Коротко: НАБУ та САП у вівторок оголосили про підозри двом особам у справі про корупцію, пов’язану з Ташлицькою ГАЕС. Слідчі стверджують, що контракти на закупівлю обладнання були сфальсифіковані через підконтрольного іноземного посередника, що призвело до завищення витрат майже на 170 мільйонів гривень та значних збитків для державного підприємства “Енергоатом”.
Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомили про викриття масштабної корупційної схеми, пов’язаної з ймовірним розкраданням майже 170 мільйонів гривень (4 мільйонів доларів) у державного підприємства “Енергоатом”.
Справа стосується будівництва Ташлицької гідроакумулювальної електростанції (ГАЕС) – важливого об’єкта енергетичної інфраструктури на півдні Миколаївської області.
За словами слідчих, на даний час двом особам повідомлено про підозру: організатору схеми, який є кінцевим бенефіціарним власником кількох компаній, залучених до проєкту, та колишньому керівнику одного з відділів “Атомпроектінжиніринг”, що є окремим підрозділом “Енергоатома”.
За даними НАБУ, компанія, що належить організатору, відповідала за будівельні роботи на об’єкті. Незважаючи на численні затримки та початок процедури банкрутства компанії, посадовці “Енергоатома”, ймовірно, продовжували підписувати додаткові угоди з підрядником, змінювати обсяги робіт та продовжувати терміни виконання.
Слідчі вважають, що це стало можливим завдяки впливу власника компанії на посадовців “Енергоатома”.
Згідно з інформацією НАБУ, одна з понад 70 додаткових угод стосувалася закупівлі автоматизованої системи управління для гідроелектростанції вартістю понад 305 мільйонів гривень (7,3 мільйона доларів).
Обладнання було придбано через іноземну компанію, підконтрольну організатору схеми, що дозволило штучно завищити ціну майже на 170 мільйонів гривень (4 мільйони доларів).
Підозрюваним інкримінується частина 5 статті 191 Кримінального кодексу України, яка передбачає привласнення чи розтрату майна в особливо великих розмірах.
НАБУ повідомило, що організатора схеми затримано, а слідчі продовжують встановлювати інших осіб, які могли бути причетні до неї.
Що таке проєкт “Ташлик”?
Ташлицька гідроакумулювальна електростанція є частиною Південноукраїнського енергетичного комплексу та відіграє роль у балансуванні енергетичної системи України.
Гідроакумулювальні станції допомагають стабілізувати енергомережу, накопичуючи надлишки електроенергії та віддаючи їх під час пікового споживання.
Розслідування проводиться на тлі зусиль української влади, спрямованих на боротьбу з корупцією у стратегічних секторах, включаючи енергетику, та на зміцнення прозорості й підзвітності державних підприємств.
“Операція Мідас”
У листопаді 2025 року НАБУ викрило масштабну корупційну схему в “Енергоатомі” – найбільшому виробнику енергії України, яка, як стверджується, була організована Тимуром Міндічем, колишнім бізнес-партнером президента Володимира Зеленського.
Слідчі стверджують, що група впливала на рішення у державному енергетичному секторі, зокрема в ДП “НАЕК “Енергоатом””, та вимагала незаконні вигоди у розмірі 10-15% від контрактних контрагентів.
Серед причетних – посадовці та бізнесмени, зокрема член НКРЕКП Сергій Пушкар, колишній директор з безпеки “Енергоатома” Дмитро Басов та колишній заступник голови Фонду державного майна Ігор Миронюк.
Розслідування стверджує, що учасники маніпулювали кадровими рішеннями, закупівлями та фінансовими операціями на підприємстві.
У квітні “Українська правда” опублікувала нові аудіозаписи, які, схоже, пов’язують високопосадовців України та союзників президента з великим корупційним розслідуванням щодо державної атомної компанії “Енергоатом”.
Записи, відомі як “плівки Міндіча” і датовані липнем 2025 року, нібито зафіксували розмови між Міндічем, колишнім радником президента Сергієм Шефіром, тодішнім міністром оборони Рустемом Умєровим та менеджером будівництва, пов’язаним з елітним житловим проєктом неподалік Києва.
В одному із записів Міндіч і Шефір обговорюють колишнього міністра Олексія Чернишова, якого тоді розслідували за незаконне збагачення. Обидва, схоже, згадують про допомогу у покритті його застави у розмірі 120 мільйонів гривень (3 мільйони доларів) та згадують спільний “грошовий пул”.
Наразі невідомо, чи пов’язана остання справа щодо Ташлика з корупційним скандалом “Мідас”.