254
Тисячі скалічених війною людей мають знайти своє місце в цивільному житті
Війна калічить не лише фізично, а й морально. Часто людина, залишившись сам на сам із проблемою, не знає, як правильно діяти, аби подолати ситуацію. У такі моменти найважливіше — щоб поруч був хтось, хто, можливо, буквально візьме за руку, проведе, пояснить, покаже, як правильно вчинити. Особливо — якщо ця людина колись уже пройшла через подібне і змогла знайти вихід.
Про те, як живеться ветеранам з особливими потребами, в інтерв’ю ютуб-проєкту «Каштан.Бізнес» розповів Федір Самбурський — власник інклюзивної кав’ярні в ТРЦ «Республіка», яку він відкрив у співпраці з реабілітаційним центром «Титанові».
Візитівка
Федір Самбурський — власник інклюзивної кав’ярні у столичному ТРЦ «Республіка», яку відкрив разом із реабілітаційним центром «Титанові». Його мета —допомогти суспільству зрозуміти потреби людей з інвалідністю та інтегрувати їх у суспільство.
Під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року Федір перебував в Ірпені. Вже 10 березня він долучився до військової частини, а згодом проходив навчання з саперної справи у Кам’янці-Подільському. Його направили до морської піхоти, де він служив у легендарній 36-й бригаді. Спершу займався розмінуванням, а з 12 лютого виконував бойові завдання на Донбасі. Під час контрнаступу 2023 року брав участь у боях у Запорізькій області, потім знову повернувся на Донбас, а після — воював на Херсонщині. Саме там Федір зазнав тяжкого поранення від ворожого дрону-камікадзе: внаслідок вибуху він втратив кінцівки та отримав проникаюче поранення очей. Та це не зламало його. Він відкрив бізнес, надихає інших власним прикладом і доводить: життя продовжується, і навіть після найтяжчих випробувань можна досягати нових вершин. Його історія — це приклад сили духу, витривалості та любові до життя.
Війна
Повномасштабне вторгнення, згадує Самбурський, він зустрів в Ірпені. Коли вже підірвали мости, їхня родина протягом двох діб добиралася на Західну Україну. 7 березня ввечері вони прибули до Івано-Франківської області.
Наступного дня, 8 березня, розповідає чоловік, він привітав маму й сестру зі святом і пішов до військкомату. А вже 10 березня ввечері прибув до військової частини у Кам’янці-Подільському, де розпочав навчання на сапера.
Фахівець з розмінування
За словами Самбурського, робота сапера дуже специфічна. Адже «потрібно залізти, замінувати, вилізти назад», виконати завдання з розмінування території або ж, навпаки, — підірвати щось. У іншому випадку, якщо ворожий боєприпас не здетонував і залишився посеред міста, необхідно швидко знешкодити його, щоб він не завдав шкоди. І все це треба робити вкрай обережно.
«Ми взагалі — група інженерного забезпечення, і завжди сиділи, як то кажуть, на валізах, щоб допомогти колегам, якщо в них щось не виходить (різні випадки бувають)», — ділиться спогадами своїх саперських справ співрозмовник. Він додає: «Всі ці мінні поля ми гектарами, кілометрами перебирали руками».
Згодом Федір потрапив до складу морської піхоти, через Одесу їх перекинули на Миколаївщину, де точилися бої. Він брав участь у бойових діях на Донеччині — в районах Водяного, Опитного, Старомайорська та Авдіївки. Пізніше, коли в 2023 році розпочався контрнаступ, Федір опинився на Запорізькому напрямку. Згодом підрозділ був оперативно перекинутий на Херсонщину, де він отримав поранення від ворожого дрону-камікадзе.
Останнє світло
«Для мене це був звичайний робочий день, — згадує Федір. — Виїхали, як завжди, попрацювати».
За його словами, дрони запускали і вони, і суміжники — поруч працювало кілька екіпажів.
«Я подумав, — продовжує він, — що це наш дрон, а потім, коли той став наближатися ближче і ближче, зрозумів, що він не наш…»
«Я просто знепритомнів, вирубився. Прийшов до тями через дві доби… До речі, ще роблю операції. Ще наслідки тривають і тривають», — зізнався Самбурський.
Він також розповів, що нині проходить курс з протезування верхніх кінцівок.
Люди-титани
«Цю точку ми відкрили спільно з реабілітаційним центром «Титанові», — розповідає ветеран про початок бізнесу. — Ми розуміли потребу суспільства, як суспільство може інтегруватися під нас, так і ми можемо інтегруватися в суспільство, враховуючи їхні запити».
Приємно, що дирекція ТРЦ сприйняла ідею ветеранів позитивно. В результаті від ідеї до реалізації проєкту минуло приблизно 2-3 тижні.
Війна, звертає увагу Федір, калічить не лише військових, але й цивільних.
«Ампутацій у людей зараз багато, і потрібно розповідати суспільству, що це велика проблема. Тому в різних місцях потрібно встановлювати пандуси, починати з елементарного, з банальних речей. Інклюзивність вимагає того, щоб суспільство звернуло увагу на ці питання», — закликає до дій Самбурський.
Він переконаний, що соціалізація багатьох людей, які, як і він, опинилися в проблемній ситуації через війну, відбувається досить позитивно, якщо людина бачить приклад: цей — без рук, але вже відкрив власну кав’ярню, цей — організував виставку. І людина, бачачи це, зацікавлюється, надихається і сама починає прагнути йти цим шляхом.
«Розумієте, хлопці хочуть і можуть працювати! Їм просто треба дати пенделя, провести. Сказати, що ми тебе розуміємо, ми тобі допоможемо, ми беремо тебе у свої руки, як є, і ведемо цим шляхом. Ми просто хочемо, щоб у хлопців було розуміння, коли вони повертаються, що хтось їх вже тут чекає. І ми повинні створити такі умови, щоб хлопці, дівчатка бачили, що, навіть якщо в тебе немає ноги, тебе візьмуть за ручку і тебе проведуть, і з тобою все буде добре… Мені подобається затягувати у цей бізнес, а саме хлопців з ампутаціями, ветеранів», — ділиться думками чоловік.
Дивіться детальніше в новому випуску ютуб-проєкту “Каштан. Бізнес” за посиланням