Сьогодні, 19 червня, на Національній кіностудії імені Олександра Довженка організували суботник. До ліквідації наслідків російського обстрілу, що стався 15 червня, долучилися представники кіноспільноти, студенти, волонтери.
Про це поінформувала з місця події репортерка Суспільного.
Штат кіностудії складається зі 100 осіб, проте господарськими питаннями займаються лише шестеро. Цього ресурсу недостатньо для усунення наслідків атаки РФ, тому звернулися по допомогу.
Люди прибирають наслідки російського обстрілу кіностудії Довженка 15 червня. Київ, 19 червня 2026 року. Суспільне Новини/Сніжана Мазур
"Тут проходить фестиваль "Квартиринка""Леся Квартиринка" — український незалежний мистецько-музичний фестиваль, що проводиться у Києві з 2021 року. Назва "Леся Квартиринка" є грою слів: Леся Українка → Леся Квартиринка. З початком повномасштабної війни діяльність було призупинено, однак у вересні 2022 року фестиваль відновився, перенісшись на Національну кіностудію імені Олександра Довженка. і загалом уся кіностудія для мене дорога, близька. Коли побачила, що тут сталося — хтось кинув заклик про потребу в людях — то от ми тут, я та моя однокурсниця. Я не здобуваю освіту за творчою спеціальністю, але багато моїх знайомих працюють тут. Це надзвичайно активний культурний простір, де відбувається багато подій", — поділилася студентка Ксенія Муравська, яка взяла участь у суботнику.
Прийшла допомогти і Надія. Вона мешкає неподалік студії та працює в одному з орендованих приміщень.
"Я тут проживаю поруч, перший будинок від кіностудії, тому почула й побачила. Згодом побачила інформацію, що шукають волонтерів, які можуть допомогти з прибиранням. Звісно, не стояло питання, йти чи не йти", — зазначила Надія.
Наслідки російського обстрілу кіностудії Довженка 15 червня. Київ, 19 червня 2026 року. Суспільне Новини/Сніжана Мазур
Аліна Дзюба дізналася про суботник від колег-акторів. Жінка розповіла, що тут відбувалася її перша кінозйомка та кіношкола, в якій вона навчалася.
"Планувалося, що син читатиме книжечку в садочку, але він теж долучився. Я сподіваюся, що подібних ударів по нашій культурі більше не буде", — висловилася Аліна.
За словами генерального директора кіностудії Довженка Андрія Дончика, наразі відкрито спеціальний рахунок для відновлення споруд. Будівлю, яка зазнала найбільших пошкоджень, відбудовуватимуть за кошти меценатів. Зокрема, кіностудія має близько ста партнерів, таких як продакшн-компанії, звукові та фотостудії тощо.
Наслідки російського обстрілу кіностудії Довженка 15 червня. Київ, 19 червня 2026 року. Суспільне Новини/Сніжана Мазур
"Ми відібрали 120 фільмів, які, на нашу думку, першочергово потребують евакуації. Зараз ми перемістимо їх у підвал на глибину 7 метрів. Але це теж надзвичайно ризиковано, тому що навіть якщо підвал вистоїть, але почнеться якась пожежа зверху і пожежники почнуть заливати це водою, то вони просто наші плівки водою заллють. Це тимчасовий захід, тому що наше сховище абсолютно не пристосоване для атаки ракетами, навіть дронами", — зазначив генеральний директор кіностудії Довженка Андрій Дончик.
За його словами, спільно з Міністерством культури наразі вирішують питання щодо подальшого переміщення цінних предметів.
"Зараз оцінюють, скільки потрібно перевезти плівок, який це обсяг, яке приміщення потрібне. Домовилися, що збираємо інформацію. І наступного тижня Міністерство буде ухвалювати рішення, чи є можливість знайти таке приміщення і перевезти хоча б плівки", — сказав Дончик.
Під час атаки на кіностудію, залізний паркан деформувався та обгорнув дерево. Його вирішили залишити як нагадування про наслідки російської агресії.
Наслідки російського обстрілу кіностудії Довженка 15 червня. Київ, 19 червня 2026 року. Суспільне Новини/Сніжана Мазур
За попередніми оцінками, серйозних пошкоджень зазнали 16 споруд на території кіностудії. Серед них є пам’ятки архітектури місцевого значення. Вони збудовані 1927 року, поінформував Дончик.
Що відомо про атаку та пошкодження кіностудії Довженка
Внаслідок російської атаки на Київ 15 червня виникла пожежа на Національній кіностудії імені Олександра Довженка. Пошкоджено найбільшу й найстарішу костюмну колекцію України. Тут, зокрема, зберігали близько 100 тисяч костюмів та три мільйони одиниць різноманітного одягу. Наприклад, тут зберігалися вбрання з історичних кінострічок, як "Пропала грамота" та "Богдан Хмельницький".
Частину унікальних речей вдалося зберегти, оскільки вони перебували в інших місцях зберігання, музеях або на виставках. Серед уцілілого — вбрання Проні Прокопівни та Свирида Петровича Голохвастова з фільму "За двома зайцями", а також костюм Івана Миколайчука з фільму "Тіні забутих предків". Вони знаходилися в музеї кіностудії та не зазнали пошкоджень.
Поруч із будівлею, куди було влучання, розташоване сховище кіноплівок. Вибухова хвиля пошкодила там вікна та двері, однак сама колекція не постраждала. У фондах кіностудії зберігається близько 600 фільмів, кожен з яких міститься приблизно в десяти коробках. Частину найцінніших матеріалів почали переміщувати до укриття.
Влучання пошкодило також інші корпуси та будівлі кіностудії. На комплексі площею 16 гектарів і з 18 будівлями не залишилося жодного неушкодженого вікна. На території студії в момент атаки перебували охоронці та технічні працівники, постраждалих не було.
За словами керівника кіностудії Андрія Дончика, це вже третій випадок пошкодження студії від початку повномасштабного вторгнення Росії. Зокрема, в ніч на 2 червня на територію студії впала збита російська ракета "Іскандер". Вона влучила в теплотрасу, що проходить територією кіностудії, після чого вибухнула всередині підземної комунікації. Внаслідок вибуху на території студії було вибито понад 40 вікон, а також зафіксовано руйнування асфальтового покриття.
Обстріл Києва 15 червня 2026 року
У ніч проти 15 червня російські війська здійснили масштабну комбіновану атаку на Київ із застосуванням ракет і ударних безпілотників. Загинули п’ятеро людей, ще майже чотири десятки отримали поранення. Під удар потрапили житлові будинки, об’єкти цивільної інфраструктури та культурної спадщини.
Під час російської атаки безпілотник влучив у дев’ятиповерховий житловий будинок у Солом’янському районі. Внаслідок удару виникла пожежа, згоріло кілька квартир. Там загинуло двоє людей.
Також внаслідок нічної атаки у Солом’янському районі пошкоджено будівлю Вищого антикорупційного суду: постраждав дах, віконні конструкції, вибито близько 50 вікон. Установа продовжує працювати у штатному режимі.
У Дарницькому районі зруйновано щонайменше сім будинків. Будівлі знаходилися на дачному масиві на Осокорках.
Пошкоджень зазнала Києво-Печерська лавра — об’єкт Світової спадщини ЮНЕСКО. Після влучання дрона на території заповідника спалахнула пожежа, рятувальники евакуювали церковні цінності та реліквії, а доступ для відвідувачів тимчасово обмежили.
Також внаслідок атаки виникла пожежа на Національній кіностудії імені Олександра Довженка. За даними Міністерства культури, було знищено найбільшу та найстарішу костюмну колекцію України.
Зруйновано інноваційний термінал Нової пошти — пошкоджено термінал, сортувальне обладнання, знищено частину вантажів. На момент обстрілу працівники перебували в укриттях, поранених і загиблих немає. Компанія задіяла резервні логістичні схеми, доставка відправлень здійснюється без змін.
Крім того, через пошкодження ліній електропередачі без світла залишилися близько 140 тисяч абонентів у північній частині Києва.
У місті розгорнули штаби допомоги для мешканців, чиє житло постраждало внаслідок масштабної атаки РФ. Пункти працюють у Деснянському, Оболонському, Печерському та Солом’янському районах.
Що відомо про атаку та пошкодження у Києво-Печерській лаврі
15 червня під час російської атаки дрон "Герань-2" влучив в Успенський собор Києво-Печерської лаври. Внаслідок обстрілу пошкоджень зазнав не лише головний храм лаври, а й десятки інших пам’яток на території заповідника.
За даними директора Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" Максима Остапенка, постраждало близько 80% дахової частини Свято-Успенського собору. Водночас, вдалося зберегти культурні цінності всередині собору та його іконостас. Рятувальникам вдалося запобігти проникненню вогню всередину будівлі.
Уламки та вибухові хвилі пошкодили, зокрема: Ковнірський корпус, трапезну палату з церквою Антонія і Феодосія Печерських, друкарню Києво-Печерської лаври, вежу Кущника, що є частиною фортифікаційного комплексу XVIII століття, церкву преподобного Феодосія, яка належить заповіднику. Також пошкоджено хрест, який знаходився на цій вежі, і маківку та частину купола.
Зранку після атаки до Києво-Печерської лаври прибули президент Володимир Зеленський, прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, міністр внутрішніх справ Ігор Клименко. Успенський собор відновлять після російської атаки, повідомила Свириденко. За її словами, уряд забезпечить фінансування відновлювальних робіт. Також до відновлення святині готові долучитися представники українського бізнесу та меценати.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Україна ініціює процедури в межах ЮНЕСКО та інших міжнародних механізмів у відповідь на атаку.
Для повного відновлення Києво-Печерської лаври після атаки РФ 15 червня необхідно приблизно два роки та 500 мільйонів гривень. Кабмін виділив кошти на першочергові роботи в Успенському соборі. Наразі головним завданням є захист будівлі від подальших руйнувань.
Швейцарські фахівці допоможуть з відновленням Києво-Печерської лаври після атаки, повідомив Зеленський після зустрічі з президентом Швейцарії.