Коротко: Український підрозділ, укомплектований переважно добровольцями з Колумбії та Бразилії, захопив російські позиції на північному сході, розширивши здобутки тижневої міні-наступальної операції на 4 кв. км.
Український піхотний підрозділ, значна частина якого набрана з колумбійських та бразильських добровольців, в ході нещодавніх боїв зайняв російські позиції на північному сході Харківської області. Про це йдеться в заявах самого підрозділу та його командування, опублікованих у четвер.
Штурмові групи 23-го окремого батальйону спеціального призначення ЗСУ “Р.У.Г.” (розвідково-штурмова група) захопили російські позиції між населеними пунктами Дворічна та Западне, звільнивши близько чотирьох квадратних кілометрів території. Успіх операції підтвердили Генеральний штаб ЗСУ та командир 2-го корпусу “Хартія”, до якого входить 23-й батальйон.
Більшість військовослужбовців та молодших офіцерів 23-го батальйону – це добровольці з Латинської Америки. Домінують колумбійці, за ними йдуть бразильці, але в підрозділі також служать мексиканці, аргентинці, чилійці та парагвайці, а також військовослужбовці зі Старого Світу – Іспанії, Португалії та Італії. Кожен боєць отримує стандартну зарплату ЗСУ для солдата бойової піхоти.
Кадри з шоломних камер, відео з дронів та графічні матеріали, опубліковані підрозділом, свідчать, що російські позиції навколо села Дворічна були атаковані вдень піхотою 23-го батальйону. Бійці використовували ліс та прилеглі болотисті місцевості для прихованого наближення. Озброєні до зубів солдати, пересуваючись групами по 3-5 осіб, обережно рухалися густим лісом під наглядом спостережних дронів.
Підходи до села Западне, розташованого південніше, спочатку були непомітно подолані другою штурмовою групою, а потім атаковані з несподіваного напрямку. Бойові відеокадри демонструють, як обидві штурмові групи застосовували стрілецьку зброю, а також FPV-дрони-камікадзе для ударів по оборонних позиціях.
Іспаномовні солдати в українській уніформі використовували стандартні для НАТО сигнали руками та тактику вогню та руху. Аерофотозйомка показала, що в атаках також брали участь безпілотники 35-ї морської бригади України, ймовірно, ударні дрони.
Пізніше з’явилися кадри, на яких видно російські позиції, а також захоплені предмети російської військової форми та особисте спорядження. Показано тіла двох чоловіків у російській військовій формі з видимими важкими пораненнями, але з цифровим розмиттям облич.
За даними українських військових джерел, подвійні штурми послабили спроможності російських військ підтримувати наступальні дії на південь. Українські ЗМІ та деякі міжнародні спостерігачі, серед яких американський Інститут вивчення війни (ISW), підтвердили, що штурми відбулися приблизно так, як описано, і що підрозділ з колумбійцями здобув невелику, але незаперечну наступальну перемогу.
У заяві, також опублікованій у четвер, командування 2-го корпусу “Хартія” повідомило, що ця операція стала продовженням попередніх штурмів, в ході яких було захоплено ще 9,5 квадратних кілометрів російських позицій. Зазначається, що ці атаки “змінюють геометрію” бойових дій у регіоні. Згідно із заявами “Хартії”, 23-й батальйон провів ці атаки 25 та 30 серпня.
На відміну від звичайних українських наземних підрозділів, які зазвичай використовують комбінацію дронів, артилерії та бронетехніки, 23-й батальйон, за стандартами ЗСУ, є доволі легко озброєним. Для штурмових операцій він переважно використовує позашляховики та дрони. У звіті дронового підрозділу батальйону, опублікованому 1 вересня, стверджується, що в серпні персонал, який працює з безпілотними системами, вразив 353 цілі, серед яких 159 командно-спостережних пунктів та місць зосередження військ, 81 одиниця техніки, 50 російських квадрокоптерів, 11 броньованих машин та 12 російських солдатів. Інтенсивні атаки на реальні та ймовірні російські оборонні позиції за допомогою дронів є типовою тактикою ЗСУ в наступальних операціях.
За даними групи військової аналітики DeepState, опублікованими в п’ятницю, західні околиці села Дворічна перебувають на нейтральній смузі, тоді як центральні та східні частини села все ще контролюються російськими військами.
Згідно з попередніми російськими та українськими військовими заявами, на цьому напрямку місяцями розгорталися підрозділи 69-ї мотострілецької дивізії Росії, проте останні повідомлення не вказують, які саме російські підрозділи зазнали ударів від атак 23-го батальйону.
На північному сході Харківської області тривають майже безперервні бої від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року. Значна частина бойових дій зосереджена навколо прикордонного міста Вовчанськ та за контроль над переправами через ключову річку регіону – Оскіл.
У разі повного захоплення українськими силами села Дворічна, Росія втратить один із ключових пунктів переправи.
23-й батальйон, нині підрозділ Національної гвардії, підпорядкований ЗСУ, є штурмовим бойовим формуванням. Його основні елементи – це піхотні роти, підсилені підрозділами, що займаються дронами та наземними роботами, а також групи зв’язку, радіоелектронної боротьби, логістики та медичної підтримки.
Ключові члени підрозділу належать до найбільш досвідчених у боях бійців ЗСУ, з досвідом бойових дій, що сягає кінця 2010-х років.
Командир 23-го батальйону, Гамлет Аракелян, є етнічним вірменином, який приїхав в Україну у 2015 році як доброволець для протистояння першій російській агресії.
Згодом він оселився на півдні України і став успішним бізнесменом, але повномасштабне вторгнення Росії зруйнувало його готель та інше майно, а його родина стала біженцями.
Аракелян вступив до ЗСУ як піхотний розвідник, і до 2024 року створив розвідувальний підрозділ – попередника 23-го батальйону, що спеціалізувався на наземних штурмах.
За даними українських ЗМІ, він та його бійці понад місяць тренувалися в міських штурмах перед тим, як вступити в бій уздовж лінії річки Оскіл.
Російські “мілблогери” у четвер і п’ятницю повідомляли про українські атаки навколо Дворічної та Западного, але не підтвердили втрату території.
У ранковому зведенні Міністерства оборони Росії за четвер події не згадувалися, проте загальний тон офіційних звітів з Москви щодо сектора Харків свідчив про просування російських військ на тлі ослаблення українського опору. Інші джерела не підтверджували таку картину.
Останніми тижнями та місяцями офіційні російські інформаційні ресурси неодноразово робили явно неправдиві заяви щодо перебігу бойових дій на північному сході Харківської області.
Найбільш кричущим прикладом був брифінг для президента Росії Володимира Путіна, де один із генералів заявив, що місто Куп’янськ повністю перейшло під контроль Росії. Насправді ж місто значною мірою перебувало під українським контролем, а до червня всі російські диверсанти були виявлені або витіснені українськими силами. Кремль ніколи публічно не визнав цієї поразки.
1 вересня, під час іншого офіційного брифінгу, Путіну доповіли, що російські війська захопили місто Козача Лопань, на північ від Харкова, поблизу російського кордону.
Українське командування сектору, 14-й армійський корпус, 2 вересня спростувало заяву Кремля як неправдиву, опублікувавши фотографії та свідчення українських військових з міста.