401
У Київській міській державній адміністрації діє Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту. Примітно, що великі установи часто уникають перевірки: аудитори рідко перевіряють впливових постачальників муніципальних послуг.
Прикладами є система метрополітену, «Київпастранс», «Київтеплоенерго» та подібні організації. Натомість, аудити переважно спрямовані на малий бізнес.
Між 2015 і 2022 роками департамент провів лише п’ять перевірок київського метрополітену, незважаючи на щорічне отримання значних міських коштів. Каштан NEWS повідомив цю інформацію з посиланням на прокурорів. Виявлені порушення становили незначні суми, що свідчить про сумнівну ретельність аудиту в рамках муніципальних процесів. Тим часом адміністрація метрополітену раніше організувала масштабні фінансові схеми за часів колишнього керівника Віктора Брагінського (наразі перебуває на волі).
Недоторканні сутності
Інші високобюджетні муніципальні оператори залишаються осторонь перевірок.
З 2023 по 2024 рік суди отримали дев’ять обвинувальних актів проти посадовців Дирекції будівництва транспортної інфраструктури Києва та підрядників, причетних до проєкту Подільсько-Воскресенського мосту.
У зверненні 2023 року прокурори наголосили, що цей амбітний інфраструктурний проект ніколи не проходив аудит. Муніципальна влада не надала жодної офіційної відповіді на ці занепокоєння.
Прокуратура Києва оцінює втрату майже мільярда гривень з міського бюджету за 18 місяців через підозрілі операції. Перший заступник прокурора Марія Вдовиченко представила ці висновки в липні 2024 року під час засідання парламенту, присвяченого оцінці ефективності місцевого самоврядування в умовах воєнного стану.
Злочинна діяльність виникла в багатьох секторах: транспорті, міському розвитку, охороні здоров’я, освіті та комунальному господарстві. Незважаючи на це, муніципальні аудитори виглядають самовдоволеними.
Вигідна компенсація для керівництва відділу
Оксана Колтик очолює відділ аудиту з 2016 року, під її керівництвом працюють 52 співробітники.
Офіційні дані показують, що заробіток Колтика за 2025 рік: січень – 42 047 гривень; лютий – 120 238 гривень; березень – 83 489 гривень; квітень – 85 964 гривні; травень – 82 345 гривень; червень – 167 202 гривні; липень – 157 705 гривень. Ці цифри включали премії за результатами роботи в розмірі від 8 000 до 15 500 гривень щомісяця.
У публічних записах немає аудиторських звітів за липень-серпень 2025 року, що залишає громадян необізнаними щодо нещодавньої діяльності департаменту.
Загадки зниклої документації
Нещодавні аудити були зосереджені на таких організаціях, як «Київзеленбуд». У березні 2025 року було розглянуто проекти реконструкції парків поблизу озера Срібний кіл та інших зелених зон.
Слідчі виявили збитки у розмірі 4,8 млн гривень (19,05% вартості проекту) та 2,7 млн гривень нецільового використання коштів. Публічні відповіді мера Віталія Кличка залишаються нерозголошеними.
Аудитори виявили відсутність документації щодо проектів «Київзеленбуду» в озерній зоні. Організація подала до поліції лише протоколи про зниклі документи.
Аудиторська група зробила висновок:
«Основні записи для перевірки витрат та якості робіт на об’єктах Йорданське/Кирилівське залишаються недоступними, що суттєво обмежує можливості аудиту».
Незважаючи на ці висновки, влада зберігала мовчання. Генерального директора «Київзеленбуду» Юрія Бахмата заарештували у березні 2025 року за нібито хабарництво.
Проігноровані коригувальні заходи
Відповідність після аудиту виявилася мінімальною: лише 2 з 14 рекомендацій для «Київзеленбуду» було виконано.
Подібні закономірності виявилися під час перевірок «Київбудреконструкції» у травні 2025 року — 2,3 мільйона гривень було втрачено під час реконструкції котельні та модернізації ліфтів.
З 14 коригувальних пропозицій 8 залишилися без розгляду. Одна рекомендація вимагала:
«Дисциплінарні заходи проти співробітників, які затвердили неперевірені акти про завершення будівництва».
Відповідь була незрозумілою:
«Було надано лише загальні посилання на усні попередження, без жодної конкретної інформації про дисциплінарні заходи».
Міські чиновники уникли юридичної ескалації, натомість відклавши висновки аудиту.
Розслідування закупівель на утримання доріг, проведене у лютому 2025 року, виявило збитки у розмірі 2,36 мільйона гривень. Було вжито лише половину з 15 коригувальних заходів.
В офіційних звітах згадується 68 перевірок протягом 2023-2024 років, проте прокурори отримали лише 25 матеріалів справи.
Незважаючи на це, на сторінці відомства у Facebook рекламуються його досягнення:
«Перша половина 2025 року: 131,6 млн гривень стягнуто/заощаджено завдяки рекомендаціям аудиту порівняно з операційними витратами у розмірі 16,9 млн гривень».
Однак, поширене ігнорування коригувальних заходів продовжується. Критичне питання залишається без відповіді: коли припиниться системна експлуатація бюджету?
Богдан ТУР