“Ощадбанк” виділив Києву позику на 2,5 мільярда гривень. Ці кошти вже спрямовано до бюджету розвитку столиці для втілення Плану стійкості громади.
Про це повідомили у фінансовій установі “Ощадбанк”.
Фінансування призначене для підготовки міста до потенційних збоїв у електро- та теплопостачанні протягом опалювального сезону 2026/2027 років. Угода про позику діятиме до завершення 2028 року.
У “Ощадбанку” наголосили, що надають підтримку містам у реалізації проєктів, пов’язаних із життєво важливою інфраструктурою та енергетичною стабільністю. Заступник голови правління банку, Сергій Черніков, охарактеризував фінансування Києва як значуще для зміцнення його енергетичної безпеки перед настанням зимового періоду.
Загалом, Київ вже отримав приблизно 5 мільярдів гривень кредитних коштів на реалізацію Плану стійкості.
Деталі плану енергостійкості Києва
3 березня 2026 року Рада національної безпеки та оборони (РНБО) затвердила плани стійкості для всіх регіонів та обласних центрів, за винятком Києва. Столиці було надано додатковий час для доопрацювання, і 10 березня Київрада, з другої спроби, ухвалила план енергостійкості.
20 березня Київ представив свій комплексний план енергостійкості на нараді Координаційного центру РНБО. У серпні місто переглянуло цей план, вилучивши деякі проєкти, заплановані на 2027–2028 роки, і визначивши пріоритетні заходи на 2026 рік. Внаслідок цих змін загальна вартість плану була зменшена з 67 до 37 мільярдів гривень.
Концептуально план залишився незмінним. Основні напрямки включають інженерно-технічний захист критичної інфраструктури, забезпечення резервного живлення систем водо- та теплопостачання, розвиток когенераційних технологій та створення запасних систем теплозабезпечення. Також передбачено відновлення інфраструктури, пошкодженої російськими обстрілами, та підготовку закладів соціальної сфери й охорони здоров’я до функціонування в умовах надзвичайних ситуацій.
План передбачає три категорії заходів: першочергові, які місто може здійснити самостійно; додаткові, для яких необхідно знайти джерела фінансування; та проєкти, що вимагають внесення змін до законодавства та залучення ресурсів від центральної влади.
Для реалізації плану Київ акумулював понад 10 мільярдів гривень, і, за словами заступника голови КМДА Петра Пантелеєва, держава виділила приблизно стільки ж. Близько 5 мільярдів гривень місто залучило у вигляді кредитних коштів, зокрема 2,5 мільярда гривень від “Ощадбанку” за кредитною лінією.
Згідно з даними Київської міської державної адміністрації (КМДА), рівень готовності заходів із захисту критичної інфраструктури перевищує 60%, а відновлення пошкодженої інфраструктури — 65%. У Києві вже встановлено близько 65 МВт когенераційних потужностей та понад 16 МВт дизельних електростанцій. До кінця 2026 року місто планує збільшити потужність когенерації до 200 МВт.
Також Київ має намір створити близько 1600 МВт розподіленої теплової генерації — шляхом будівництва модульних та окремих котелень, а також модернізації існуючих теплоджерел. Резервні джерела електроенергії та когенерація мають насамперед забезпечувати потреби критичної інфраструктури. Повністю покрити ними зимове споживання столиці, яке може сягати приблизно 1950 МВт, наразі неможливо.