144
Журналісти досліджували розвиток річкового транспорту
У Києві майже половина населення живе на лівому березі, тоді як 80 відсотків робочих місць зосереджено на правому. Тому мешканці житлових районів щодня намагаються дістатися до центру міста наземним та підземним транспортом. Річковий транспорт також міг би бути задіяний у пасажирських перевезеннях, але його немає.
Журналісти з YouTube-проекту «У тіні каштана» з’ясовували, в чому полягає проблема та як її можна вирішити.
«Дніпро майже не використовується ні для мешканців міста, ні як громадський чи туристичний простір. Нам потрібно подумати про його потенціал», – каже архітекторка Аліна Головатюк.
За словами експерта з транспортного планування та директора компанії «Про мобільність» Дмитра Беспалова, існує два фундаментальні підходи до вирішення проблеми транспортного сполучення. Перший – це збільшення пропускної здатності: будівництво розв’язок, мостів, тунелів. А другий – розвиток річкового транспорту, який міг би покращити ситуацію із заторами на мостах. Адже вода може легко та без значних додаткових витрат з’єднати береги Києва. І немає потреби будувати нові мости чи тунелі, просто потрібно прокласти зручні маршрути вздовж русла річки, наприклад, від Осокорок до Вишгорода.
За словами експертів, окрім туристичних маршрутів, Дніпром можна перевозити вантажі. Це економічно ефективно та екологічніше, ніж вантажівки. А враховуючи, що столиця досі не має добудованої об’їзної дороги, таке перевезення допоможе врятувати київські дороги від руйнування під вагою вантажівок.
Як показує світовий досвід, річковий транспорт викидає в п’ять разів менше CO₂, ніж автомобільний. А один річковий склад вагою 5 тисяч тонн замінює на дорогах 230–250 вантажівок.
Більше про те, чому зникла транспортна інфраструктура на Дніпрі, які перспективи її відновлення та як «ракети» можуть стати альтернативою заторам та переповненому метро, дивіться у новому випуску YouTube-проекту «У тіні каштана»