У Києві розпочали поетапне зняття захисних споруд, якими на початку повномасштабного вторгнення огороджували монументи від російських атак.
Про це інформували у Департаменті культури Київської міської державної адміністрації.
На початках вторгнення модульні конструкції та мішки з піском слугували для убезпечення пам’ятників від уламків та ударних хвиль. Проте за понад чотири роки характер російських атак зазнав змін.
«Нині безпека пам’ятника – це не виключно його “укриття”. Це, перш за все, можливість постійно моніторити його технічний стан, оперативно проводити профілактичні та реставраційні заходи», – зауважив директор департаменту Сергій Анжияк.
Демонтаж захисних конструкцій пам’ятника Лесі Українці в Києві. КМДА
Причини демонтажу конструкцій
У Київській міській державній адміністрації пояснюють, що сучасні балістичні ракети здатні руйнувати навіть залізобетонні укріплення, тому захисні конструкції більше не гарантують адекватного захисту. Ба більше, під час потужного вибуху вони самі можуть завдати шкоди пам’ятникам.
Ще однією проблемою є волога, що накопичується всередині таких укриттів. Мішки з піском поступово розсипаються, вентиляція відсутня, внаслідок чого виникають грибок та біологічні пошкодження. Найбільше це становить загрозу для пам’ятників, виготовлених із мармуру та інших природних матеріалів.
Демонтаж захисних конструкцій пам’ятника Лесі Українці в Києві. КМДА
Раніше у столиці вже було звільнено від захисту пам’ятник княгині Ользі та завершено очищення пам’ятника Миколі Лисенку.
Після зняття конструкцій біля монумента Лесі Українці передбачається відкрити також пам’ятник засновникам Києва, розташований у Наводницькому парку.