Після інтенсивного російського удару 24 травня допомогу від столичної влади отримали 380 мешканців, які постраждали. Загальна сума наданих коштів становила 5,39 мільйона гривень.
Про це звітував мер Києва Віталій Кличко.
За умовами програми “Турбота. Назустріч киянам” до установ соціального захисту звернулося 489 постраждалих киян. Серед них 53 особи отримали по 40 тисяч гривень, а ще 327 — по 10 тисяч гривень.
Наразі триває процес оформлення виплат для 169 мешканців на суму 1,9 мільйона гривень. Зокрема, семеро мешканців столиці мають отримати по 40 тисяч гривень, а 162 — по 10 тисяч гривень.
Міська адміністрація прогнозує, що через масштаби пошкоджень житлового фонду після атаки кількість звернень може сягнути 2,5 тисячі.
Окрім одноразової фінансової підтримки, для власників житла, яке стало непридатним для проживання, передбачено щомісячну компенсацію витрат на оренду житла у розмірі 20 тисяч гривень на період відновлення будинків.
Згідно з даними Кличка, від початку 2026 року по допомогу звернулися 4356 киян. Загальний обсяг виплачених коштів цього року вже сягає 43,5 мільйона гривень.
Крім того, постраждалим надають підтримку благодійні організації та міжнародні фонди.
Деталі масованого обстрілу Києва та області 24 травня 2026 року
Російські збройні сили використали ударні дрони, крилаті та балістичні ракети. У Києві внаслідок обстрілу загинули троє осіб, ще 92 отримали поранення, серед яких — троє неповнолітніх.
Пошкодження цивільної та адміністративної інфраструктури зафіксовано на 49 об’єктах столиці.
Найбільших руйнувань зазнав Шевченківський район, де в результаті ракетного влучання було зруйновано під’їзд п’ятиповерхового житлового будинку. Рятувальники витягли з-під уламків тіла двох загиблих жінок.
У столиці пошкоджень зазнали житлові споруди, бізнес-центри, культурні заклади та державні установи. Зокрема, постраждали офіс німецької медіакомпанії Deutsche Welle, редакція “Реальної газети” та студія німецького громадського мовника ARD.
Через атаку також були пошкоджені будівля Національного банку України та будівля Кабінету міністрів. Міністерство закордонних справ повідомило про пошкодження будівлі МЗС.
Крім того, постраждали Національний художній музей України, Український Дім, Житній ринок, головний офіс “Укрпошти” на Майдані Незалежності та книгарня “Книгарня Є”. Також було пошкоджено стадіон “Динамо” імені Валерія Лобановського.
Окремо повідомлялося про руйнування Національного музею “Чорнобиль”. Неподалік від нього, внаслідок прямого влучання ракети, було знищено один із підрозділів ДСНС Київської області. За даними рятувальників, після удару частина особового складу продовжила приймати виклики та координувати надання допомоги.
На міжнародному рівні атаку засудила Албанія. У Тирані заявили, що під час обстрілу житловий будинок у Києві, де проживає посол країни, опинився під загрозою. Через це албанська сторона викликала російського дипломата для отримання роз’яснень.
У Київській області руйнування були зафіксовані у всіх районах регіону. Внаслідок атаки загинули двоє людей, ще дев’ятеро отримали поранення.
Також надходила інформація, що РФ завдала удару ракетою типу “Орєшнік” по району Білої Церкви. За даними української сторони, пуск було здійснено з російського полігону Капустин Яр.
