Під керівництвом прокуратури Києва, шість осіб підозрюються у привласненні десятків мільйонів гривень бюджетних коштів, призначених для гуманітарного розмінування сільськогосподарських земель. Підозрювані мали провести роботи з очищення угідь на території Чернігівської, Херсонської та Миколаївської областей, однак не здійснили заплановане.
Про це 22 червня інформував Офіс Генерального прокурора.
Слідчі з’ясували, що протягом 2024–2025 років у Києві діяла низка взаємопов’язаних компаній. Ці компанії брали участь у тендерах на проведення робіт з розмінування земель у Чернігівській, Херсонській та Миколаївській областях.
"Після підписання угод із Центром гуманітарного розмінування, підрядники мали очищати поля від вибухонебезпечних предметів. Однак, як встановило розслідування, роботи фактично імітувалися, а до офіційної документації вносилися неправдиві дані щодо нібито розмінованих площ", — зазначено у повідомленні ОГП.
Окремий аспект розслідування стосується Миколаївської області. За інформацією слідства, за фіктивне розмінування полів у цьому регіоні з державного бюджету було безпідставно перераховано 49,2 млн грн.
Підозри отримали:
- Керівники двох приватних підприємств зі столиці, які займалися виконанням робіт з гуманітарного розмінування. Їхні дії кваліфіковано як привласнення бюджетних коштів шляхом використання підроблених документів (частина 5 статті 191, частина 2 статті 28, частина 2 статті 366 Кримінального кодексу України). Найбільш суворе покарання за інкримінованими статтями передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
- Троє керівників груп розмінування та голова агропідприємства, який підписував акти виконаних робіт. Згідно з даними слідства, вони усвідомлювали, що фактичне розмінування не проводиться, проте сприяли оформленню документів, які засвідчували нібито виконані роботи. Їм інкримінується пособництво у привласненні бюджетних коштів та складання й видача завідомо неправдивих офіційних документів (частина 5 статті 27, частина 5 статті 191, частина 5 статті 27, частина 2 статті 28, частина 2 статті 366 Кримінального кодексу України). Максимальне покарання за цими статтями — до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.
"Під час проведення слідчих дій правоохоронці зафіксували розмови підозрюваних. Зокрема, вони обговорювали, що фактичне виконання робіт ніхто не перевіряє", — додали в Офісі Генерального прокурора.
Відомості про розмінування територій України
Станом на квітень 2026 року, з початку повномасштабного вторгнення, підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій очистили від мін майже 200 тисяч гектарів земель та знешкодили 600 тисяч вибухонебезпечних предметів. Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомляє, що Україна наразі є однією з найбільш забруднених вибухонебезпечними предметами країн світу. Приблизно 133,3 тисячі квадратних кілометрів, що становить близько 20% усієї території держави, залишаються потенційно забрудненими. Йдеться переважно про тимчасово окуповані населені пункти та райони, де тривають активні бойові дії.
7 січня 2026 року Міністерство оборони заявило, що у 2026 році Україна планує здійснювати гуманітарне розмінування деокупованих територій із застосуванням цифрових технологій, які дозволять визначати пріоритетність очищення земель на основі аналізу великих обсягів даних.
27 лютого 2025 року Міністерство економіки поінформувало, що для розмінування територій України, забруднених вибухонебезпечними предметами внаслідок повномасштабної війни, необхідно 29,8 мільярда доларів. Це на 4,8 мільярда менше, ніж вважалося раніше.