Аудіоверсія Аудіоверсія матеріалу x1 0:00 0:00 Згенеровано з допомогою ШІ x1 0:00 / 0:00
Згенеровано з допомогою ШІ Київ адаптував свою Планову документацію щодо стійкості, переглянувши перелік та черговість дій. У підсумку, загальна кошторисна вартість була знижена з 67 до 37 мільярдів гривень.
Про це 10 серпня на брифінгу повідомив виконувач обов’язків першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв.
За його словами, початковий план був підготовлений у березні. Після його презентації на засіданні РНБО місто розпочало втілення запланованих заходів, проте згодом переглянуло їх, враховуючи реальні можливості фінансування з міського та державного бюджетів.
Деякі проєкти, що мали бути реалізовані у 2027-2028 роках, були вилучені з поточної версії плану. Крім того, місто визначило пріоритетність заходів, які потребують виконання до 2026 року.
«Концептуально план не зазнав жодних змін. Триває робота за чотирма основними загальнодержавними напрямками», — зазначив Пантелеєв.
Серед ключових напрямків – забезпечення інженерно-технічного захисту об’єктів критичної інфраструктури, створення резервного живлення систем водо- та теплопостачання, розвиток когенерації та формування резервних систем теплозабезпечення.
Окремо до плану включено проєкти, специфічні для Києва. Це, зокрема, стосується відновлення об’єктів критичної інфраструктури, які постраждали внаслідок російських атак, а також підготовки закладів соціальної сфери та охорони здоров’я до функціонування в умовах надзвичайних ситуацій.
Обсяг наявних коштів
Пантелеєв повідомив, що місто залучає кошти міжнародних фінансових інституцій та державних банків для реалізації плану. За його даними, вже залучено близько 5 мільярдів гривень кредитних коштів.
Одним із джерел фінансування став кредит від Ощадбанку на суму 2,5 мільярда гривень. Ці кошти вже були спрямовані до бюджету розвитку Києва для втілення Плану стійкості. Кредитна угода передбачена до 31 грудня 2028 року.
Загалом, місто акумулювало понад 10 мільярдів гривень для виконання заходів Плану стійкості. Приблизно аналогічну суму, за словами Пантелеєва, виділила держава.
Виконані роботи
Пантелеєв поінформував, що рівень готовності заходів з інженерно-технічного захисту критичної інфраструктури перевищує 60%, а відновлення пошкодженої інфраструктури – 65%.
Також у Києві вже збудовано приблизно 65 МВт когенераційних потужностей та понад 16 МВт дизельних електростанцій.
До кінця 2026 року місто має намір довести потужність когенерації до 200 МВт. Обладнання для всіх об’єктів, де планується встановлення когенераційних установок, вже доставлено, наразі тривають монтажні та пусконалагоджувальні роботи.
Окремий напрямок – формування резервної системи теплопостачання. Київ планує збудувати близько 1600 МВт розподіленої теплової генерації. Йдеться про модульні та окремі котельні, а також про модернізацію існуючих джерел тепла.
За словами Пантелеєва, резервні джерела електроенергії та когенерація першочергово мають забезпечувати потреби критичної інфраструктури. Зимове споживання Києва може досягати приблизно 1950 МВт, тому повна заміна міського споживання альтернативною генерацією наразі є неможливою.
Інформація щодо плану енергостійкості Києва
3 березня 2026 року РНБО схвалила плани стійкості для всіх регіонів та обласних центрів, за винятком Києва. Столиці було надано додатковий тиждень для доопрацювання її плану. 10 березня Київрада, з другої спроби, затвердила план енергостійкості столиці.
20 березня Київ презентував комплексний план енергостійкості під час засідання Координаційного центру РНБО. Загальний бюджет плану сягав 61,6 мільярда гривень.
План складається з трьох компонентів. Перший охоплює найважливіші заходи, які місто може реалізувати власними силами. До них належать відновлення та захист об’єктів генерації, пошкоджених внаслідок обстрілів, резервне живлення систем тепло- і водопостачання, ремонт тепломереж, розвиток когенерації та сонячної генерації.
Другий компонент передбачає додаткові заходи, які місто зможе здійснити після визначення джерел фінансування. Третій охоплює проєкти, що потребують законодавчих змін та залучення ресурсів центральної влади. Це, зокрема, стосується резервного живлення теплопостачання, посилення стійкості електромережі, децентралізації опалення, а також ремонту та фізичного захисту ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6.
Крім того, план передбачає захист 57 об’єктів критичної інфраструктури та встановлення понад 200 МВт додаткової генерації до кінця 2026 року.
25 березня КМДА повідомила, що Київ розпочав підготовчі роботи до наступного опалювального сезону та вже здійснює заходи плану. Пріоритетними завданнями є відновлення енергетичних об’єктів після російських обстрілів, розширення когенерації та збільшення кількості резервних джерел живлення.