Коротко: Світлана Ціхановська закликала Вашингтон не розширювати торгівлю з Мінськом, оскільки Трамп прагне укласти велику угоду щодо білоруської солі, щоб забезпечити поставки за меншу ціну, ніж США платять Канаді.
Лідерка білоруської опозиції Світлана Ціхановська застерегла Вашингтон від розширення торгівлі з Мінськом на тлі планів президента США Дональда Трампа укласти велику угоду про постачання білоруської солі.
Виступаючи в Нью-Йорку на полях Генеральної Асамблеї ООН, Ціхановська попередила, що доходи від ключової для Білорусі галузі виробництва добрив можуть бути спрямовані на фінансування внутрішніх репресій та військової інфраструктури, пов’язаної з Росією.
“Наша позиція полягає в тому, що зараз не час торгувати з режимом, поки всі доходи від калійної солі йдуть на репресії, на підтримку російської військової машини”, – заявила Ціхановська в інтерв’ю AFP. “Будь-яка угода з режимом є дуже ризикованою”.
Трамп шукає альтернативу Канаді
Її попередження прозвучало того ж дня, коли Трамп оголосив, що США ведуть переговори щодо “масштабної” угоди про закупівлю білоруської калійної солі.
Президент США заявив, що білоруський продукт коштуватиме “суттєво менше”, ніж сіль, що наразі закуповується в Канаді, яка є основним постачальником цього добрива до США. Трамп представив потенційну угоду як спосіб знизити витрати для американських фермерів.
Білорусь нещодавно відновила продаж калійної солі до США після певного пом’якшення Вашингтоном санкцій, хоча обсяг та терміни будь-якої нової угоди залишаються неясними.
Звільнення в’язнів і полегшення санкцій
Пропозиція угоди збігається з відновленням контактів між Вашингтоном та Мінськом, причому адміністрація Трампа пов’язує деяке полегшення санкцій зі звільненням ув’язнених.
На початку місяця Білорусь звільнила 25 в’язнів після переговорів зі спецпредставником США Джоном Коулом. У відповідь Вашингтон зняв санкції з двох білоруських державних компаній – “Лакокраска” та “Беллесбумпром”.
Цей обмін став продовженням серії угод за посередництва США, які забезпечили звільнення сотень затриманих з моменту повернення Трампа на посаду президента.
Ціхановська привітала зусилля Коула щодо подальших звільнень, але застерегла від перетворення гуманітарних переговорів на ширшу політичну нормалізацію.
“Важливо, щоб цей гуманітарний трек не перетворився на політичний”, – зазначила вона.
На її думку, звільнення не припинили ширші репресії з боку білоруської влади.
“Звільняючи одних, Лукашенко забирає вдвічі більше. Це як обертові двері”, – сказала Ціхановська.
За даними правозахисних груп та опозиційних діячів, понад 900 людей залишаються ув’язненими в Білорусі з політично вмотивованих причин.
Зв’язки України та Росії
Ціхановська також попередила, що додаткові експортні доходи можуть бути спрямовані на військову інфраструктуру.
Білорусь залишається одним із найближчих союзників Росії та дозволила Москві використовувати свою територію для наступу на північ України на початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року.
Київ неодноразово застерігав Мінськ від глибшої участі у війні Росії та продовжує відстежувати військову активність уздовж білоруського кордону.
Ціхановська кинула виклик Лукашенку на виборах 2020 року, які були визнані нечесними, після чого покинула Білорусь на тлі жорстоких репресій проти прихильників опозиції.
Вона закликала західні уряди продовжувати зусилля з визволення в’язнів, одночасно зберігаючи загальний тиск на Мінськ.
Литва зайняла подібну позицію, а міністр закордонних справ Кястутіс Будріс заявив, що ЄС не має підстав послаблювати санкції, поки тривають репресії, і Білорусь залишається на боці Росії у війні проти України.
Підхід ЄС контрастує з нещодавнім вибірковим полегшенням санкцій з боку Вашингтона, хоча як уряди США, так і європейські уряди публічно підтримали зусилля щодо звільнення білоруських політичних в’язнів.
“Ми повинні продовжувати нашу сильну, принципову політику щодо режиму Лукашенка та підтримувати білоруський народ”, – підсумувала Ціхановська.
Білорусь – нова Канада?
Звернення Трампа до Білорусі як до постачальника калійної солі відбувається на тлі загострення торговельного конфлікту з Канадою, яка традиційно була основним постачальником цього добрива до США.
За кілька днів до оголошення Трампом про угоду з Білоруссю, його адміністрація доручила федеральним агентствам почати вилучення канадських товарів із державних закупівель США, посилаючись на те, що Вашингтон назвав дискримінаційними торговельними практиками Канади.
Водночас прем’єр-міністр Канади Марк Карні шукає шляхи поглиблення економічних та стратегічних зв’язків з Європою, оскільки Оттава прагне зменшити свою залежність від ринку США.
16 вересня президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала відкрити двері для Канади, щоб стати першим “асоційованим членом” ЄС – новий статус, який наразі не існує.
“Ми перейдемо від CETA (Всеосяжної угоди про торгівлю та економічне співробітництво) до Альянсу майбутнього”, – заявила фон дер Ляєн, окресливши тіснішу співпрацю у сферах виробництва, оборони, енергетики, критично важливих мінералів, штучного інтелекту та економічної безпеки.
Трамп різко відреагував на цю пропозицію, назвавши її “сміховинною” та пригрозивши Вашингтону запровадженням “дуже високих тарифів” на європейські товари, якщо він вважатиме цю домовленість ворожою для інтересів США.