У Києві на Андріївському узвозі було демонтовано монумент російському та радянському літератору Михайлу Булгакову.
Відеоматеріали з місця події були опубліковані на сторінці у Facebook ведучою Суспільного, Катериною Некречою.
На відеозаписах видно, як працівники комунальних служб завантажують у транспортний засіб пам’ятник, що раніше розташовувався неподалік Літературно-меморіального музею митця.
Олександр Янковський, журналіст та свідок події, у відео зазначив, що цей момент символізує завершення певної епохи. На його думку, для багатьох Булгаков був знаковою фігурою, адже у 80-х роках він здобув значну популярність і багатьма розглядався як письменник-інакомислячий та символ протесту проти радянського режиму.
Водночас Янковський наголосив, що, по суті, літератор був частиною тієї самої радянської системи й, цілком ймовірно, був улюбленим автором радянського диктатора Йосипа Сталіна.
"Його твори, створені давніше і присвячені Києву, насправді зображували інший, неукраїнський Київ. (…) В принципі, мені абсолютно байдуже до цієї особистості, до цього автора. Україна має власних письменників, Україна має своїх патріотів, Україна має гідних людей та історичні постаті для наслідування", — додав він.
Демонтаж монумента Булгакову в Києві, 4 червня 2026 року. Скриншот із відео Катерини Некречі
Хто такий Михайло Булгаков та його звʼязок із Києвом
Михайло Булгаков — літератор російського походження, який народився у Києві, провів там значну частину свого життя, і де нині функціонує літературно-меморіальний музей у будинку, де він мешкав.
Хоча його особа та доробки тісно пов’язані з історією Києва, він не підтримував ідею української незалежності та негативно висловлювався щодо формування української державності та її керівників.
Експертна комісія Українського інституту національної пам’яті дійшла висновку, що його літературна спадщина містить прояви упередженого та негативного ставлення до українського світу, української мови та державності, і що його твори відображають імперську позицію, яка заперечує існування української нації як окремої цінності.
У творах Булгакова присутні грубі пародії та гротескні зображення українців, а його праці інтерпретують частину російської імперської політики, яка заперечує право українців на власну ідентичність.
Київська міська рада на засіданні 18 грудня 2025 року схвалила вилучення з київських вулиць ще 15 об’єктів та окремих елементів, пов’язаних із Російською імперією та СРСР. Зокрема, було ухвалено рішення демонтувати пам’ятник Булгакову.
Рішення викликало активну суспільну реакцію: частина українців вважає його логічним кроком дерусифікації, інші — “культурним знищенням” чи “поспішною декомунізацією”.
Зокрема, кандидат історичних наук Олександр Бонь зазначав, що рішення, хоча й із запізненням, але є необхідним. На його думку, демонтаж пам’ятників не має жодного стосунку до “заборони культури” — це лише відмова від імперських символів, які у підсвідомості формують відчуття культурної другорядності українців.
Схожу думку висловлювала письменниця Оксана Забужко. Вона закликала сприймати це як очищення простору від “монументальної пропаганди Кремля”.
Натомість письменниця Лада Лузіна називала твердження про “українофобію Булгакова” маніпуляцією, оскільки, на її думку, реальних доказів українофобії Булгакова не існує. А видавець Олександр Красовицький зауважував, що хоча літератор був частиною російського, імперського Києва, водночас він був фігурою світового літературного канону.