Коротко: Росія кидає виклик захисту ЄС щодо заморожених суверенних активів, тоді як Європа просуває модель «агресор платить», яка пов’язує російські кошти з обороною України та її репараціями.
Центральний банк Росії заявив, що відкрив новий юридичний фронт проти Європейського Союзу щодо заморожених суверенних резервів, оскільки Європа все активніше розробляє модель «агресор платить», спрямовану на те, щоб Москва понесла значну частину фінансових витрат на свою війну проти України.
Банк Росії повідомив у четвер, що 15 вересня подав позов до Генерального суду ЄС проти положень, запроваджених у рамках 21-го пакету санкцій блоку в липні.
Спірне положення дозволяє судам ЄС та державам-членам блокувати визнання або виконання певних рішень російських судів в інших юрисдикціях.
Російський регулятор назвав цей захід «прямою спробою» втрутитися в поточні процеси в Бельгії за участю Euroclear, брюссельського депозитарію цінних паперів, де зберігається більша частина знерухомлених суверенних активів Росії в Європі.
Кремль неодноразово погрожував, що зусилля ЄС щодо використання заморожених російських активів для України можуть створити «юридичний кошмар» для блоку.
Euroclear відхиляє претензії Москви
Наприкінці червня Euroclear володів активами на суму 202 мільярди євро (близько 230,2 мільярда доларів США), пов’язаними з російськими активами, що потрапили під санкції.
Московський суд у травні виніс рішення на користь Центрального банку Росії у його позові проти Euroclear.
Euroclear рішуче відкинув позов Москви.
Компанія назвала претензії Центрального банку Росії «безпідставними», заявивши, що такі претензії не визнаються згідно з законодавством ЄС, і вона не визнає юрисдикцію російського суду. Euroclear також звернувся до бельгійських судів, щоб запобігти виконанню рішення московського суду.
З огляду на блокування виконання рішень всередині ЄС, Росія може спробувати переслідувати активи Euroclear в інших країнах, зокрема в Китаї, Об’єднаних Арабських Еміратах та Казахстані, які Москва вважає дружніми.
Європа будує модель «агресор платить»
Суперечка тепер виходить далеко за межі Euroclear.
Європейські лідери все частіше пов’язують заморожені російські активи з принципом, згідно з яким Москва повинна зрештою нести фінансові наслідки розпочатого нею вторгнення.
Європейська рада заявила, що російські активи повинні залишатися знерухомленими доти, доки Росія не припинить свою агресивну війну та не відшкодує Україні завдані збитки.
Цей принцип також закладено в позику ЄС для України на суму 90 мільярдів євро (103 мільярди доларів США) на 2026–2027 роки.
Згідно з домовленістю, Україна повинна буде погасити позику лише після того, як Росія виплатить репарації. До цього часу російські активи залишатимуться знерухомленими, а ЄС залишив за собою право використовувати їх для погашення позики відповідно до законодавства ЄС та міжнародного права.
Така структура перекладає довгостроковий тягар погашення з України до моменту отримання компенсації від Росії.
Процес репарацій вже триває
Концепція не обмежується політикою санкцій ЄС.
У листопаді 2022 року Генеральна Асамблея ООН визнала необхідність створення міжнародного механізму для відшкодування збитків, втрат та шкоди, спричинених міжнародно-неправомірними діями Росії в Україні або проти неї. Вона також рекомендувала створити міжнародний реєстр збитків.
Реєстр збитків для України, підтриманий Радою Європи, наразі фіксує претензії щодо збитків, завданих агресією Росії, зокрема шкоди, завданої фізичним особам, компаніям та українській державі.
Реєстр сам по собі не присуджує компенсацію, але він розроблений як перший етап майбутнього міжнародного механізму відшкодування.
Ця ширша рамкова структура означає, що боротьба Москви за заморожені резерви розгортається паралельно з міжнародним процесом, спрямованим на документування того, що Росія, можливо, зрештою буде зобов’язана відшкодувати.
ПАРЄ рухається від прибутків до основної суми російських активів
Тиск на Москву зростає також з боку Ради Європи.
На початку цього місяця юридична комісія Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) підтримала пропозицію, яка дозволить використовувати самі заморожені активи Центрального банку Росії — а не лише прибутки, які вони генерують — для задоволення компенсацій, присуджених Україні згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини.
Комітет стверджував, що перепрофілювання державних російських активів може становити законний контрзахід відповідно до міжнародного права, що потенційно відкриває ще один шлях для перетворення знерухомлених російських резервів на компенсацію збитків, завданих війною.
Очікується, що пропозиція буде винесена на розгляд повної Парламентської асамблеї 30 вересня.
Російські гроші вже підтримують Україну
Досі Європа значною мірою розрізняла основну суму заморожених російських активів та доходи, які вони генерують.
Базові резерви Центрального банку залишаються знерухомленими, тоді як надзвичайні прибутки та відсотки, згенеровані ними, все частіше спрямовуються до України.
Станом на серпень, за даними Європейської комісії, знерухомлені російські активи принесли близько 8 мільярдів євро (9,2 мільярда доларів США) «надприбутків».
«Росія повинна заплатити за руйнування, які вона спричинила», — заявила президентка Комісії Урсула фон дер Ляєн, оголошуючи про останній трансфер.
ЄС стверджує, що 3,8 мільярда євро (4,4 мільярда доларів США) від доходів зі знерухомлених російських активів вже зробили внесок у загальну підтримку України. Окремо, позика для України на суму 90 мільярдів євро (103 мільярди доларів США) включає 60 мільярдів євро (69 мільярдів доларів США) на оборону протягом 2026-2027 років.
У серпні Європейська комісія схвалила ще 6,1 мільярда євро (7 мільярдів доларів США) за цією позикою на системи повітряної та протиракетної оборони, ракети, боєприпаси та радари, терміново необхідні Україні.
Хто врешті-решт платить?
Судова битва, отже, все більше стосується не лише доступу до заморожених рахунків.
Москва намагається захистити своє суверенне багатство та запобігти блокуванню російських судових рішень за кордоном. Натомість європейські уряди зберігають ці резерви знерухомленими, використовують доходи, які вони генерують, для підтримки України та пов’язують майбутні зобов’язання Києва щодо погашення з російськими репараціями.
Наявний підхід «агресор платить» ґрунтується на простому принципі, який вже відображений у політиці ЄС: Україна, країна, яка зазнала нападу, не повинна залишатися наодинці з фінансовим тягарем власної оборони та відбудови.