно (принаймні публічно) не говорить про можливість військових дій США проти Канади, усвідомлення того, що Канада може не мати змоги покладатися на свого найближчого партнера, стало своєрідним “холодним душем”.
У 2026 році ми спостерігали значну кількість нових оборонних ініціатив, інституцій, інвестицій та реформ. Найважливішою політичною подією стало запровадження Оборонної промислової стратегії Канади. Цей документ робить значно більший наголос на розбудові суверенних оборонних можливостей та підтримці вітчизняних виробників. Він визначає десять “ключових суверенних оборонних спроможностей”, яким буде приділено особливу увагу в рамках нового підходу.
Водночас Канада явно прагне диверсифікувати свої оборонні партнерства. Стратегія передбачає поглиблену співпрацю з європейськими партнерами, Великою Британією та країнами Індо-Тихоокеанського регіону. Ми також маємо бути реалістами: Канада навряд чи стане повністю військово самодостатньою або незалежною від Сполучених Штатів у найближчому майбутньому. І це було б небажано. Дві країни залишаються тісно пов’язаними через НАТО, NORAD, інтегровані ланцюги постачання та десятиліття військової співпраці. У разі значної спільної загрози вони все одно муситимуть реагувати разом, що робить взаємодію між їхніми збройними силами та військовими можливостями надзвичайно важливою.
Цікаво, що Оборонна промислова стратегія не згадує Україну як пріоритетного партнера. Але це не завадило двом країнам поглибити своє партнерство.
Всі типи безпілотників у наземному, повітряному, надводному та підводному доменах тепер офіційно визнані одними з десяти ключових суверенних оборонних спроможностей Канади. Канада також запустила незвично велику кількість ініціатив у цій сфері за відносно короткий період. Порівняно з багатьма іншими країнами, навіть тими, що стикаються з безпосередніми загрозами, Канада, схоже, робить особливо значний поштовх у секторі дронів.
Список цих ініціатив включає:
-
MINERVA – ініціатива Канадської армії, спрямована на прискорення інтеграції більшої кількості безпілотних авіаційних, наземних та прибережних систем в операції Армії та зміцнення регулярної взаємодії з промисловістю.
-
Uncrewed Systems Defence Innovation Secure Hub (UxS DISH) – безпечний інноваційний центр, що об’єднує уряд, промисловість, академічні кола та військових для розробки, тестування та комерціалізації безпілотних технологій.
-
Defence Drone Initiative (DDI) – ширші зусилля для прискорення розробки, тестування, адаптації, закупівлі та вітчизняного виробництва безпілотних та автономних систем.
-
Defence Drone Initiative Marketplace (DDIM) – за моделлю українського Brave1 Marketplace, призначений для надання Збройним силам Канади та Береговій охороні швидшого доступу до дронових технологій та технологій протидії дронам.
-
RED COBALT Uncrewed Systems Accelerator – ініціатива Об’єднаного командування збройних сил Канади, що об’єднує операторів, урядові установи та промисловість для тестування повітряних, наземних та морських дронів, а також інших нових безпілотних можливостей в реалістичних умовах.
Канадські збройні сили наразі мають лише близько 2000 дронів різних типів. Оттава вже уклала контракти на суму до 50 мільйонів канадських доларів, що, як очікується, дозволить приблизно вдесятеро збільшити цей парк. Перша фаза закупівель зосереджена на розвідувальних дронах, а також безпілотних наземних транспортних засобах, і включає шість компаній.
Під час візиту президента Зеленського Канада та Україна підписали Спільну декларацію про посилення співробітництва у сфері оборони та безпеки, яку українська сторона назвала першим кроком до двосторонньої “Безпілотної угоди”, що очікується наприкінці вересня.
Україна вже підписала “Безпілотні угоди” з 10 країнами-партнерами. Ці домовленості передбачають взаємовигідні формати співпраці, включаючи спільне виробництво, локалізацію, передачу технологій, фінансування, кіберспівробітництво та доступ до нових ринків, причому конкретна модель адаптується до країни-партнера.
Наразі Канада та Україна співпрацюють у рамках “Build with Ukraine” для спільного виробництва дронів. Першим є спільне підприємство української компанії Airlogix та канадської Sentinel Research & Development, оголошене у травні, яке зосереджене на виробництві українських розвідувальних дронів у Канаді. Друге, оголошене під час останнього візиту Зеленського, – це партнерство між General Dynamics Mission Systems–Canada та українською компанією Green Tech Harvest.
Додаткові партнерства зараз на стадії переговорів, ймовірно, за участю двох українських компаній – Ratel Robotics та Skyfall.
Українська делегація організувала захід у Калгарі для демонстрації своїх технологій. Українську сторону представляли JK Land Vehicles LLC, Airlogix, AIDRONESUA, GreenTech Harvest LLC, UFORCE, Skyfall та Quantropi. Також взяли участь понад 30 канадських компаній, як поточні, так і потенційні партнери оборонної промисловості України.
З канадського боку, згідно з повідомленнями у соціальних мережах, North Vector Dynamics, яка позиціонує себе як єдина вітчизняна компанія з виробництва ракет, що належить і контролюється Канадою, зустрілася з президентом Зеленським. Також був присутній виробник БПЛА Volatus Aerospace. Sentinel R&D, яка вже створила спільне підприємство з українською Airlogix, також взяла участь у зустрічі.
Окрім дронів, Канада оголосила про нову підтримку України на суму понад 2 мільярди доларів, включаючи понад 1 мільярд доларів оборонної допомоги. Канада виділить приблизно 350 мільйонів канадських доларів (близько 253 мільйонів доларів США) на закупівлю терміново необхідних систем протиповітряної оборони для України через програму JUMPSTART. JUMPSTART – це механізм США, який дозволяє союзникам та партнерам фінансувати закупівлю озброєнь американського виробництва для України через систему іноземних військових продажів (FMS).
Канада також готова долучитися до загальноєвропейської програми протиракетної оборони FREYJA та підготувати нові санкції проти Росії, зокрема заходи, спрямовані на ускладнення виробництва балістичних ракет Росією.
Президент Зеленський також відвідав Міжнародну школу льотчиків-випробувачів у Канаді, де українських пілотів тренують керувати винищувачами F-16 та Gripen.
Раніше операція UNIFIER, в рамках якої канадські інструктори навчили понад 49 000 українських військовослужбовців, була продовжена до 2029 року.
100-річне партнерство з Канадою було сприйнято в Україні переважно позитивно, хоча деякі спостерігачі висловили скептицизм щодо широкого та відносно загального характеру декларації. На думку колишнього посла України в США Валерія Чалого, відбувся реальний прогрес у деяких сферах, особливо в обороні та безпеці, тоді як співпраця в інших, включаючи торгівлю, економічні відносини та безвізовий режим, значною мірою залишалася стагнаційною. У деяких сферах, як-от космічна співпраця, бракує суттєвості.
Водночас Чалий наголосив, що партнерство ще має потенціал для зростання. Він висловив надію, що майбутній договір буде більш конкретним, включатиме чіткі та детальні зобов’язання та вийде за рамки простого повторення раніше узгоджених позицій.
Щодо партнерства “Безпілотної угоди”, український офіцер та засновник центру підготовки операторів дронів “Крук” Віктор Таран зазначив, що канадський прем’єр-міністр досить відкрито описав запропоновану модель: поєднання українського бойового досвіду з канадськими виробничими потужностями, програмним забезпеченням та штучним інтелектом.
Водночас Таран застеріг, що ключове питання не лише в тому, скільки дронів буде вироблено, але й хто володітиме проектною документацією, де відбуватиметься локалізація, і чи залишиться Україна постачальником комплексних рішень, а не просто джерелом даних та бойових протоколів для іноземних виробничих ліній.
Захист інтелектуальної власності є важливим питанням для українських оборонних виробників і став предметом обговорення у партнерстві з Грецією та Сполученими Штатами.
Канадські зацікавлені сторони також привітали партнерство з Україною та вказали на інші сфери, де Канада могла б відігравати більш активну роль у підтримці України в її війні на виживання.
Експерт з прав людини та дезінформації Маркус Колга написав, що “це хороша новина для канадців: ми можемо отримати величезну вигоду від набутого Україною досвіду у сфері дронових технологій”. Водночас він наголосив на важливості допомоги Україні у війні прямо зараз: “Україна потребує зброї зараз, щоб захистити своїх людей від ескалації нічних бомбардувань і терористичної кампанії Путіна”.
Колга стверджував, що Канада повинна тиснути на союзників, таких як Південна Корея, щоб ті змінили свою політику та дозволили негайний продаж ракет “земля-повітря” Україні, зазначивши, що на кону стоять тисячі українських життів.
Він також закликав Канаду визнати Росію державою-спонсором тероризму та розпочати висилку російських розвідників, що працюють під дипломатичним прикриттям. Європа вже стикалася з підозрюваними російськими операціями саботажу та терору, і Канада теж не залишилася осторонь. Запальні пристрої, розміщені на борту літаків DHL у Німеччині, мали бути призначені для рейсів до Канади.
На його думку, підтримка України означає допомогу їй у захисті свого неба зараз, одночасно зміцнюючи власну оборону Канади від розширюваної кампанії гібридної війни Росії.
За словами експерта з національної безпеки Веслі Ворка, “існує одна унікальна можливість, яку Канада загадково неохоче надавала. Це можливості отримання зображень з найновішої супутникової радіолокаційної місії Radarsat (RCM), якою керує уряд Канади”.
Канада дозволила MDA надавати Україні супутникові зображення з синтезованою апертурою радара, здатні працювати крізь хмарний покрив та за будь-яких погодних умов. Ці зображення поєднувалися з іншими комерційними супутниковими даними для створення розвідувальної інформації в режимі майже реального часу для української влади.
Однак Ворк зазначає, що підтримка RADARSAT з боку Канади тривала лише близько року, після чого була тихо припинена без публічного пояснення. Ця можливість була надзвичайно цінною для відстеження російських військових переміщень, наведення на цілі ракетних систем та підтримки оборони України на полі бою.
З власного досвіду можу сказати, що мене захоплюють канадці за їхню скромність та готовність вчитися. На відміну від деяких інших, вони не переконані, що їхні інновації автоматично є найкращими або що в них нічого не можна покращити. Вони усвідомлюють свої недоліки, відкрито критикують їх і готові змінюватися.
З огляду на це, залишається побачити, скільки з описаних ініціатив виживе та розвинеться протягом наступних років, адже оборона – це довгострокова гра. Ми також повинні розуміти, що для українських чи європейських компаній, які приходять до Канади, відчуття терміновості, ймовірно, буде не таким, як на Східному фланзі НАТО.
Наступні місяці, ймовірно, принесуть нові оновлення щодо оборонної співпраці між Україною та Канадою, а також нові партнерства між канадськими та європейськими компаніями, які швидко розвиваються. Слідкуйте за новинами!