487
У столиці є багато місць, цікава історія яких відома не всім.
Київ складається з десяти адміністративних одиниць – районів. Кожен з них розміром з невелике місто. Райони мають свою історію, традиції та визначні пам’ятки.
Kashtan NEWS розповідає та нагадує про цікаві факти про райони Києва. Зокрема, йшлося про райони Мишолівка , Звіринець , Батиєва гора , Лиса гора , Чорна гора , Черепанова гора , Корчувате , Феофанія , Іподром , Експоцентр , музей у Пирогова , Теремки , Голосіївський парк , Байкове кладовище , Китаївська пустишин , Жуків острів , тощо
Сьогодні ми говоримо про аеропорт «Київ», більш відомий киянам як «Жуляни».
Композиція
Міжнародний аеропорт «Київ» імені Ігоря Сікорського розташований у мікрорайоні «Жуляни» (від якого він і отримав свою первісну назву), за 8 км на південний захід від центру міста.

Аеропорт займає площу 265 гектарів. Він має одну злітно-посадкову смугу довжиною 2310 м та шириною 45 м.
Історія
Аеропорт виник як військовий аеродром, який з 1914 року розташовувався поблизу села Жуляни.
Після приходу до влади більшовиків, 26 березня 1923 року, було створено акціонерне товариство «Укрповітрослях» зі статутним капіталом 550 тисяч золотих рублів. За півроку це підприємство підготувало необхідну інфраструктуру для початку регулярних пасажирських перевезень у небі України. Центральним авіаційним пунктом стала тодішня столиця України – Харків. На околиці цього міста було збудовано великий залізобетонний ангар та приміщення майстерень. Саме звідти були прокладені перші повітряні маршрути: Харків – Полтава – Київ та Харків – Полтава – Кременчук – Одеса.

Відповідно, необхідно було облаштувати пасажирські аеродроми в цих містах. У Києві для цього пристосували військовий аеродром поблизу Жулян.
А вже 25 травня 1924 року сюди з випробувальним польотом з Харкова прибув літак «Червоний хімік» (системи «Дорньє Комета»). Цікаво, що літак подолав відстань від Харкова до Києва за 3 години 20 хвилин. А з початку червня того ж року розпочалися регулярні рейси з Харкова до Києва і назад за розкладом, двічі на тиждень.
Але тоді в Жулянах був лише аеродром, а будівлі аеропорту не існувало.
Бровари перейняли естафету
У 1933-1935 роках у Броварах, на північний схід від Києва, було збудовано новий аеропорт, який став головними повітряними воротами до Києва як столиці України. Однак аеропорт проіснував недовго: його було зруйновано в 1941 році. Після Другої світової війни цей аеропорт не відбудовували. Таким чином, Жуляни знову стали головним аеропортом Києва. Весь комплекс нового київського аеропорту було збудовано лише в 1949 році. Автором проекту був архітектор Віктор Єлізаров, який також розробив проект повоєнного Хрещатика.
Аеропорт отримав злітно-посадкову смугу, що складається із залізобетонних плит, довжиною 1200 метрів. Річний пасажиропотік на той час становив приблизно 63 600 осіб.
Кілька назв для однієї «брами»
Слово «Жуляни» спочатку було відсутнє в назві аеропорту «Київ». У 1920-х роках аеропорт називався «Пост-Волинський аеропорт», у 1940-х та 1950-х роках – «Аеропорт Чоколівка» або просто – «Аеропорт «Київ».

Водночас Жуляни приймали як пасажирські, так і вантажні літаки з різних куточків Радянського Союзу. Через київський аеропорт також проходили міжнародні рейси з Москви до столиць так званого соціалістичного табору.
Назва аеропорту «Жуляни» в Києві почала використовуватися лише в 1960-х роках, коли було завершено будівництво нового аеропорту в Борисполі.
Цікаві факти
Аеропорт «Київ» був третім за завантаженістю аеропортом в Україні після «Борисполя» та «Львова».

У першій половині 2009 року було завершено реконструкцію злітно-посадкової смуги, завдяки якій вона стала на 510 м довшою, що дозволило аеропорту приймати важчі літаки, зокрема Boeing 737 та Airbus A320. З 11 травня того ж року аеропорт почав працювати цілодобово.
Міжнародний аеропорт «Жуляни» було значно розширено в рамках підготовки України до чемпіонату Євро-2012. Зокрема, було відкрито новий міжнародний термінал «А».
У 2013 році було введено в експлуатацію внутрішні термінали «D» та бізнес-термінал «B».

В аеропорту розташований найбільший в Україні та один з найбільших у світі Державний музей авіації України, в якому просто неба представлені десятки військових та цивільних літаків і гелікоптерів.
На території аеропорту розташований навчальний центр «Мастер-АВІА». Це сертифікований навчальний заклад цивільної авіації, який має право проводити професійну підготовку та підвищення кваліфікації персоналу наземного та пасажирського обслуговування, а також підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації персоналу авіаційної безпеки.
У 2018 році аеропорт «Київ» встановив власний рекорд, обслуживши понад 600 рейсів та понад 11 000 пасажирів на день. Того року аеропорту було присвоєно ім’я авіаконструктора Ігоря Сікорського.
Вони хотіли знести аеропорт.
Юридично, аеропорт «Київ» перебуває у комунальній власності столиці України. Однак у 2005 році влада спробувала перепідпорядкувати авіаційний об’єкт Міністерству транспорту та зв’язку України для створення Міжнародного аеропорту малої та комерційної авіації. З огляду на високу вартість землі в Києві, також озвучувалися плани знести аеропорт та перенести його рейси до приміських аеропортів «Антонова» або, загалом, на авіабазу «Васильків».
Стихійні лиха
На жаль, за історію існування аеропорту тут сталося кілька надзвичайних подій, які призвели до людських жертв.
Так, 17 грудня 1976 року через передчасне зниження під час заходу на посадку літак Ан-24 зіткнувся з бетонною огорожею, після чого в’їхав на залізничну насип і загорівся. Внаслідок аварії загинули четверо членів екіпажу та 44 пасажири. Дивом стюардесі та шістьом пасажирам вдалося вижити.

Ще одна катастрофа сталася 9 грудня 2007 року. Літак компанії Beechcraft King Air, що виконував чартерний рейс, відхилився від курсу під час заходу на посадку та зіткнувся із землею. Внаслідок аварії загинули всі четверо пасажирів та капітан, а також одна людина на землі.
Війна
Аеропорт «Київ» закрито з 24 лютого 2022 року після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. У перші години після початку війни вся його злітно-посадкова смуга була заблокована технікою: автобусами, автоцистернами, снігоприбиральними машинами та багажними візками, щоб запобігти посадці там будь-яких літаків.
Як пізніше виявилося, росіяни, як і в Гостомелі, планували використовувати територію столичного аеропорту для посадки своїх військових літаків з метою захоплення Києва.
Євген ДЕМ’ЯНОВ
