У Національному ботанічному саду імені Миколи Гришка в Києві пройшов артпікнік проєкту «Кримотерапія», в ході якого кримськотатарські жінки, родичі загиблих і зниклих безвісти військових, а також активістки створювали вибійки з орнаментом орнек,Національний кримськотатарський орнамент, який містить об’єднані в композицію дрібні елементи, переважно рослинного та геометричного характеру симетричного та асиметричного розташування. Основною символікою є зображення квітів і дерев у відтінках рожевого, зеленого, жовтого і синього кольорів., ділячись спогадами про Крим і наголошуючи на значенні психологічної підтримки через творчість.
На заході була присутня кореспондентка «Суспільне Крим».
Майстер-клас із нанесення візерунків на тканину провела художниця Юлія Кучеренко. Організатором виступила громадська організація «Qadın Divanı» в рамках ініціативи «Кримотерапія». Серед учасниць були Левіза Джелялова, Гаяна Юксель, а також матері та дружини загиблих і зниклих безвісти українських воїнів.
У ході майстер-класу учасниці наносили фарбу на спеціальні трафарети з елементами кримськотатарського орнаменту орнек, створюючи власні малюнки на тканині. Паралельно вони згадували свої місця сили в Криму, улюблені страви та сімейні звичаї.
Ельміра Баранова, мати військовослужбовця, який зник безвісти, зазначила, що участь у таких заходах надає їй змогу відчути приналежність до кримськотатарської спільноти та нагадувати суспільству про родини зниклих захисників.
«Я прагну, щоб суспільство усвідомлювало та було поінформоване про те, що переживають такі сім’ї. Не задля того, щоб почути слова співчуття, а просто щоб люди знали, яка реальність.
Говорячи про Крим, вона підкреслила, що саме там відчувала себе як удома.
«Крим — це справді дім. Гадаю, кримські татари не зможуть повністю зберегти свою самобутність деінде. Саме тому так сильно прагнемо якнайшвидше повернутися додому — до Криму», — висловилася вона.
Артпікнік «Кримотерапії». Суспільне Крим
Дружина Надзвичайного і Повноважного Посла України в Турецькій Республіці, Левіза Джелялова, поділилася, що за останні роки вона по-новому відкрила для себе природу Криму.
«Для мене Крим — це земля у всіх сенсах. Це і батьківська оселя, і природа, і народ, який там проживає. Тому він назавжди залишається моєю домівкою», — зазначила Левіза Джелялова.
Левіза Джелялова. Суспільне Крим
Вона також згадала, як під час ув’язнення Нарімана Джеляла знайшла для себе джерело сили в кримських горах.
«Коли ми піднялися на Чатир-даг, я вперше відчула, що таке справжня свобода. Там забуваєш про всі утиски, в’язниці та проблеми. Спускаючись, ніби стаєш іншою людиною — сильнішою та більш окриленою», — поділилася Джелялова.
Артпікнік «Кримотерапії». Суспільне Крим
Айше Умерова, співзасновниця ГО «Qadın Divanı», повідомила, що це вже шостий захід проєкту «Кримотерапія» та четвертий творчий формат, організований командою.
«Такі арттерапевтичні практики є надзвичайно важливими сьогодні. Вони дозволяють людям хоча б на мить відволіктися від постійного стресу, знайти опору та відновити внутрішні резерви», — зазначила Умерова.
Айше Умерова, співзасновниця ГО «Qadın Divanı». Суспільне Крим
За її словами, організатори формують змішані групи учасників.
«Ми об’єднуємо дуже різних людей, щоб вони могли пізнавати одне одного та спілкуватися. Ми не хочемо, щоб вони залишалися наодинці зі своїм горем. Для нас пріоритетом є підтримка дружин і матерів загиблих та зниклих безвісти військовослужбовців», — наголосила вона.
Артпікнік «Кримотерапії». Суспільне Крим
Художниця Юлія Кучеренко пояснила, що цього разу учасниці працювали з технікою вибійки, використовуючи спеціально створені штампи з кримськотатарським орнаментом орнек.
«Ми розробили набір елементів орнека, з яких можна створювати цілі композиції. Це не зовсім традиційна кримськотатарська вибійка, але ми інтегрували цю техніку в культуру “Кримотерапії”. Таким чином, ми отримуємо нове прочитання класичного орнаменту», — розповіла Кучеренко.
Мисткиня Юлія Кучеренко. Суспільне Крим
Вона додала, що культура має розвиватися та приймати нові форми.
«Культуру можна не лише зберігати, а й розвивати. Важливо створювати нові форми, спираючись на традиції. Мені здається, саме це зараз і відбувається», — підкреслила художниця.