Пантелеєв: Київ готовий до зими на 50-70%

Заступник голови КМДА Петро Пантелеєв розповів про готовність Києва до опалювального сезону 2026 року.

За його словами, місто готове до зими на 50-70%, а роботи з підготовки критичної інфраструктури тривають.

Як змінилися сценарії реагування КМДА на блекаути

Алгоритм реагування на надзвичайні ситуації став значно ширшим порівняно з минулими роками. Окрім технічних переключень енергетичного обладнання, тепер розроблені детальні плани дій у сферах харчування, комунікацій з мешканцями та інших життєво важливих напрямках.

Це доповнює планову підготовку до зими, яка включає ремонт котелень, заміну труб та випробування тепломереж, що проводиться незалежно від воєнного стану.

Виконується План енергостійкості, сформований у березні 2026 року, а також оперативні плани реагування на надзвичайні ситуації. Попри безпрецедентні заходи підготовки, повна безпроблемність зими не гарантована через зростання інтенсивності обстрілів.

Будівництво теплотраси на Теремках

Проєкт теплотраси на Теремках, що мав на меті забезпечити теплом 183 будинки, дитячі садки та школи, повернувся до реалізації з огляду на безпекові чинники. Замість економічної вигоди, пріоритетом стало убезпечення мешканців від замерзання.

Заступник голови КМДА Петро Пантелеєв зазначив, що інженерний коридор для тепломережі прокладається по майбутній вулиці Атени Пашко, що було передбачено детальним планом території ще у 2017 році. При цьому, він визнав конфліктну ситуацію з мешканцями через зрізання дерев, але наголосив на необхідності швидкого завершення робіт для забезпечення теплом.

КМДА вивчає альтернативні пропозиції від громади, зокрема щодо знесення гаражів, і готова до компромісів. Роботи з будівництва паралізовані, і місто взяло двотижневий таймаут для напрацювання спільного рішення.

Пантелеєв висловив сподівання на перемогу здорового глузду для врахування потреб як енергетичної безпеки, так і озеленення.

Примітка редакції: Згідно з інформацією, наданою журналістами, виникли суперечки щодо впливу проєкту на довкілля та безпекові аспекти. Зокрема, мешканці та незалежні фахівці вказують на можливість збереження більшої кількості дерев та відмінності у методах трасування мережі.

Резервне живлення критичної інфраструктури

Київ планує забезпечити повне автономне живлення 21 лікарні та 8 закладів соціальної сфери. Загалом, роботи з підготовки виконані на 70%, а щодо тепло- та водопостачання — на 50% із планом досягти 100% до кінця року.

Розробляється система резервного енергозабезпечення від генераторів та резервних електростанцій для котелень. Також триває розвиток когенерації, що дозволяє збільшити генерацію енергії. До кінця року планується добудувати та запустити обладнання потужністю 200 мегаватт, а також проєкти сонячних електростанцій у житлових будинках та закладах освіти.

План стійкості передбачає інженерний технічний захист близько 50 пріоритетних елементів енергетичної інфраструктури. Роботи з фізичного захисту виконано на 60%, але їх продовження триватиме до кінця року.

Заяви про низький відсоток виконання Плану стійкості (6%) КМДА спростовує, закликаючи депутатів звертатися за актуальною інформацією.

До якого сценарію готується Київ і як діятиме під час тривалого блекауту

Київ готується до найгіршого сценарію, розробляючи запасні плани до запасних планів, з огляду на мінливу інтенсивність обстрілів та можливості ППО. Роботи з захисту критичних об’єктів є безпрецедентними, вимагаючи постійного оновлення проєктно-кошторисної документації відповідно до розвитку військових технологій.

Створення резервних систем для основних джерел енергопостачання оцінюється приблизно в 35 мільярдів гривень. Поступове формування дублюючої системи для комунальних послуг потребує років та значних ресурсів, а також кваліфікованих спеціалістів.

Під час тривалого блекауту розглядається використання дизельної генерації як резервного живлення, хоча це дороге джерело енергії. Місто створює запас пального для котелень та соціальних закладів, тоді як мешканці мають подбати про це самостійно для своїх будинків.

Як захистити багатоповерхівки від блекаутів

Успіх підготовки житлових будинків залежить від самоорганізації мешканців. У Києві діють п’ять програм сприяння енергостійкості, зокрема “70 на 30”, співфінансування капітальних ремонтів, допомога при створенні ОСББ, компенсація за резервні джерела живлення та пільгові кредити для ОСББ.

Наразі 2000 з 12000 житлових будинків вже вжили заходів з енергостійкості.

Також місто фінансує 90% витрат на будівництво блочно-модульних котелень, а 10% — мешканці. Програма, яка стартувала у 2016 році, демонструє зростання довіри та запиту, що призводить до нестачі виділених коштів.

Наші програми співфінансування для будинків починалися 2016 року з того, що в них ніхто не вірив і не хотів подаватися на них. Зараз довіра і запит на ці програми такі високі, що грошей, які ми закладємо на ці програми, не вистачає і доводиться додавати.

Евакуація та підтримка мешканців під час тривалого блекауту

Плануються заходи евакуації для маломобільних громадян, із розглядом розміщення у спеціалізованих соціальних закладах з альтернативними джерелами енергопостачання. Кількість стаціонарних пунктів незламності буде збільшено до 100, що вдвічі більше, ніж минулої зими, і вони будуть обладнані генераторами, мобільними котельнями, запасами води, їжі та безперебійним інтернетом.

Підтримка мобільного зв’язку та цифрових інструментів, як-от мобільний додаток “Київ цифровий”, залишатиметься доступною. У разі блекауту київське метро переходитиме в режим укриття, курсуючи по одній колії зі збільшеним інтервалом.

За матеріалами hmarochos.kiev.ua.