На початку грудневого місяця 2025 року стало відомо, що мисткиня Алевтина Кахідзе призначена на посаду очільниці Київського державного художнього ліцею імені Тараса Шевченка. Тоді дане рішення породило обговорення серед кола батьків. Його також коментували в Міністерстві культури, наголосивши, що установа "притримується виваженого підходу та гарантує прозорість будь-яких можливих коректив виключно в рамках діючого законодавства".
З того часу минуло п'ять місяців праці, ліцеїсти готуються до останнього дзвоника і до вступу у вищі навчальні заклади, розпочата нова вступна кампанія. То що змінилося за цей період часу?
В інтерв'ю Суспільне Культура Алевтина Кахідзе ділиться враженнями про свої перші місяці роботи, труднощі та задуми.
Алевтина Кахідзе на подвір’ї Київського державного художнього ліцею імені Тараса Шевченка. Надано Алевтиною Кахідзе
Ти стала очільницею в грудні. Тоді ти зазначала: "Якщо ти критикуєш устрій, то повинна спробувати щось поміняти".
Це правда! Наша державна мистецька освіта не дає достатньо вмінь, щоб реалізуватися як творець.
Я завершила Національну академію образотворчого мистецтва та архітектури, але мені треба було ще десь навчатися, як і моїм українським колегам. Це потребувало часу, і деякі прогалини в освіті досі не заповнені. Тому, коли мені запропонували стати директоркою, я дала згоду, бо хотіла, щоб ліцей був місцем, де творчість стає фахом. Хоча мої приятелі відмовляли, кажучи: "Ти вже не будеш мисткинею – потонеш у документах. Не роби цього!".
Про які саме прогалини йде мова?
Сучасний митець — це управлінець власних ідей. Для успіху в професії потрібне відчуття міжнародного контексту, розуміння правил ринку, знання авторського права, навичок комунікації та публічної взаємодії, здатність працювати в сучасних медіа, таких як фото-, відео-, анімація, перформанс, текст. Ти можеш зауважити, що після ліцею в них буде час ще повчитися. Але ж корисним буде вийти із ліцею з власним портфоліо, в якому вже буде кілька "зрілих" робіт.
Що тобі вже вдалося за цей час зробити?
Можливо, не багато. Але я не очікувала, що почну з розбудови в ліцеї системи безпеки на всіх рівнях: психологічному — не було практикуючого психолога; фізичному — не було медсестри; правової безпеки — посада юриста була вакантною. Я не могла спокійно спати, бо як так вийшло, що в ліцеї на 230 дітей немає медсестри? Станом на зараз такі фахівці є, тому можна будувати всі інші процеси більш впевнено.
Алевтина Кахідзе у приміщенні Київського державного художнього ліцею імені Тараса Шевченка. Олександр Чекменьов/Надано Алевтиною Кахідзе
Що ти плануєш реалізувати та змінити в наступному році?
Заповнюю вакансії для викладачів і вчителів — частина педагогічного складу буде новою.
Ну, і ліцей не повинен існувати лише на державний бюджет. Тих 40 мільйонів, які виділяє держава, нам не вистачає. Коштів не вистачає на все, куди не глянути: немає безперебійного інтернету й системи живлення під час відключень електроенергії, в гуртожитку старі ліжка, а куби, на яких ставлять постановки, руйнуються. Та найбільше мене засмучує те, що немає просторів, де б учням і ученицям було б зручно. Є тільки коридори з офісними столами, які колись подарували.
Якщо в ліцеї щось ламається, в кошторисі не передбачено коштів, тому потрібно подавати запит у міністерство. Прорив труби опалення цієї зими став моїм першим випробуванням, яке я пройшла. Інакше могло б і не бути очного навчання в ліцеї.
Отже, пошук донорів і меценатів, грантової підтримки, а також дієва опікунська рада мають суттєво змінити ліцей. А ще ліцей сам може заробляти кошти!
Яким чином може заробляти ліцей?
Міністерство як засновник закладу передбачив таку можливість у його статуті. Наприклад, ми можемо скласти перелік платних послуг — статут ліцею це не забороняє. Якщо вчити дітей рисунку за кошти ми не можемо, то продавати заходи для дорослих на вихідних і на канікулах — так. Тому я собі уявляю лекції, які читають у нас випускники ліцею, такі як Нікіта Кадан або Тіберій Сільваші.
В ліцеї є площі для оренди, які можна було б використати — наприклад, під крамницю художніх матеріалів. Ліцеїсти просять про таку художню крамницю — вона, до речі, була раніше. Просять про автомат із солодощами.
Для дітей всього Києва ми можемо організувати якісь незвичайні платні гуртки, як-от робота з даними супутників або щось подібне. Перед самим вторгненням я була залучена в такі заняття для дітей.
На все може не вистачити, тому це має запрацювати, щоб був певний результат. Без команди в ліцеї це не вийде, тому я поки в процесі.
Мені було приємно, що в нещодавньому відрядженні у Венеції мені зустрілися люди, які з підтримкою казали: "Дай мені шматок роботи в ліцеї". Отож я готова нарешті роздавати завдання.
Алевтина Кахідзе у приміщенні Київського державного художнього ліцею імені Тараса Шевченка. Олександр Чекменьов/Надано Алевтиною Кахідзе
Як ти владнала конфлікт із батьками? Який зараз є зворотній зв’язок між студентами, батьками та самим ліцеєм?
Ох, цей викладацько-вчительсько-батьківський конфлікт досі триває. Деякі батьки стривожені — мовляв, академічний рисунок буде скорочений або навіть припинений. Але їм не варто хвилюватися.
Навчальні програми для всіх, хто вступив в ліцей до 2025 року, не будуть змінені. А от для набору в п'яті класи 2026 року в грудні минулого року був затверджений Стандарт початкової спеціалізованої художньої освіти — документ, який буде визначати вимоги до результатів навчання в мистецьких ліцеях із 1 вересня 2026 року. Як на мене, це революційний документ! В ньому так багато, що мені імпонує: "Учні мають вміти створювати художні проєкти із використанням цифрових ресурсів" або "Визнає право митця на індивідуальність та самобутність, що може виходити за межі традиції". Це стандарт саме про поєднання академічної школи й сучасних медіа. І маю власний досвід, як академічна освіта допомагає мені працювати в роботі над сучасними проєктами. Наприклад, моя участь у документально-анімаційному фільмі "Синій светр із жовтою діркою" режисерки Тетяни Ходаківської. Без знання, як побудовано тіло людини, щоб створювати рух, і м'язів обличчя, щоб передати емоції, я б не могла стати художнім директором фільму. До речі, я планую позувати нашим випускникам — в ліцеї не вистачає натурників.
Зараз триває набір студентів на вступ: чи щось змінилося в цьому напрямі в плані вимог для вступу? Як ви з цим працюєте?
У ліцеї останні роки недобір, і я не буду це приховувати. Моя ціль — виконати план на навчальний 2026–2027 рік. Саме через війну це важко. І ще важливе: вступна кампанія ліцею об’єднує мене з працівниками, навіть із тими, які пишуть на мене колективні скарги. Так от, ми узгодили пілотний проєкт виїзного іспиту в Запоріжжя. В ліцеї є безкоштовний гуртожиток для дітей для тих, хто з областей, є повноцінне укриття і стипендія для старших класів. Отож для дітей, які живуть біля фронту, ліцей може стати безпечнішим домом.
Вітражі у холі Київського державного художнього ліцею імені Тараса Шевченка, авторка Наталія Карєва-Готьє, викладачка мистецького фаху в ліцеї. Надано Алевтиною Кахідзе
А що відбувається з випускниками ліцею? Який їхній подальший шлях і чи може ліцей їм допомогти в цьому?
В ліцеї завжди вважалося, що випускники мають йти після ліцею в НАОМА, яку я закінчила і потім критикувала. Хоча це не єдиний мистецький виш в Україні, який вони можуть обрати. Тому я планую дослідити дані останніх років, аби зрозуміти повну картину.
Паралельно, планую осінню подорож із 20 ліцеїстами у Вищу школу Святого Назарія в Нанті у Франції. Є домовленість, що викладачі школи проведуть майстеркласи нашим ліцеїстам протягом двох днів. І я вже знайшла в цьому місті українські ГО, які обіцяють допомогу з перекладом та житлом. Залишається знайти кошти на транспорт. В ліцеї була практика поїздок, де витрати лягали на плечі батьків, а це значить не кожен ліцеїст і не кожна ліцеїстка могли поїхати. Отож такі поїздки мають дати уявлення про можливості та рівень культури за межами України.
Є ще ідея, щоб спільнота випускників ліцею мала тісний контакт із нами. Ліцей, а тоді РСХШ закінчили найважливіші художники країни. Дам тобі десять імен, хто тут вчилися, будеш вражена: Подерв'янський, Сільваші, Кадирова, Кадан, Хоменко, Керестей, Базак, Савадов, Ройтбурд, Гнилицька…
Я не можу не спитати про те, хто викладає в ліцеї. Чи є потреба у викладачах і чи плануєш ти залучати митців, критиків та кураторів з поля сучасного мистецтва?
Потреба у нових викладачах є, хоча в ліцеї вже працюють молоді викладачі. Але вік не є визначальним.
Горош Ганна Михайлівна викладає в ліцеї близько 40 років. "Терпіла нас, ізвергів малих, пані Гораш", — писав про неї Давід Чичкан в особистому листуванні.
Відділенням декоративно-ужиткового мистецтва керують Бобков Іван і Вікторія Дромарецька, і рівень їхньої майстерні мені дуже подобається.
Грановська Владислава три роки тому закінчила Національну академію керівних кадрів культури і мистецтв, викладає в ліцеї всесвітню історію мистецтва. Нещодавно в неї був відкритий урок "Жінки у мистецтві" — це було про фемінізм.
А щодо напрямів сучасного мистецтва в освітньому процесі: зміни в бік сучасності все одно відбудуться, тому що неможливо ігнорувати нещодавно затверджений стандарт. З іншого боку, будь-які зміни в освітній програмі в ліцеї для нового навчального року мають бути схвалені педагогічною радою, куди входять всі педагогічні працівники ліцею.
Я вже чекаю на тих пʼятикласників. Як керівник ліцею, я можу викладати зовсім трохи, (дев'ять годин на тиждень), тому я резервую ці години для них. Викладати для мене — це зв'язок із тими, заради яких ліцей існує — молодих людей, які вирішили стати художниками.
Як ти поєднуєш свою роботу з художньою практикою? Чи не страждає вона від нових обов'язків?
Моя власна художня практика дуже страждає, я мало працюю для себе. Але я пообіцяла собі й друзям кожного дня робити хоча б щось мистецьке. Наприклад, я зробила стіл зі старих парт для свого кабінету і розписувала їх із 10-А.
Новий стіл в кабінеті Алевтини Кахідзе, створений за участі учнів та учениць 10-А класу Київського державного художнього ліцею імені Тараса Шевченка. Надано Алевтиною Кахідзе
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]