У Києві відбудуться громадські слухання щодо проєкту пам’ятника Івану Мазепі, який планується розмістити в серці столиці.
Про це було обговорено під час наради, проведеної 3 липня в Офісі Президента.
Як інформується на офіційному сайті Офісу Президента, учасники розглянули пропозиції та ідеї стосовно організації громадського простору та інфраструктури, які б відповідали значущій історичній ролі Івана Мазепи. Пам’ятний знак гетьману планується спорудити на відрі Тараса Шевченка в центральній частині Києва.
"Було домовлено розробити план проведення архітектурного конкурсу проєктів, громадських обговорень та дискусійних круглих столів, присвячених встановленню монумента Івана Мазепи. Кабінет Міністрів має ухвалити відповідну постанову, що дасть змогу провести обговорення разом із Національною спільнотою архітекторів та оголосити конкурс проєктів. Верховна Рада, уряд, Офіс Президента та місцева влада спільно працюють над усіма організаційно-технічними аспектами", — зазначено в повідомленні.
28 червня, у День Конституції, президент Володимир Зеленський заявив про необхідність встановлення у Києві пам’ятника гетьману Івану Мазепі — на перехресті бульвару Тараса Шевченка та вулиці Хрещатик, де раніше знаходився монумент Леніну, демонтований у 2013 році учасниками Революції Гідності.
Натомість міська влада столиці мала намір на цьому місці облаштувати фонтан та створити середовище без бар’єрів, нові пішохідні шляхи, провести озеленення та модернізувати інфраструктуру.
Згідно з даними голови громадської організації "Рада з урбаністики Києва", вартість проєкту становить 51,9 млн грн, а фінансування передбачається від фармацевтичної компанії Farmak.
Цей проєкт спричинив дискусії через відсутність відкритого архітектурного конкурсу та громадських обговорень. Крім фонтану, на площі планується облаштування безбар’єрних переходів, пандусів та оновлення елементів благоустрою.
Відомості про Івана Мазепу та причини накладення анафеми
Іван Мазепа — визначний український військовий, політичний та державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, очільник козацької держави на Лівобережжі (1687–1704) та всій Наддніпрянській Україні (1704–1709). Князь Священної Римської імперії (1707—1709).
Іван Мазепа обіймав посаду гетьмана української автономії під протекторатом Російської імперії за часів правління російського царя Петра I.
Під час Північної війни між Московським царством та Шведською імперією тривалий час підтримував росіян. Однак у 1708 році перейшов на бік шведів. Після поразки останніх під Полтавою був змушений емігрувати до Молдовського князівства.
Тоді за наказом Петра I було зруйновано його столицю Батурин, а самого Мазепу було відлучено від церкви. Понад два століття в усіх храмах Російської імперії щорічно, у першу неділю Великого посту, проголошувалася анафема.
Дотепер Російська православна церква та Українська православна церква Московського патріархату не зняли анафему, незважаючи на прохання керівництва України.
У вересні 2018 року Вселенський патріархат, після надання автокефалії Православній церкві України, заявив, що ніколи не визнавав неканонічної анафеми, яка була накладена на Мазепу.
Константинопольська православна церква наголошує, що гетьман помер як вірний син Вселенського патріархату: "В еміграції, у місті Бендери, Іван Мазепа вільно сповідався перед православними священиками Вселенського патріархату. Саме вони супроводжували його на смертному одрі, відпустили гріхи, а згодом здійснили похоронний обряд".
Крім того, ще у 1918 році в Софійському соборі єпископ Назарій, з дозволу митрополита Київського і Галицького Антонія, відслужив панахиду за гетьманом Іваном Мазепою.
У 2023 році вперше в історії Києво-Печерської Лаври було проведено панахиду за її покровителем — гетьманом Іваном Мазепою.