3,4 тис.
Журналісти досліджували це питання
Київ – місто на воді, але Дніпро, як величезний міський простір і транспортна артерія, зараз майже не використовується, хоча колись пароплави були звичною частиною життя столиці.
Журналісти з YouTube-проекту «У тіні каштана» з’ясовували, в чому полягає проблема та як її можна вирішити.
«Раніше сухопутні шляхи були сезонними, а водними можна було подорожувати майже цілий рік. Взимку, коли Дніпро замерзав, вантажі перевозили санями. Навіть без використання кораблів річка дозволяла сплавляти деревину, яка досягала Києва. На північ від столиці річки-притоки, зокрема Десна та Прип’ять, також відігравали важливу роль як транспортні артерії, пов’язані з Дніпром. Через них доставлялася деревина, а також інші продукти того часу – мед, хутро, віск та інші товари з лісових регіонів», – каже історик Антон Короб.
За його словами, до появи мосту в 1957 році, невеликі пароплави були єдиним способом дістатися до Труханового острова для тих, хто не мав власного човна.
У повоєнний період у Києві активно розвивався туризм. По Дніпру курсували прогулянкові судна, зокрема «ракети» та «метеори» на підводних крилах, які прямували до Канева, Вишгорода та Оболоні.
У 1960-х роках у столиці базувалося щонайменше п’ятдесят таких суден, а по всій Україні їх було майже півтори сотні. Тобто, третина всього річкового флоту знаходилася в Києві.
Водний транспорт у Києві почав деградувати у 1990-х роках. Функції міжміських катерів перейняли мікроавтобуси, а з річкового транспорту залишилися лише прогулянкові катери та поодинокі баржі.
Більше про те, чому зникла транспортна інфраструктура на річці Дніпро, які перспективи її відновлення та як «ракети» можуть стати альтернативою заторам та переповненому метро, дивіться у новому випуску YouTube-проекту «У тіні каштана».