- Історія
Київ невпинно трансформується. Попри всі виклики та воєнні реалії, місто продовжує розвиватися: зводяться нові житлові комплекси, створюються громадські простори та цілі райони. Проте нинішня масштабна перебудова столиці – аж ніяк не перша в її багатій історії. Понад століття тому Київ переживав власну “золоту добу” розвитку. Тоді місто буквально за два десятиліття еволюціонувало з провінційного, патріархального центру на сучасний мегаполіс, який мандрівники охрестили “маленьким Парижем Східної Європи”.
Як зародився київський будівельний бум та які інженерні секрети ховають столітні київські фундаменти, розповідає дослідниця київської урбаністики та засновниця RB development Анна Мурашенко.
«Маленький Париж» з хмарочосом: як будівельний бум минулого визначив характер сучасного Києва фото 1
Трансформація міської карти
Наприкінці XIX століття Київ переживав стрімкий економічний підйом та індустріалізацію. Населення міста зростало експоненціально, а разом із ним – і потреба у житлі. Вартість земельних ділянок у центрі стрімко зростала.
«Маленький Париж» з хмарочосом: як будівельний бум минулого визначив характер сучасного Києва фото 2
«У період з 1895 по 1914 рік населення міста стрімко збільшувалося, а разом з ним – попит на житло. Саме тоді у столиці активно почали з’являтися прибуткові будинки – багатоповерхівки, які будували не для власного проживання, а для здачі в оренду. Понад 130 років тому нерухомість вже була одним із популярних напрямків інвестування, — розповідає Анна Мурашенко. — Основними інвесторами були київські банкіри, промисловці та купці. Вони швидко підрахували, що прибутковість таких об’єктів у центрі Києва могла сягати 12% річних, що на той час вважалося надзвичайно високим доходом».
«Маленький Париж» з хмарочосом: як будівельний бум минулого визначив характер сучасного Києва фото 3
Що престижнішою була вулиця — то дорожчим коштував квадратний аршин землі. Через це забудова ставала надзвичайно щільною. Будинки почали зводити впритул один до одного, формуючи знамениті київські «двори-колодязі». Така конфігурація дозволяла максимально ефективно використовувати кожен клаптик дорогої землі. Саме в цей період сформувався знайомий нам архітектурний образ Великої Васильківської, Ярославова Валу, Лютеранської, Банкової та історичних Липок.
Будівництво каналізації, що працює дотепер
Однак активне будівництво вимагало нової інженерної інфраструктури. Наприкінці XIX століття Київ буквально задихався. Старі стічні системи та вигрібні ями не справлялися з кількістю мешканців, місто регулярно потерпало від спалахів холери.
Одним із тих, хто першим розпочав системну боротьбу за виживання міста, став київський лікар та громадський діяч Олександр Вериго. Медики того часу били на сполох: без сучасної системи водовідведення Київ мав усі шанси перетворитися на небезпечну зону епідемій.
Аргументи лікарів подіяв: у 1894 році в Києві розпочалося будівництво однієї з перших сучасних каналізаційних систем у Східній Європі. Під центральними вулицями прокладали величезні цегляні колектори. Якість будівництва була настільки високою, що значна частина цих підземних інженерних споруд функціонує й донині.
Саме ця підземна революція дала можливість підвести воду та водовідведення безпосередньо до квартир нових багатоповерхівок, що стало початком появи комунальних послуг у Києві.
«Маленький Париж» з хмарочосом: як будівельний бум минулого визначив характер сучасного Києва фото 4
Перший хмарочос з ліфтами Otis
Отримавши надійний інженерний фундамент, будівельники почали підводити до будинків киян електрику, облаштовувати пасажирські ліфти.
«Київ початку ХХ століття став справжньою лабораторією архітектурних та інженерних ідей. Нові технології будівництва поширювалися містом разом із прогресивними архітекторами, які здобували освіту у Відні та Парижі й одразу впроваджували світові практики на київських пагорбах, — розповідає Анна Мурашенко. — А головним технологічним проривом тоді стало використання залізобетону».
Яскравим прикладом цього сміливого експерименту став Будинок з химерами архітектора Владислава Городецького. Зведений на крутому схилі, він тримався на унікальних бетонних палях, розроблених інженером Антоном Штраусом. Городецький використав залізобетон не лише як конструктивний елемент, а й як пластичний матеріал для створення скульптур дівчат, дельфінів, слонів та казкових істот, що прикрасили фасад.
Вершиною будівельного буму став Будинок Гінзбурга, зведений у 1910–1912 роках відомим купцем і підрядником Левом Гінзбургом на Інститутській вулиці. Для свого часу це був справжній «перший хмарочос» країни: його висота сягала майже 67,5 метра разом із баштою. Будівля мала рекордні для того періоду 12 поверхів. Хмарочос був оснащений за останнім словом техніки: сучасними ліфтами Otis, електрикою, центральним опаленням та водогоном.
Якщо наприкінці XIX століття забудова активно велася на правому березі — ущільнення центру, поява Липок та Хрещатика, то майже 100 років потому цей шлях повторив лівий берег. Ще 40 років тому Троєщина була дачним селищем. Сьогодні ж ми бачимо, як багатоповерхівки формують сучасний вигляд Осокорків та Позняків, популярними серед мешканців стають нові райони за Кільцевою дорогою, а колишні промислові зони перетворюються на багатофункціональні квартали. Але разом із розвитком зростає й відповідальність перед містом. Важливо, аби нова архітектура не шкодила характеру Києва, а продовжувала його історію.
Автор: Олег Шапаренко
Приєднуйтесь до наших каналів у Telegram:
“Підсумки дня. Новини України та світу” – о 22:00 пишемо добірку про те, що важливого відбулося протягом дня.
Vgorode.ua Київ – все, що стосується нашого міста.
“Диван зачекає” – куди ходити у Києві, та як розважатися.
“Сова” – кращі добірки кіно, серіалів, та музики.
Порада від Вечірній Київ: Ця стаття дозволить вам краще зрозуміти, як минулі будівельні епохи формували сучасний Київ. Знання про історичні трансформації міста допоможуть вам більш усвідомлено сприймати його сьогодення та майбутній розвиток, особливо в контексті нових архітектурних проєктів.