Коротко: Згідно зі звітом моніторингової групи RRR4U за серпень 2026 року, Україна отримала 418 мільйонів євро за програмою ЄС “Ukraine facility” після призначення суддів антикорупційного суду та оператора ринку електроенергії. Однак, 14 невиконаних показників залишають замороженими 4,8 мільярда євро, тоді як пропущені терміни МВФ щодо податків на платформи та імпорт ставлять під загрозу транш у розмірі 692,4 мільйона доларів, а повільний прогрес гальмує виділення 1 мільярда доларів кредиту Світового банку.
Українська влада виконала прострочені показники для отримання 418 мільйонів євро (485 мільйонів доларів) у рамках програми ЄС “Ukraine facility”, але триваючі затримки в структурних реформах продовжують ставити під загрозу мільярди доларів життєво важливої міжнародної фінансової допомоги.
Згідно зі Звітом про моніторинг за серпень 2026 року, опублікованим коаліцією RRR4U, Київ долає критичні перешкоди в трьох основних донорських програмах, створюючи серйозні ризики для національного бюджету, незважаючи на нещодавні політичні прориви.
Останній транш у розмірі 418 мільйонів євро (485 мільйонів доларів) з Брюсселя було санкціоновано після того, як Київ завершив затягнуте призначення суддів Вищого антикорупційного суду та визначив оператора ринку електроенергії.
Однак Україна все ще має 14 невиконаних індикаторів реформ, що охоплюють період з кінця 2025 року до середини 2026 року, через що 4,8 мільярда євро (5,57 мільярда доларів) макрофінансової допомоги залишаються замороженими. Невиконані показники вимагають:
- Шість невиконаних зобов’язань (2025 рік):
- Зміни до законодавства про державну службу (№ 13478-1)
- Проведення наступної національної оцінки ризиків
- Оцінка та, за необхідності, зміни для розрізнення PSO (Public Service Obligation) від не-PSO у державних підприємствах (№ 13620)
- Скасування призупинення Закону про державну допомогу (№ 14345 – відкликано)
- Поліпшення процедур ліцензування інвестицій у ВДЕ (№ 14271)
- Визначення особливого статусу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) (№ 14282)
Після публікації RRR4U свого останнього моніторингу, Міністерство фінансів України опублікувало раніше невиконаний показник. Згідно з міністерством, 31 серпня Рада з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходи, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (AML/CFT) схвалила звіт про четверту національну оцінку ризиків.
Три показники без прогресу (І квартал 2026 року) вартістю 1,3 мільярда євро (1,51 мільярда доларів) включають:
- Законодавство щодо спрощених процедур банкрутства для мікро-, малих та середніх підприємств (№ 15024)
- Впровадження прозорої процедури відбору прокурорів на керівні посади (№ 15343)
- Стратегія впровадження принципів циркулярної економіки та план дій щодо її реалізації
П’ять невиконаних показників (ІІ квартал 2026 року) вартістю 1,76 мільярда євро (2,04 мільярда доларів) включають:
- Стратегія захисту прав людини
- Державна програма боротьби з торгівлею людьми до 2030 року
- Наглядові ради державних підприємств з більшістю незалежних членів
- Дорожня карта поступової лібералізації ринку газу та електроенергії
- Технічне завдання для зовнішнього аудиту НКРЕКП
У співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ) Україна виконала свої структурні показники за червень щодо стратегій державних банків та нагляду за ризиками третіх сторін у фінансовому секторі, але пропустила кілька серпневих термінів.
Невиконані цілі стикаються з різними затримками: законодавство щодо скасування податкових пільг на поштові імпортні товари очікує на підпис президента, пропозиції щодо оподаткування цифрових платформ перебувають на другому читанні в парламенті, а реформи трансфертного ціноутворення нещодавно були подані до парламенту урядом.
Ці прогалини ставлять під загрозу наступний огляд за програмою розширеного фінансування (EFF), яка контролює угоду на суму 692,4 мільйона доларів.
Тим часом, прогрес залишається повільним у програмі DPO-2 Світового банку. Київ ще не виконав 12 політичних зобов’язань, що стосуються фінансування приватного сектору, інтеграції на ринку праці та узгодження транскордонного регулювання, які необхідні для виділення кредитної частини в розмірі 1 мільярда доларів.