Глава держави Володимир Зеленський видав розпорядження про спорудження пам’ятника гетьману Івану Мазепі в українській столиці. Кабінету Міністрів доручено ініціювати проведення відкритого змагання на найкращу ідейну концепцію монумента. Згодом уряд повинен подбати про його проектування та створення.
Цю інформацію 22 серпня було опубліковано на офіційному веб-сайті Офісу президента.
«Урядовці разом із Київською міською державною адміністрацією мусять вирішити питання щодо створення належного середовища, локації, де буде розміщено монумент, його гармонійного включення до міського ландшафту», — зазначається у повідомленні.
28 червня, у День Конституції, президент Володимир Зеленський оголосив, що у Києві має постати пам’ятник Івану Мазепі — на перетині бульвару Тараса Шевченка та вулиці Хрещатик, де раніше знаходився монумент Леніну, демонтований у 2013 році учасниками Революції Гідності.
Як раніше інформувало Суспільне, погруддя видатному українському гетьману Івану Мазепі було встановлено на території Києво-Печерської лаври. Відкриття відбулося під час святкових заходів з нагоди 30-річчя Конституції України. Іван Мазепа вважається одним із найвидатніших меценатів в історії лаври. За його кошти було відбудовано та прикрашено головні храми, зокрема, проведено золочення бань Успенського собору, а також зведено Церкву Всіх Святих.
Історична довідка про Івана Мазепу та причини накладення на нього анафеми
Іван Мазепа — це видатний український військовий, політичний та державний діяч. Він обіймав посаду гетьмана Війська Запорозького, керуючи козацькою державою на Лівобережжі (1687–1704) та всій Наддніпрянській Україні (1704–1709). Він також отримав титул князя Священної Римської імперії (1707—1709).
Іван Мазепа був гетьманом української автономії під протекторатом Російської імперії за часів правління російського царя Петра I.
Протягом Північної війни між Московським царством та Шведською імперією, він тривалий час підтримував московську сторону. Однак у 1708 році він перейшов на бік шведів. Після поразки шведів під Полтавою, він був змушений емігрувати до Молдовського князівства.
Тоді за наказом Петра I було зруйновано його столицю, Батурин, а самого Мазепу було відлучено від церкви. Понад два століття в усіх церквах Російської імперії щорічно, у першу неділю великого посту, зачитувалася анафема.
Наразі Російська православна церква та Українська православна церква Московського патріархату не скасували анафему, навіть незважаючи на звернення українського керівництва.
У вересні 2018 року Вселенський патріархат, після надання Томосу про автокефалію Українській православній церкві, заявив, що ніколи не визнавав неправомірної анафеми, накладеної на Мазепу.
Константинопольська православна церква наполягає на тому, що гетьман помер як віруючий Вселенського патріархату: «В еміграції у місті Бендери Іван Мазепа вільно сповідався у православних священників Вселенського патріархату. Саме вони супроводжували його на смертному ложі, відпустили гріхи, а потім і провели обряд поховання».
Більше того, ще у 1918 році в Софійському соборі єпископ Назарій, з дозволу митрополита Київського і Галицького Антонія, відслужив панахиду за гетьманом Іваном Мазепою.
У 2023 році вперше в історії Києво-Печерської Лаври було проведено панахиду за її визначним меценатом — гетьманом Іваном Мазепою.