756
Частина історичної будівлі згоріла у 2021 році, але міська влада лише зараз об’єдналася, щоб вирішити проблеми її мешканців.
Знакова будівля на вулиці Китаївській, де наприкінці 19-го та на початку 20-го століть розташовувалася будівля військового шпиталю, чотири роки тому постраждала від пожежі. Донедавна столичну владу не особливо хвилювала доля ні пошкодженої будівлі, ні її мешканців, але тепер Київська міська рада нарешті подала проект щодо відселення власників квартир.
Чому ця проблема стурбувала депутатів, і що насправді може ховатися за цією благородною ідеєю, розповів у коментарі Kashtan NEWS київський реставратор пам’яток Дмитро Перов.
Стара будівля лікарні
Двоповерховий будинок № 32/2 на вулиці Китаївській був збудований наприкінці XIX століття. Спочатку в ньому розміщувався корпус військового шпиталю, а в 1920-х роках його націоналізували та переобладнали під житловий будинок з комунальними квартирами. У 2011 році наказом Головного управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації № 10/34-11 цей будинок – так званий «старий» корпус лікарні – був внесений до Списку пам’яток архітектури Києва.
«У 2021 році в одній з квартир на другому поверсі сталася пожежа, – каже Дмитро Перов. – На жаль, загинуло двоє людей. Квартира повністю згоріла, прибудова також була повністю знищена. Оскільки раніше це були будівлі військового шпиталю, то там, відповідно, була коридорна система – тобто вхід, потім довгий коридор через усю будівлю та палати праворуч і ліворуч. Щоб ефективніше використовувати простір, сходову клітку розташували не в будівлі, а вивели назовні, на дерев’яну веранду. Саме ця веранда повністю згоріла. Але люди продовжують жити в лівій частині будівлі: тобто вона експлуатується, все гаразд».
«Депутати розвиваються»
Міська влада досить мляво відреагувала на пожежу у знаковій будівлі. Лише через три роки після пожежі – 21 листопада 2024 року – Київська міська рада ухвалила Рішення № 181/9989 «Про заходи щодо вирішення житлових питань мешканців будинку № 32/2 по вулиці Китаївській у Голосіївському районі Києва, які постраждали внаслідок надзвичайної ситуації у цій будівлі». Згідно з цим рішенням, Департамент будівництва КМДА мав переселити мешканців будинку до нових квартир, але справа зайшла в глухий кут, оскільки чиновники не могли вирішити, яку житлову площу мають отримати власники кімнат у комунальних квартирах.
Зрештою, за цю проблему взялися депутати від партії «Європейська солідарність»: у квітні 2025 року голова фракції «ЄС» у Київській міській раді Володимир Прокопів разом із п’ятьма партійцями зареєстрував проект рішення, яким пропонувалося визначити належну людям житлову площу просто за Державними будівельними нормами та нарешті розпочати розселення. Проект підтримала постійна комісія Київської міської ради з питань житлово-комунального господарства, але не бюджетна комісія – проте, незважаючи на це, його включили до порядку денного , який мав розглядатися на пленарному засіданні 11 вересня.
Однак, як відомо, засідання 11 вересня відбулося у скороченому, м’яко кажучи, варіанті, тому питання будівлі на Китаївській у сесійній залі так і не обговорювалося. Але, за словами Дмитра Перова, цей проект має непогані шанси бути розглянутим під час наступного пленарного засідання.
«Депутати, як і будь-який живий організм, еволюціонують. Якщо раніше вони просто писали: «знести», «збудувати», «забудувати», «забрати», «передати», то зараз приймаються якісь більш просунуті, цікавіші рішення. Це хороший проект рішення, і чисто за своєю назвою – про вирішення житлових питань мешканців на вулиці Китаївській – він невинний. Ну, хто з депутатів проголосує проти вирішення житлових питань громадян? Мабуть, ніхто. Але диявол криється в деталях. Якщо придивитися уважніше, то проект рішення передбачає відселення всіх мешканців цієї пам’ятки – включно з тієї частини, яка не постраждала від пожежі. І ми розуміємо, що може статися з пам’яткою в Києві, коли всіх мешканців звідти відселять», – каже захисник пам’ятки.
Особливий інтерес
Для порівняння Дмитро Перов наводить ситуацію з будинком № 116 А на вулиці Жилянській, збудованим на замовлення купця першої гільдії Йосипа Лева наприкінці 19-го – на початку 20-го століть. 17 жовтня 2022 року до будинку проник російський «шахід», внаслідок чого під завалами загинуло п’ятеро людей.
«Один із під’їздів був повністю зруйнований – з першого по четвертий поверх. Тож люди, які там жили, досі не отримали компенсації, будівля досі стоїть без ремонту. Тривають суди, люди вимагають від міської влади вирішення їхніх питань, і це триває вже три роки. З іншого боку, на вулиці Китаївській згоріла лише одна квартира, решта будівлі ціла, і люди продовжують там жити. Але чомусь депутати Київської міської ради за ініціативи Володимира Прокопіва порушують питання про те, щоб цей будинок негайно відселили, а квартири для цих мешканців придбали за рахунок міського бюджету. Знову ж таки, цей проект рішення цікавий тим, що коли ці квартири будуть придбані, ми побачимо, у кого ці квартири придбані, у якого забудовника. Найімовірніше, це буде забудовник, який потім просто якось використає цей будинок для реалізації свого проекту», – каже Дмитро Перов.
За спостереженнями активіста, київські забудовники цікавилися територією колишнього військового шпиталю ще до початку повномасштабного вторгнення.
«У Китаєві є досить масштабний проєкт забудови. Спочатку цей проєкт здійснювала компанія Андрія Вавріша «SAGA Development», потім його взяла під контроль компанія Ігоря Ніконова «KAN Development». Суть полягає в тому, що освоюється одразу п’ять ділянок у різних частинах Китаєва – умовно вздовж, власне, вулиці Китаївської. І виявляється, що територія військового шпиталю розташована саме між цими ділянками. Тому я вважаю, що її можна розглядати як територію перспективної забудови. Тобто, наприклад, після реалізації першого етапу будівництва, праворуч і ліворуч вже будуть нові багатоповерхівки, а посередині між цими багатоповерхівками – ці двоповерхові господарські будівлі, які поки що мають статус пам’яток, але вже будуть відселені», – прогнозує Дмитро Перов.
Пам’яткоохоронець також не виключає, що зі старою будівлею лікарні може статися ще одне лихо. Загалом, Дмитро Перов налаштований песимістично.
«Після того, як місцевих мешканців заберуть, будинок може знову спалахнути, як це тут трапляється дуже часто. Його можуть оголосити надзвичайним станом, і на цій підставі його охоронний статус буде скасовано», – каже активіст.
Фактично, за словами Дмитра Перова, місту було б набагато дешевше відремонтувати частину будівлі, пошкоджену після пожежі 2021 року, ніж переселяти людей у нові квартири.
«Потрібно вирішувати житлові питання мешканців, але чому їх вирішувати саме через відселення? Навіщо купувати нові квартири, якщо ці квартири в людей вже є? Чому, наприклад, не вирішувати житлові питання мешканців шляхом ремонту цього будинку? Враховуючи, що там згоріла лише одна квартира, ремонт цієї квартири та відновлення цієї дерев’яної веранди, мабуть, потенційно було б дешевше, ніж купувати квартири для всіх мешканців будинку. Будівля невелика, але там точно п’ять чи шість квартир. А п’ять чи шість квартир у Києві – це досить значні кошти. Тож, зрештою, ми бачимо просто чергову аферу, чергову маніпуляцію з боку міської влади», – вважає пам’яткозахисник.
Юлія ТЕНЕНЬОВА