AfD: Подарунок для Росії та тривожний сигнал для Польщі
Перемога партії “Альтернатива для Німеччини” (AfD) на останніх виборах у Німеччині – це подарунок для Росії та тривожний сигнал для Польщі, яка, враховуючи історичні прецеденти, повинна побоюватися потенційного альянсу Берлін-Москва. Зараз час для Польщі показати світові, що вона здатна протистояти Росії.
6 вересня партія “Альтернатива для Німеччини” (AfD) приголомшила спостерігачів, здобувши переконливу перемогу в німецькій федеральній землі Саксонія-Ангальт. Набравши 44% голосів – більш ніж у два з половиною рази більше, ніж 17% у Християнсько-демократичного союзу, що посів друге місце – партія, яку раніше вважали маргінальною і пов’язаною з неонацистами, ненависниками іммігрантів, злочинцями та іншими “відходами суспільства”, тепер, схоже, має реальні шанси захопити владу в третій за величиною економіці світу.
Для України перемога AfD та їхній прихід до влади в Німеччині стали б катастрофою, оскільки партія тісно пов’язана з Росією. AfD активно підтримувала російське вторгнення в Крим, Донецьк і Луганськ у 2014 році, а тепер радіє захопленню решти України Росією. Для досягнення цієї мети програма AfD передбачає припинення будь-якої німецької підтримки України, скасування всіх санкцій проти Росії та надання масивного німецького фінансування російській військовій машині через закупівлю викопного палива.
Але Україна – не єдина країна, існуванню якої загрожує зростання “осі AfD-Кремль”. Є багато інших. Польща перебуває на вершині списку.
Німеччина має як демократичні, так і автократичні традиції, і вона може схилитися в будь-якому напрямку. Вона може об’єднатися з ліберальним Заходом та його культурою просвітницького гуманізму. Або вона може об’єднатися з деспотичним Сходом, відмовившись від стандартів елементарної людської гідності, і стати співучасником зла імперії Кремля.
Відверта підтримка російського імперіалізму з боку AfD чітко свідчить про те, що ця партія поведе Німеччину саме останнім шляхом. Якщо це станеться, Польща опиниться в пастці між двома монстрами, які прагнуть її поглинути.
Це не вперше, коли подібна трагедія трапляється. Від Середньовіччя до середини XVIII століття Річ Посполита була найбільшою державою Європи. Багато в чому вона була і найпрогресивнішою, з ліберальною конституцією, що надавала певний ступінь демократичного впливу принаймні значній частині населення. Однак це робило її вразливою до підривної діяльності, оскільки лише кілька підкуплених дисидентів серед її аристократії могли паралізувати її виконавчу владу, перешкоджаючи необхідним діям.
Тож, коли деякі польські шляхтичі виступили з ініціативою виправити ситуацію, сусідні німецькі та царські самодержавства об’єдналися, щоб знищити Польщу. Пруссія, Австрія та Росія відібрали шматки території, і в серії дій між 1770-ми та 1790-ми роками польська держава була анексована і зникла з карти. Поляки не мали власної держави до падіння всіх трьох імперій після Першої світової війни. Але вони мали її недовго, адже майже через 20 років нацистська Німеччина та комуністична Росія – нібито противники, але насправді конкуренти одного продукту – вирішили відкинути свої номінальні розбіжності і розгромити та розділити Польщу між собою.
AfD підтримує подальшу російську агресію. Чому? Тому що міграційна криза – це проблема, яка потрібна AfD.
Чи може це повторитися? Аякже. Якщо Україна зазнає поразки, російські окупанти здійснять масові вбивства. Це буде зроблено з двох причин. Перша – щоб придушити український опір окупації. Друга – щоб відправити мільйони українських біженців до Центральної та Західної Європи з метою привести до влади AfD, а також низку інших антиіммігрантських, антинатовських партій, спонсорованих Кремлем.
Те, що Кремль вдасться до такої стратегії, не є спекуляцією. Фактично, вона вже триває. Потік біженців, спричинений російськими бомбардуваннями в Сирії, підвищив успіх AfD до такої міри, що партія тепер має шанс прийти до влади.
Коли росіяни бомбили Алеппо, їхньою ціллю був Берлін. Можна було б подумати, що партія, стурбована надмірною імміграцією, заперечуватиме проти того, що Росія витісняє орди мігрантів, які прямують до їхніх кордонів. Але ні, AfD підтримує подальшу російську агресію, але в набагато більших масштабах. Чому? Тому що міграційна криза – це проблема, яка потрібна AfD. Це те, що потрібно і Національному об’єднанню Франції, та решті “Альтернативної права” Європи, яка є комінтерном Кремля. Москва, безумовно, надасть допомогу своїм друзям.
Тож розглянемо, як виглядатиме стратегічна ситуація Польщі за таких обставин. Якщо Росія завоює Україну, не тільки мільйонна армія України вийде з гри, але й Росія буде надзвичайно посилена матеріально, технічно, географічно та стратегічно. Міграційна криза приведе до влади AfD в Німеччині та Національне об’єднання у Франції, що означатиме зникнення НАТО.
На кого тоді зможе покластися Польща, коли, після вигнання іноземців, AfD вирішить, що німцям потрібен ще один зовнішній ворог для згуртування? Безумовно, так і буде, адже основою націонал-соціалістичної політики є потреба викликати племінний інстинкт, щоб отримати пристрасть, необхідну для колективізації розуму народу.
Яка краща причина, ніж зробити Німеччину великою знову, повернувши її втрачені батьківщини в Сілезії та Пруссії від тих підступних недолюдків-поляків? Тож чому б не озброїтися і не зробити це, особливо коли відроджувана Росія готова допомогти?
Зрозуміло, що крім захоплення своєї частки Польщі, Росія також візьме Прибалтику. Ми вже бачили цей фільм.
Виконавча влада США була захоплена союзниками Кремля, які відкрито підтримують перемогу AfD.
Звичайно, можливо, все складеться не так. AfD може не вирішити напасти на Польщу, хоча такий курс завжди був результатом німецько-російського альянсу. Але чи повинна Польща покладати надію на виживання на віру в доброту чи раціональність партії, побудованої на ненависті?
Був час, коли Польща могла розраховувати на допомогу Америки. Але, на жаль, виконавча влада США була захоплена союзниками Кремля, які відкрито підтримують перемогу AfD. Сподіваємося, ця ситуація буде виправлена. Але доти Польща має лише одного серйозного союзника, на якого вона може розраховувати у війні з Росією. Цим союзником є Україна.
Щоб забезпечити своє подальше існування, Польща не може дозволити Україні програти. Польща має хороший військово-повітряний флот. Але вона не має й близько мільйонної армії наземних військ, яку Україна виставила для зупинки російського наступу.
Навіть якби вона могла якимось чином створити таку силу, було б стратегічною помилкою для Польщі продовжувати сидіти склавши руки, поки армія України зазнає поразки, а потім залишитися боротися з Росією наодинці. Правда, Польща, разом з іншими країнами НАТО, надала Україні значну матеріальну допомогу. Але потрібно набагато більше.
Кожен корабель, що пливе до або з російських балтійських портів, має проходити вздовж узбережжя Польщі, в межах досяжності польських ВПС. Якби Польща захотіла, вона могла б легко перехопити та зупинити весь такий трафік. Це було б величезним ударом по Росії.
Але навіть цього недостатньо. Час минув для того, щоб Польща продовжувала ховатися за українською мужністю. Настав час полякам проявити власну. Ця зима може стати вирішальним сезоном війни. Польща повинна надіслати в Україну підрозділи протиповітряної оборони, щоб допомогти захистити українське небо. Вона повинна надіслати в Україну винищувачі, щоб надати повітряну підтримку українській армії, яка зазнає великого тиску. Вона повинна зібрати та екіпірувати бригади добровольців і відправити їх на допомогу тримати фронт.
Українці мають прислів’я: “Моя хата скраю; я нічого не знаю”. Але якщо Україна впаде, AfD підніметься, і Польща зустріне ворога не тільки наступним, але й з обох боків.
Було б набагато мудріше відгукнутися на виклик і зустріти ворога зараз.