Днями, 30 червня, Деснянська районна державна адміністрація презентувала першу чергу Алеї Героїв, розташованої у парку на проспекті Червоної Калини.
Представники адміністрації повідомили, що цей проєкт було розроблено у тісній співпраці з родинами загиблих. Також було приділено увагу довговічним та універсальним архітектурним рішенням, що передбачають можливість подальшого розширення простору.
Проте, втілення проєкту викликало негативну реакцію серед родичів полеглих. Видання Суспільне Культура детально розбирає суть проєкту, причини обурення та відповідь, надану адміністрацією Деснянського району.
Причини невдоволення Алеєю Героїв
В ефірі Радіо Культура ветеран та активіст Олег Симороз повідомив, що Алея Героїв знаходиться в одному з центральних парків, де вже функціонує меморіал на честь ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
За словами Симороза, під час створення Алеї Героїв комунікація з родинами загиблих була вкрай незадовільною. Він зазначив: "їм, по суті, не дали право вибору, вони не брали участь в громадських обговореннях від слова зовсім".
Він уточнив, що родинам було запропоновано оформлення у вигляді табличок: чорно-біле фото або текстова інформація. Хоча родини висловлювали свої пропозиції, їхні думки не мали жодного впливу на остаточний вигляд проєкту.
Активіст вважає, що процес реалізації мав базуватися на смаках, а ключовим завданням мало бути досягнення порозуміння між спільнотами ветеранів, активістів та родинами загиблих. На думку Симороза, це було відповідальністю влади, зокрема керівника Деснянської районної адміністрації Максима Бахматова, проте конструктивного діалогу не відбулося.
Ветеран також зазначив, що деякі люди відмовилися надавати фотографії своїх загиблих родичів, побачивши, яким чином проєкт було реалізовано.
"Це абсолютно абсурдна історія. Це не меморіалізація", — підкреслив Симороз. На його переконання, слід відмовитися від тимчасових рішень, таких як вицвілі з часом банери, та запровадити широкі громадські обговорення.
Алея Героїв у Деснянському районі Києва. Facebook/Максим Бахматов
"Замість належної Алеї Слави, родини загиблих отримали оголошення «розшукується» на стовпах", — зазначила у Threads представниця однієї з родин, Тетяна.
За її словами, більшість родин не схвалили запропонований варіант Алеї, але їхню думку проігнорували, продовживши реалізацію проєкту.
"Складається враження, ніби взяли просто бордюр, перевернули і поставили. Фотографії, звісно, зробили чорно-білими, написи ледь видно, фотошоп жахливий. Створюється відчуття, ніби це не вшанування полеглих Героїв, а оголошення про розшук людей", — йдеться у повідомленні.
Алея Героїв у Деснянському районі Києва. Facebook/Максим Бахматов
Донька одного із загиблих, Анастасія, поділилася своїми міркуваннями про Алею Героїв в Instagram: "Я та моя родина категорично проти того, щоб фотографія мого батька незрозуміло якої якості була розміщена на такі конструкції. Ми давали згоду зовсім на інший проєкт".
За її словами, в раніше представленому проєкті передбачалися високоякісні фотографії захисників, високі меморіальні стели та QR-коди для ознайомлення з біографіями та бойовим шляхом. Фінальний же проєкт не має жодного зв’язку з цим.
Анастасія також звернула увагу на неточні дані про загиблих. Як приклад, вона навела неправильно вказані звання — “рядовий” замість “солдат”.
Марина Запорожець, донька загиблого захисника Олександра Запорожця, написала у Threads, що варіант Алеї, представлений родинам під час обговорення, суттєво відрізняється від того, що було реалізовано.
Варіант Алеї Героїв, який обрали родини загиблих захисників. Threads/maru_zaporozhets
"Я є донькою загиблого Захисника України, і мені боляче бачити таку різницю між обіцяним та виконаним. Пам’ять про наших Героїв заслуговує на повагу, гідне вшанування та чесність перед їхніми родинами", — зазначено у дописі.
Представниця Спілки ветеранів російсько-української війни в Деснянському районі також висловилася щодо Алеї Героїв ще до її відкриття. У спілці зауважили, що на конструкціях наявні численні плями та сліди обробки, що робить їх схожими на будівельні елементи, а не на меморіальний простір.
Крім того, у спілці стверджують, що фотографії формату А4 губляться на тлі великих конструкцій та зливаються з сірим бетоном. Також було вказано на невідповідне місце розташування Алеї — рекреаційна зона, поблизу якої розміщені дитячі майданчики та інші місця для відпочинку.
Позиція голови Деснянської районної адміністрації Максима Бахматова
Бахматов в ефірі Радіо Культури стверджує, що родини були залучені до процесу: їм пропонувалося обрати між рекламними бортами та бетонними стелами. Він також повідомив, що за попередній день було отримано тридцять додаткових звернень з проханням розмістити фотографії загиблих на Алеї Героїв.
За його словами, фінансування Алеї Героїв здійснювалося коштом меценатів, без залучення бюджетних коштів міста чи держави. Бахматов закликав відвідувати проєкт особисто, щоб сформувати об’єктивне враження.
Чиновник зазначив, що поточний вигляд Алеї Героїв не зазнає змін, проте планується її розширення.
Алея Героїв у Деснянському районі Києва. Facebook/Максим Бахматов
"Багато чого є в Києві, що не влаштовує містян. Ми говоримо про те, що ми робимо зараз, і ухвалюємо те, якого вигляду будуть набувати наші алеї", — зазначив він.
Бахматов запевняє, що "кожен родич погодив безпосередньо візуал і концепт", додавши, що з 300 родин варіант із бетонними стелами схвалили 299. Спочатку в проєкті не передбачалися фотографії, але їх вирішили додати, оскільки важливо бачити героїв. За словами чиновника, фотографії були додатково погоджені на етапі виготовлення, і наразі 5–7% родин відмовилися від розміщення своїх близьких.
У відповідь на критику Бахматов заявив: "Ми зараз зафіксували вкидів більше ніж на мільйон гривень. Чому саме про Алею у нас на платних каналах йдуть вкиди? Причому фотографії демонструються саме недобудови. Я розумію, що йде інформаційна кампанія проти Деснянського району, проти громади Деснянського району, проти голови. Кому це вигідно? Ви будете самостійно вирішувати".
Він висловив задоволення виглядом Алеї Героїв, зазначивши, що він подобається і родинам. Також він підкреслив, що пам’ятне місце нарешті створено через 12 років після загибелі першого героя. "Я дуже радий, що громада змогла таким чином опрацювати всі завдання і зробити таку алею приблизно за вісім місяців", — підсумував він.
Реакція Київської міської державної адміністрації
У КМДА повідомили, що до Департаменту містобудування та архітектури "не надходили проєктні матеріали, концептуальні пропозиції чи візуальні рішення щодо облаштування Алеї Героїв".
Директор Департаменту Олександр Свистунов пояснив, що хоча районні адміністрації мають повноваження самостійно вирішувати питання вшанування пам’яті загиблих, "створення просторів пам’яті вимагає комплексного та професійного підходу". Це передбачає залучення кваліфікованих архітекторів, урбаністів, митців, скульпторів та ландшафтних архітекторів, а також врахування думок родин загиблих, ветеранської спільноти та громадськості.