108
Начальникові київської підземки дали можливість втекти
Брагінського можна назвати одним із тих керівників комунальних підприємств міста, хто був одним із найнаближеніших до мера Віталія Кличка. Хіба що за близькість до першої особи столиці з ним міг позмагатися начальник «Київпастрансу», нині вже колишній, Дмитро Левченко.
Десять років Брагінський «сидів на троні» Київського метрополітену. Щойно Кличко в червні 2014-го взяв до рук мерську булаву, як наступного місяця, у липні, призначив Брагінського начальником столичної підземки. Доручив людині, яка жодного дня не працювала тут, бути на чолі надзвичайно важливого транспортного підприємства з колосальними бюджетними коштами. Перед цим Брагінський очолював обласне відділення «Укрпошти».
Свій серед своїх
Він почувався досить упевнено на цьому «троні». Його транспортне господарство десятою дорогою обходили всілякі ревізії та перевірки, а якщо і були винятки з «правил», то хіба для ока. Принаймні на сторінці Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА ми не побачили документів комплексної перевірки метрополітену за 2023-2024 роки. Представники міської прокуратури висловлювали подив, чому в аудиторів до цього підприємства вельми лояльне ставлення.
Зокрема, перша заступниця керівника Київської міської прокуратури Марія Вдовиченко торік стверджувала, що деякі великі підприємства, яким виділяють чималі бюджетні кошти, взагалі не перевіряють аудитори. Так, за 2015 – 2022 роки Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА було проведено лише п’ять (!) аудиторських перевірок метрополітену, незважаючи на колосальні бюджетні кошти, які виділяються цьому перевізнику. Що ж у теках ревізій? Лише незначні суми фінансових порушень.
Звичайно, Брагінський почувався досить упевнено. Міський голова публічно не критикував його роботу, йшов у фарватері обіцянок, якими густо сипав начальник метро про темпи спорудження тунелів підземки на Виноградар.
Упевненості Брагінському додавало те, що він був депутатом Київради від політичної партії «УДАР». Обрали його 2020 року (в партійному списку був другим номером у Подільському районі). Під час виборчої кампанії сповна використовував метрополітен для агітації за себе та інших партійців. Ось ще одне з пояснень, чому Брагінський і був у колоді «своїх». Такі послуги не забуваються.
Нагулював жирок
Володар підземки з роками набирав фінансової могутності – особистої, а метрополітен залишався збитковим і «черпав» із міського бюджету сотні мільйонів гривень. Словом, Брагінський нагулював жирок. Це вже було видно з його декларації про доходи за 2019 рік – заощадження в готівці перевищували п’ять мільйонів гривень.
Торік журналісти BIHUS.info розповідали, що на матір Брагінського оформлено дві двокімнатні квартири в житловому комплексі бізнес-класу White Lines, придбані в січні 2024 року.
«Кожна з них коштує від 10 мільйонів гривень, але жінка відмовилась пояснити, звідки у неї такі гроші, і запевнила, що син не давав коштів на житло. Водночас колишня дружина фігуранта сюжету Ольга Брагінська придбала двокімнатну квартиру у ЖК «Річмонд» Печерського району за три мільйони гривень, поруч із однокімнатною квартирою самого Брагінського. У розмові з журналістами Ольга запевнила, що розлучилася із чоловіком більше 10 років тому, і через те, що у них є спільні діти, квартири вони купували поруч».
Ольга Брагінська будує дачу в елітному селищі Козин (ділянка коштує 760 тисяч доларів). Сестра очільника метро купила в нього ділянку на Київщині з великою націнкою (за два мільйони гривень, хоча ця земля коштувала вдесятеро дешевше).
Однак з’ясувалося і дещо цікаве.
«У розмові з юристом, який працює на Віктора Брагінського, виявилося, що Ольга і Віктор Брагінські до сьогодні проживають разом. Крім того, Брагінська володіє ділянкою за 760 тисяч доларів у елітному селищі Козин…».
Десятилітній період роботи Брагінського на посаді очільника столичної підземки був для його близьких дуже «хлібним» – рідні «обросли» активами на суму майже 1,5 мільйона доларів.
Про великі статки Брагінського розповідав раніше й Kаштан NEWS
Підтоплення тунелів «підмочило» тіньові схеми
Начальник метро й надалі набивав би собі кишені, якби не аварія в тунелях метро на перегоні між «Либідською» та «Деміївською» в 2023 році. Причиною підтоплення стала неналежна експлуатація тунелів і бездіяльність посадовців, які не перевіряли стан конструкцій. Правоохоронці розпочали розслідування.
Зрозуміло, що до персони Брагінського журналісти проявили особливу цікавість, занурившись у дослідження різних контрактів, які були приховані від територіальної громади. Зокрема, у BIHUS.info «розкопали», що метрополітен укладав угоди на сотні мільйонів гривень із фірмами з оточення безпосередньо Брагінського. Деталі деяких контрактів було засекречено.
Виходить, тіньовик з депутатським мандатом забезпечував виведення з міського бюджету великих коштів. Певно, був більше ніж упевнений, що його ніхто не зачепить розслідуванням.
Журналісти знайшли фірми, пов’язані з сестрами Брагінського, його давнім бізнес-партнером Кирилом Кривцем і балериною — ймовірною тещею Кривця. Так, за даними медіа, бухгалтерка родини Брагінських виграла тендери від метрополітену на 17 мільйонів гривень, а фірма балерини отримала від цього комунального підприємства більше мільярда гривень. Деталі саме цього контракту було засекречено.
Про «кроликів» та подвійне дно
Мабуть, лише після оприлюднення цих фактів у 2024 році Брагінський відчув, що його особистий «золотий потяг» зупиняється і тому варто якомога швидше готуватися зійти з нього. Надто резонансними стали викриття, а тіньові схеми – вражаючими.
У березні 2024-го мер Кличко, коментуючи в соцмережах скандал з аферами свого підлеглого Брагінського, написав:
«З філософського: всім в душу не заглянеш. Але коли тобі брешуть в очі, а за спиною дістають кроликів з капелюха — виглядає це надто погано. І не тільки по відношенню до мене особисто, а по відношенню до киян».
Брехня в очі упродовж десятилітнього періоду! Чи не занадто довго? І це при тому, що в начальника метро були куратори – профільний заступник голови КМДА, начальник Департаменту транспортної інфраструктури. Чи здогадувалися вони про подвійне дно начальника метро?
Тривале розслідування
З комунального підприємства Брагінського звільнили за власним бажанням 20 березня 2024 року. Він склав депутатський мандат. До речі, фракція «УДАР» у Київраді досі публічно не висловила своє обурення втечею колишнього партійного соратника.
Вочевидь, уже тоді ексглава підземки став готуватися до втечі за кордон.
У липні 2024-го двом посадовцям метрополітену повідомили про підозру в службовій недбалості. Як стверджували правоохоронці, вони не проводили обстеження технічного стану тунелю метро, що призвело до потрапляння води на перегоні між станціями «Деміївська» та «Либідська». Згодом суд обрав запобіжні заходи виконувачу обов’язків начальника, головному інженеру КП «Київський метрополітен» Віктору Вигівському та начальнику служби колії, тунельних споруд і будівель метрополітену Володимиру Сидоренку — цілодобовий домашній арешт.
А в червні 2024 року Брагінського оголосили в розшук, оскільки він не з’являвся на виклик слідчого.
У розшуковій базі даних МВС датою зникнення вказано 20 червня 2024-го. За даними правоохоронців, саме того дня Брагінського востаннє бачили в Києві.
Виникає низка запитань. Чи мав він право виїхати за кордон? Ні, оскільки вважався військовозобов’язаним. Але ж подібні спритники знають, як дістати фальшиву довідку для перетину кордону. Однак Брагніському, певно, простої «липи» було недостатньо. Для гарантованого виїзду потрібна була, мабуть, «надійна» довідка, зі справжньою печаткою. Чи міг Брагінський з його зв’язками дістати її? Напевно, що так.
Державний кордон не міг стати перешкодою для нього, адже паспорти не вилучали. Лише є питання: якщо Брагінського оголосили в розшук, то чи означає це, що його могли таки затримати на кордоні? Вочевидь списки розшукуваних осіб повинні бути в прикордонників. Інша річ, якщо прізвище Брагінського з якоїсь причин не фігурувало у цій базі даних. Тоді вже постає питання – чому?
Поза межами пропускних пунктів держкордону (нелегальними стежками, перепливши Тису, наприклад) він навряд чи втікав би. Мільйонери так не ризикують. Вони гарантовано драпають, із заздалегідь підготовленим пакетом документів.
Через пів року після оголошення в розшук, у листопаді 2024-го (!), Брагінському було заочно повідомлено про підозру – службова недбалість, яка спричинила тяжкі наслідки. На той час, очевидно, його в Україні вже не було. Тривале розслідування спонукає до різних запитань.
А в січні 2025-го поліція повідомила, що проводить слідчі дії в офісі метрополітену з приводу втечі Брагінського, який дременув на підставі підробленого висновку ВЛК. Рішенням лікарської комісії його було виключено з військового обліку через нібито наявну невиліковну хворобу. За цим фактом розпочали кримінальне провадження.
Угорщина? Словаччина? Чи Австрія?
У Брагінського були ті, хто допоміг йому під «капелюхом-невидимкою» зникнути з України, показаши усім «кроликів». Ось тільки хто ці люди?
Де може переховуватися втікач? Можливо, в Угорщині або Словаччині. Міг осісти в Австрії, де ведуть заможне життя чимало сановних фігурантів кримінальних проваджень. Мабуть, Брагінський розуміє, що екстрадиція до України – малоймовірна, зважаючи на те, що розгляд цієї категорії справ в іноземних судах розтягується на десятиліття. Тим більше, колишній глава метрополітену має великі кошти, щоб наймати хороших адвокатів. Він забезпечив своє сите майбутнє.
Упродовж десяти років у КМДА, Київраді не могли розгледіти (чи не хотіли) як слід цього вже колишнього «короля» підземки. Такі ось «кролики».
Богдан ТУР
