Після інциденту зі стріляниною в Голосіївському районі Києва 18 квітня, очільник МВС Ігор Клименко повідомив, що громадяни повинні мати можливість здійснювати збройний захист себе та володіти вогнепальною зброєю.
На даний момент, окрім автоматичної зброї та пістолетів, в Україні дозволено купувати, зберігати та транспортувати зброю в розібраному стані. З нею дозволяється полювати та тренуватися у стрільбі в тирі. Проте, переважна більшість населення не має права її носити, а використовувати для самозахисту дозволено лише у виняткових обставинах. Облік зброї здійснюється МВС за допомогою Єдиного реєстру зброї, який розпочав роботу у 2023 році.
Положення щодо користування зброєю визначаються виключно інструкцією МВС. Діючий склад парламенту тричі намагався прийняти проєкт закону про цивільний обіг зброї, проте досяг успіху лише в першому читанні. Зараз депутати висловлюють надію на остаточне прийняття закону, який офіційно узаконить вже існуючий порядок поводження зі зброєю. Це також є однією з вимог Євросоюзу.
З іншого боку, власники зброї, реагуючи на заяви міністра, наполягають на тому, щоб парламент пішов далі і дозволив громадянам носити зброю та застосовувати її для самооборони. Клименко запевняє, що МВС готове до обговорень як з депутатами, так і з громадськістю. Роз’яснюємо, яка ситуація з обігом зброї в Україні наразі, що саме пропонують парламентарі та яке ставлення українців до її легалізації.
Придбати можливо, носити — ні
Надання населенню права на вогнепальну зброю та її використання для самозахисту часто називають "легалізацією". Це не зовсім точно, оскільки придбання певних видів зброї в Україні вже є законним на сьогодні. Умови її придбання, реєстрації, транспортування та застосування регулюються інструкцією, затвердженою наказом голови МВС ще у 1998 році.
З початком повномасштабної агресії влада дозволила громадянам використовувати вогнепальну зброю для захисту від загарбників і спростила процедуру отримання дозволу на володіння нею. Тепер дозвіл можна оформити через "Дію". Необхідно лише додати до заяви документ про знання матеріальної частини зброї, медичну довідку, копії паспорта та місця реєстрації.
Юрій Зозуля, який очолював патрульну поліцію Києва з 2015 по 2023 роки, зауважує, що, досягнувши 25 років, українці мають можливість придбати майже будь-яку зброю, за винятком пістолетів і автоматів.
"Асортимент того, що ви можете придбати, починається з помпової рушниці та закінчується досить великокаліберною снайперською гвинтівкою, яка вражає ціль на відстані понад два кілометри", — відзначає Зозуля.
Власник зобов’язаний зберігати цю зброю в сейфі, перевозити її незарядженою та з порожнім магазином. При цьому, носити її з собою заборонено, а використовувати для самозахисту дозволяється лише у трьох випадках: для оборони житла, а також захищаючись від озброєного нападника або групової атаки.
За офіційними даними Нацполіції, наразі в Україні зареєстровано понад 1,1 мільйона одиниць зброї. Скільки незареєстрованої зброї знаходиться у населення — у Нацполіції не беруться оцінювати. У 2024 році МВС оцінювало цю кількість у 2-5 мільйони одиниць. Для порівняння, у вересні 2022 року міністерство повідомляло про 2-3 мільйони одиниць незареєстрованої зброї.
З метою врегулювання ситуації, влада впровадила механізм декларування знайденої та отриманої зброї, відповідний закон парламент ухвалив у 2024 році. Проте громадяни поки що не активно використовують цей механізм. За інформацією МВС, станом на кінець 2025 року громадяни задекларували лише 15 тисяч одиниць знайденої або отриманої зброї, а також близько 8 мільйонів боєприпасів.
Разом з тим, кількість злочинів із застосуванням вогнепальної зброї поступово збільшується. Згідно з даними ОГП, у 2025 році в Україні було скоєно 821 такий злочин, у тому числі 187 навмисних вбивств. Тоді як у 2021 році їх було, відповідно, 300 та 41. Однак ці цифри не порівнянні зі збільшенням кількості злочинів із застосуванням боєприпасів. Якщо у 2021 році таких проваджень було 100, то у 2025 році — близько 10 тисяч.
Юрій Зозуля наголошує, що, незважаючи на велику кількість зброї, правил її застосування за межами мисливських угідь і тирів в Україні практично не існує. Водночас патрульна поліція фізично не в змозі перевірити дотримання вимог перевезення зброї, а дільничні та "дозвільники" (управління контролю за обігом зброї Нацполіції — ред.) — чи правильно її зберігають.
Бійці спецпідрозділу Національної поліції України КОРД під час спецоперації у Голосіївському районі, де чоловік вбив сімох людей та взяв у заручники працівників столичного супермаркету. Київ, 18 квітня 2026 року. Суспільне Новини/Іван Антипенко
Що підготували депутати
21 квітня на зустрічі з представниками ЗМІ міністр Клименко більш детально роз’яснив, що саме він має на увазі, коли говорить про право громадян на вогнепальну зброю та збройний самозахист.
"Я прагну до ухвалення закону про цивільну зброю. Види зброї, карабіни, тобто мисливська, гладкоствольна, нарізна — все це необхідно класифікувати. І кожна людина повинна пройти навчання, зокрема щодо безпечного користування цією зброєю. Це ціла система, інфраструктура. Зміни до кримінального законодавства, визначення самозахисту, тири, місця зберігання. Ми готові до цього обговорення", — зазначає Клименко.
Міністр також підкреслив, що вже обговорював це питання з народними депутатами, а найближчим часом планує розпочати консультації із залученням громадськості.
Народний депутат від "Слуги народу" Ігор Фріс повідомив Суспільному, що під час консультацій мають намір обговорити остаточний варіант двох проєктів законів, які він разом з колегами підготував у парламенті — "Про право на цивільну вогнепальну зброю" та зміни до Кримінального кодексу та Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).
У першому читанні обидва проєкти були прийняті парламентом 23 лютого 2022 року, за день до повномасштабного вторгнення Росії. Ще майже два роки депутатам знадобилося на їх підготовку до другого читання. З грудня 2023 року вони очікують на розгляд у сесійній залі.
Депутати мають намір визнати за громадянами право володіти вогнепальною зброєю, проте уточнюють, що мова йде про її конкретні види: травматичну, короткоствольну (пістолети), довгоствольну (рушниці), нарізну (карабіни) та комбіновану. Автоматична зброя і надалі буде заборонена.
Для володіння дозволеними видами зброї, громадянин повинен отримати посвідчення власника зброї та кожні п’ять років його переоформлювати. В особи не повинно бути медичних протипоказань, непогашеної судимості, а також адміністративних правопорушень протягом року. Зброю необхідно буде зареєструвати в МВС, де її внесуть до Єдиного реєстру цивільної вогнепальної зброї. Крім того, майбутній власник зброї має пройти спеціальні курси, де його навчать нею користуватися.
"Травмати", рушниці та карабіни депутати пропонують дозволити купувати з 25 років. На даний час, за винятком нарізних карабінів, ці види зброї доступні з 21 року, проте "травмати" — лише особам, професія яких пов’язана з ризиком, тобто суддям, прокурорам, адвокатам, журналістам. "Короткоствол", як і зараз, буде доступний з 18-річного віку тільки професійним спортсменам і тим, кого ним нагородили.
Через п'ять років після завершення воєнного стану депутати пропонують дозволити придбання пістолетів особам, віком від 30 років та з досвідом володіння іншим типом легальної вогнепальної зброї. Носити з собою і надалі буде дозволено тільки "травмати" та нагородні пістолети, а інші дозволені види зброї — тільки під час полювання, в тирі або на спортивних змаганнях.
Власникам зброї хочуть дозволити застосовувати її “для захисту життя, здоров'я та майна в стані необхідної оборони або в разі крайньої необхідності”. Перед застосуванням зброї, необхідно попередити про це, а у випадку поранення викликати швидку допомогу та поліцію.
Спочатку депутати пропонували розширити перелік випадків, коли громадяни могли б застосувати зброю для самозахисту. Зокрема, у випадку насильницьких дій сексуального характеру; якщо нападник має фізичну перевагу; якщо його виявлено на місці тяжкого злочину або він намагається заволодіти вогнепальною зброєю, а також для захисту під час нападу тварин. Проте в остаточній редакції законопроєкту від цих змін відмовилися. Таким чином, застосовувати вогнепальну зброю для самооборони і надалі пропонується лише для захисту житла, захисту від озброєного нападника або групового нападу.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко у Голосіївському районі, де підрозділ спецпризначення Нацполіції проводить операцію. Київ, 18 квітня 2026 року. Суспільне Новини/Іван Антипенко
Лінія розмежування
"Остаточна версія відображає позицію МВС. Міністерство було категорично проти, зокрема, дозволу носити та використовувати пістолети", — повідомив Суспільному народний депутат Юрій Фріс.
Він згадує, що ще до повномасштабного вторгнення один із тодішніх заступників голови МВС пояснював йому таку позицію, серед іншого, тим, що дозвіл громадянам носити пістолети може призвести до значного збільшення випадків використання зброї поліцейськими, які бачитимуть зброю в руках цивільних. Чи змінилася позиція керівництва МВС щодо носіння зброї за цей час — міністерство не повідомляло.
"У мене є великі сумніви, що діючий склад Ради підтримає будь-який інший законопроєкт. У нас є можливість доопрацювати існуючий та підготувати проєкт документа, який задовольнить одну частину людей, але не задовольнить іншу", — вважає Фріс.
Саме питання дозволу громадянам купувати “короткоствол”, носити його та застосовувати для самооборони викликає найбільше суперечок. Прихильники такого кроку, зокрема Юрій Зозуля, підкреслюють: в сучасних умовах заборона купувати та носити пістолети — нелогічна.
“В якості аргументу наводять приховане носіння, але ринок зброї сьогодні такий, що приховано носити можна все, що завгодно. Навіть звичайний карабін AR-15 складається у рюкзак, і щоб привести його в бойову готовність мені потрібно 15 секунд. Можливо, логіка про приховане носіння мала сенс років 30 тому. Сьогодні вона втратила цей сенс”,— пояснює Зозуля.
Збільшення переліку дозволеної для громадян зброї без надання права застосовувати її для самозахисту, на думку Зозулі, позбавлено сенсу. Він звертає увагу, що правила застосування зброї поліцейськими регулюються законом “Про Національну поліцію”, проте аналогічних правил для цивільних не існує, тому має бути закон, який це регламентує.
“Який сенс дозволяти ще й пістолет, якщо все одно не зрозуміло, як його використовувати для самозахисту”,— запитує Зозуля.
Крім того, він вважає доцільним запровадити механізм цивільної сертифікації зброї.
“Власник зброї повинен складати базовий іспит зі стрільби раз на рік. Так само, як колись власники автомобілів були зобов’язані проходити обов’язкове технічне обслуговування. Я би поклав цю функцію на бізнес, оскільки державі простіше контролювати тисячу сертифікованих інструкторів, ніж мільйон власників зброї”,— вважає Зозуля.
Водночас народна депутатка від фракції "Голос" Інна Совсун, звертає увагу, що чоловік, який 18 квітня застрелив сімох людей у Києві, мав легальну зброю.
"Система надала зброю цій особі. Чому ми вважаємо, що в майбутньому зброю для захисту від поганих людей отримають лише хороші люди?" — запитує Совсун.
Виконавча директорка Центру безпекових досліджень СЕNSS Вікторія Вороніна наголошує, що безпеку громадян в першу чергу забезпечує чітке регулювання обігу зброї, а не дозвіл на її носіння чи використання.
"Саме регулювання обігу зброї — частина євроінтеграційних зобов’язань України", — підкреслює Вороніна.
Вона зазначає, що ЄС в першу чергу турбує нелегальний ринок зброї, поширенню якої за межі України європейці прагнуть запобігти.
Законопроєкти "Про право на цивільну вогнепальну зброю" та зміни до Кримінального кодексу і КУпАП на сайті Верховної Ради позначені як євроінтеграційні. Голова парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас у грудні минулого року звернувся до уряду з проханням перевірити їх відповідність зобов’язанням України перед ЄС. У відповідь віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка повідомив, що обидва законопроєкти враховують підходи ЄС.
Водночас Качка зазначив, що Україна повинна встановити кримінальну відповідальність за незаконний обіг основних складових частин вогнепальної зброї.
Ставлення українців
До початку повномасштабного вторгнення ідея легалізації вогнепальної зброї для цивільних не користувалася підтримкою більшості населення. Тому не дивно, що на президентських виборах у 2019 році проти цього висловилися як Петро Порошенко, так і Володимир Зеленський. Верховна Рада двічі, у 2020 та 2021 роках, не підтримала ініціативи прийняти закон про зброю та про право цивільних на вогнепальну зброю.
Згідно з дослідженням соціологічної компанії Gradus Research Company у липні 2021 року, її повністю або частково підтримували 36% громадян, не підтримували — 52%. Через рік, у вересні 2022 року, нове дослідження тієї ж компанії показало дещо інші результати: 43% респондентів висловилися “за”, в той час як 41% — “проти”.
Влітку того ж року Міністерство цифрової трансформації запитало українців у “Дії”, як вони ставляться до вільного володіння пістолетами для самозахисту. 58% з 1,7 мільйона громадян, які взяли участь в опитуванні, поставилися до цієї ідеї позитивно.
Останні дослідження громадської думки свідчать, що українці все ще ставляться до питання легалізації зброї з обережністю. У спільному дослідженні незалежного проєкту Small Arms Survey (Швейцарія) та Центру безпекових досліджень СЕNSS наведені результати соціологічного опитування, проведеного у січні 2025 року. Вільне володіння вогнепальною зброєю тоді підтримували 35% дорослих громадян. Водночас 80% опитаних погодилися з тим, що володіння вогнепальною зброєю має обмежуватися окремими її видами, а 73% — виступили за повернення суворих обмежень на володіння зброєю після закінчення війни.