Діти презентують свої проекти у різний спосіб та агітують за них
Волонтери проекту EVORANK розповіли, як школярі беруть участь в розподіленні громадського бюджету та подають власні проекти для покращення умов та можливостей для навчання у школах.
Проєкти Evorank Громадського бюджету допомагають дітям змінювати світ навколо себе — учасники пропонують в школі свої ідеї, презентують їх та збирають голоси на підтримку.
«За три роки існування проекту відбулося 57 конкурсів на суму 6,5 млн грн. 18 214 дітей взяли участь в голосуванні за шкільні проекти. Загалом кожна школа отримує 100 тис грн на свої проекти. Сума на 2020 рік на 12 шкіл – 1,2 млн грн. Ми хочемо, щоб ідеї школярів почули, бо вони знають чого вони хочуть і що потрібно школі. Хочемо суттєво збільшити кількість авторів громадських бюджетів. В наших школах діти вибороли м’які меблі, велосипедний клас, дрони, штори для актової зали та багато іншого», — розповіла волонтерка проєкту Олена Широкова на звітній пресконференції в Українському кризовому медіа-центрі.
Спікери розповіли, що часто чують докори щодо проекту, оскільки бюджет освіти Києва – це 44% від загального бюджету. Проте учасники заходу наголосили на тому, що якщо подивитися на його структуру, то лише 11,6% з нього призначені для поточних видатків. Решта – це зарплати, витрати на комунальні послуги, харчування та спеціальний фонд.
«Вже 3 роки ми працюємо над громадським бюджетом для окремо взятої школи. Це дуже важко, але це має сенс. За 3 роки ми бачимо як змінюється світогляд дітей, які навчаються в школі. Ми хочемо змінити школу таким чином, щоб дітям там було комфортно», — наголосила Ірина Маржан, волонтерка проєкту.
Як реалізується проєкт? В школі створюється конкурсна комісія, в яку входять батьки, представники адміністрації та активісти, діти, з дозволу батьків, реєструються на сайті і голосують за проекти своєї школи. Єдина вимога до проектів – вміститися в бюджет 100 тис грн. Діти презентують свої проекти у різний спосіб та агітують за них. Дитина має 3 голоси і може обрати кілька проектів, які їй подобаються. Електронне голосування зменшує тиск адміністрації на дітей у питанні прийняття рішень. Також відбувається рейтингування проектів – чим дешевший проект, тим менше голосів треба для його реалізації.
«Ми проводимо тренінги про те, як правильно складати бюджет свого проекту. Часто прямо під час тренінгу діти моніторять ціни по бюджету свого проекту. Мені особисто дуже шкода, що в моєму дитинстві не було таких можливостей. Ми показуємо дітям, що від їх думки щось залежить», — додала волонтерка проєкту Юлія Дмитренко.
«Цього року у мене був проект про хімію. Ідея була закупити реагенти до кабінету, щоб навчатися було цікавіше. Цього року я також допомагала дівчатам, які не розуміли як подати свій проект, я допомагала їм з бюджетом і агітацією. Мені подобається, що у нас є можливість реалізувати те, чого хочемо ми, а не батьки і вчителі. Минулого року у мене був проект про тенісні столи і ми хотіли поставити їх у коридорі, проте вони заважали пересуванню і ми встановили їх у спортивній залі. Таким чином, деякі проекти не вдається реалізовувати саме так, як ми це бачимо, але ми знаходимо компроміси», — розповіла Ліза Тихонова, школярка, авторка дитячого проекту.
Нагадаємо, 200 млн грн виділять на ідеї киян у 2022 році
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»
Sourse: vechirniy.kyiv.ua
